Національна асоціація адвокатів України висловила зауваження до законопроєкту №15488-3, який передбачає зміни до порядку проведення невідкладних обшуків і реєстрації заяв про кримінальні правопорушення. У НААУ наголошують: проникнення до житла чи іншого володіння без попередньої ухвали слідчого судді має супроводжуватися швидким та ефективним судовим контролем і не повинно ставати способом обходу гарантій адвокатської діяльності. Розповідає Судово-юридична газета.
Що пропонує законопроєкт
Документ поєднує два блоки змін до Кримінального процесуального кодексу. Перший стосується невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, подальшої судової перевірки та долі вилученого майна. Пропонується залучати до розгляду клопотання заінтересованих осіб і дозволити апеляційне оскарження ухвал. Для звернення до суду передбачається строк до 72 годин, для розгляду клопотання — до трьох днів.
Другий блок передбачає, що обов’язок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань виникатиме лише щодо заяв, які містять «достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».
Чому НААУ вважає судовий контроль недостатнім
Асоціація підтримала мету змін щодо невідкладних обшуків, спрямованих на виконання рішення ЄСПЛ у справі «Корнієць та інші проти України». Як зазначає НААУ, у цій справі ЄСПЛ констатував порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: наступний судовий контроль ініціювала лише сторона обвинувачення, він здійснювався без участі особи, а відповідне рішення не підлягало оскарженню.
Водночас, на думку НААУ, запропонована редакція не забезпечує ефективної перевірки. З урахуванням обох строків проникнення може залишатися без судової оцінки до шести діб. Коло учасників розгляду обмежене власниками без урахування юридичних осіб і фактичних володільців або користувачів. Не визначено також їхніх процесуальних прав, предмета та стандарту судової перевірки.
Окремо в асоціації звернули увагу на необхідність охопити гарантіями не лише житло, а й інше володіння особи — офіси, складські та виробничі приміщення, транспортні засоби. За узагальненою НААУ практикою, невідкладні проникнення поширені саме у службових і виробничих приміщеннях, переважно з посиланням на «врятування майна» — запобігання знищенню документів і даних.
Які ризики вбачають для адвокатської таємниці
Ключове застереження НААУ стосується відсутності спеціальних положень щодо невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння адвоката, приміщень адвокатських бюро та об’єднань, а також обшуку самого адвоката і його пристроїв.
В асоціації пояснюють, що гарантії статті 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» побудовані на наявності попередньої ухвали слідчого судді з переліком речей і документів, завчасному повідомленні ради адвокатів регіону та присутності її представника. Невідкладне проникнення, за оцінкою НААУ, фактично дозволяє обійти ці гарантії. Подальший судовий контроль не компенсує такого ризику, оскільки до розгляду судом вилучені документи й носії вже можуть бути досліджені.
Тому НААУ пропонує заборонити проникнення до відповідних приміщень і володінь адвоката з метою запобігання знищенню речей та документів. Проникнення для врятування майна пропонується дозволити лише для усунення загрози, спричиненої надзвичайною ситуацією, без проведення обшуку.
Раду адвокатів регіону, за пропозицією асоціації, необхідно повідомляти невідкладно до початку обшуку або огляду. Документи, носії та пристрої мають вилучатися лише в опечатаному вигляді без дослідження. Питання щодо них повинен розглядати слідчий суддя за участі адвоката та представника ради адвокатів регіону, а до постановлення ухвали досліджувати вилучене пропонується заборонити.
Відомості, які становлять адвокатську таємницю, НААУ пропонує визнавати недопустимими доказами незалежно від результатів судового розгляду.
В асоціації пов’язують ці гарантії з імплементацією Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката та вважають, що ухвалення закону без них створить нову невідповідність національного законодавства її положенням напередодні ратифікації.
Чому асоціація заперечує проти нових умов реєстрації заяв
Зміни до статей 214 і 303 КПК, які стосуються початку досудового розслідування та оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час нього, НААУ не підтримала.
На думку асоціації, критерій «достатніх даних» для внесення відомостей до ЄРДР відтворює дослідчу перевірку за КПК 1960 року, але без гарантій, які існували навіть у тій процедурі. Крім того, як зазначають у НААУ, запропонований поріг для реєстрації заяви є вищим за стандарт, необхідний для отримання дозволу на обшук житла. Ці положення асоціація пропонує виключити із законопроєкту.
Що пропонують змінити до другого читання
НААУ пропонує встановити обов’язок звертатися до слідчого судді невідкладно, але не пізніше 24 годин із моменту завершення обшуку або огляду. Для розгляду клопотання пропонується передбачити строк не пізніше 48 годин, а також визначити наслідки пропуску цих строків.
Серед інших пропозицій — обов’язкова письмова фіксація підстав невідкладності, аудіо- та відеофіксація обшуку без ухвали суду, а також обмеження підстави «врятування майна» випадками порятунку від надзвичайних ситуацій.
Крім того, асоціація вважає за необхідне врегулювати огляд місця події, добровільну згоду на проникнення, огляд транспортних засобів, вилучення електронних інформаційних систем і документів суб’єктів господарювання. Зауваження також стосуються правового режиму вилученого майна та врахування рішення Конституційного Суду від 21 липня 2026 року №8-р(ІІ)/2026.
Пропозиції та експертний висновок підготували профільні комітети НААУ. Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова направила матеріали до Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, який готує законопроєкт №15488-3 до другого читання. Асоціація також заявила про готовність долучитися до засідань комітету й робочої групи та надати узагальнення практики адвокатів щодо невідкладних обшуків.
