
«Судово-юридична газета» надала відповідь на запитання читача: «Я маю інвалідність і ще торік оновив військово-облікові дані, а також приносив до ТЦК документи, які підтверджують мій статус. Однак у жовтні 2026 року отримав постанову виконавчої служби про арешт банківських рахунків через штраф ТЦК за нібито неоновлення даних. Сума стягнення – близько 38 тисяч гривень. Раніше постанови про штраф я не отримував, про неї дізнався вже після блокування рахунків. Чи законно ТЦК наклав штраф, якщо я оновив дані? Як оскаржити постанову та зняти арешт із рахунків?».
Чи може ТЦК оштрафувати людину, яка оновила військово-облікові дані
Насамперед потрібно встановити, коли саме людина уточнила дані, яким способом це зробила та чи має підтвердження відповідного звернення. Закон України від 11.04.2024 №3633-IX зобов’язав призовників, військовозобов’язаних і резервістів протягом 60 днів із дня набрання ним чинності уточнити свої персональні дані.
Закон набрав чинності 18 травня 2024 року, а останнім днем виконання цієї вимоги було 16 липня 2024 року. Уточнити дані можна було через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста.
Якщо чоловік оновив дані у встановлений строк, це може бути підставою для оскарження штрафу за відповідне порушення. Для цього важливо мати докази, які підтверджують не лише наявність актуальних відомостей, а й дату їх уточнення. Такими доказами можуть бути:
- електронний військово-обліковий документ із «Резерв+», де відображена дата уточнення даних;
- витяг або інший документ, сформований після оновлення відомостей;
- копія заяви до ТЦК із відміткою про прийняття;
- підтвердження звернення до ЦНАП;
- інші документи, з яких можна встановити дату та зміст поданих відомостей.
Якщо документи про інвалідність передавалися до ТЦК, варто також знайти підтвердження їх прийняття: копію заяви, вхідний номер, відмітку на примірнику або поштові документи.
Водночас сам факт інвалідності не означає автоматичного звільнення від обов’язку уточнити військово-облікові дані. Але документи про інвалідність можуть мати значення для інших питань військового обліку та підтвердження відповідного статусу особи.
Отже, у цій ситуації основний аргумент для оскарження штрафу – саме докази того, що чоловік виконав обов’язок щодо уточнення даних у встановлений строк або що ТЦК неправильно встановив обставини правопорушення.
Чи може ТЦК винести постанову без участі людини
Ще один важливий момент – чи повідомляли чоловіка про розгляд справи та чи мав він можливість надати пояснення і документи. За ст. 268 КУпАП особа, яку притягають до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою та оскаржувати постанову.
Загальне правило передбачає розгляд справи за участю особи. Розгляд за її відсутності допускається за наявності даних про своєчасне повідомлення про місце і час розгляду, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення.
Для правопорушень за ст. 210 і 210-1 КУпАП також передбачена спеціальна процедура ст. 279-9. Вона дозволяє розглянути справу без участі людини, якщо та сама подала заяву про те, що не оспорює порушення та погоджується на притягнення до відповідальності за її відсутності. Така заява подається письмово або через електронний кабінет.
У цьому випадку керівник ТЦК має перевірити зазначені фактичні обставини та винести постанову з дотриманням вимог КУпАП. Тому якщо чоловік не визнавав порушення, не подавав відповідної заяви та не отримував повідомлення про розгляд справи, потрібно перевірити, на якій підставі ТЦК розглянув її без нього.
Тому варто запросити копії протоколу, постанови, доказів повідомлення про розгляд справи та інших матеріалів адміністративного провадження.
Чи можна оскаржити штраф, якщо про нього стало відомо після арешту рахунків
Постанову ТЦК про адміністративне правопорушення можна оскаржити до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАСУ позов щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності подається протягом десяти днів із дня її ухвалення.
Важливо: для постанов ТЦК цей строк не починається автоматично з моменту, коли людина фактично отримала документ або побачила арешт рахунків. Якщо постанову не вручали і про неї стало відомо лише після відкриття виконавчого провадження, разом із позовом потрібно подати клопотання про поновлення строку звернення до суду. У клопотанні слід пояснити, чому людина не могла оскаржити постанову раніше, та підтвердити дату, коли вона фактично дізналася про неї.
Для цього можуть знадобитися:
- постанова виконавця про відкриття провадження;
- повідомлення банку про арешт рахунків;
- копія постанови ТЦК із датою її винесення;
- конверт, поштове повідомлення або інші документи, які підтверджують, що постанову не вручали;
- документи, які підтверджують дату отримання інформації про штраф.
У позові можна просити суд визнати протиправною та скасувати постанову ТЦК, а також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Серед аргументів можуть бути своєчасне оновлення даних, відсутність належних доказів порушення, неврахування поданих документів, недотримання процедури повідомлення та порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Водночас подання позову саме по собі не зупиняє виконавче провадження та не знімає арешт із рахунків. Тому питання оскарження постанови ТЦК і питання виконавчих дій потрібно вирішувати окремо.
Чи сплив строк для накладення штрафу за неоновлення даних
Окремо варто перевірити строки притягнення до адміністративної відповідальності. Частина 9 ст. 38 КУпАП передбачає, що за правопорушення, передбачені ст. 210 і 210-1 цього Кодексу, вчинені в особливий період, адміністративне стягнення може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Однак у судовій практиці виникла дискусія щодо того, чи є неуточнення військово-облікових даних триваючим правопорушенням. Зокрема, 13 липня 2026 року Центральний районний суд міста Миколаєва у справі №490/5011/26 розглянув позов чоловіка, якого оштрафували за неуточнення персональних даних.
Позивач стверджував, що строк притягнення до відповідальності сплив, а ТЦК не дотримався процедури. Суд не погодився з цими доводами. Він виходив із того, що обов’язок уточнити дані не припиняється після 16 липня 2024 року, а правопорушення триває до моменту фактичного виконання цього обов’язку.
У цій справі чоловік уточнив дані лише 24 січня 2026 року, а постанову про штраф ТЦК виніс 21 листопада 2025 року. Суд залишив постанову чинною.
Водночас є судові рішення, у яких суди скасовували штрафи через пропуск строків притягнення до відповідальності. Наприклад, Черкаський районний суд Черкаської області 16 липня 2026 року у справі №707/2116/26 скасував постанову ТЦК через те, що тримісячний строк із дня виявлення правопорушення було пропущено.
Отже, сам факт того, що після 16 липня 2025 року минув рік від граничного строку уточнення даних, не гарантує автоматичного скасування кожного штрафу. Потрібно з’ясувати, коли саме ТЦК виявив порушення, коли особа фактично уточнила дані, які обставини зазначені в постанові та як суди оцінюють характер такого правопорушення.
Для чоловіка, який стверджує, що оновив дані ще у 2025 році, дата цього оновлення має принципове значення. Її потрібно порівняти з датою виявлення порушення, датою протоколу та датою постанови ТЦК.
Чому сума штрафу могла зрости до 38 тисяч гривень
Якщо людина отримала постанову виконавця на суму, що істотно перевищує первісний штраф ТЦК, необхідно перевірити розрахунок. За ст. 210 та 210-1 КУпАП порушення правил військового обліку або законодавства про мобілізацію в особливий період може тягнути штраф для громадян від 17 тисяч до 25,5 тисячі гривень.
Якщо штраф не сплачено у встановлений строк, постанова передається на примусове виконання. За ст. 308 КУпАП у такому разі з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного в постанові, а також витрати на облік правопорушення.
Крім того, відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець стягує виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.
Наприклад, якщо первісний штраф становив 17 тисяч гривень, подвійний розмір становитиме 34 тисячі гривень. Виконавчий збір у такому разі може становити ще 3400 гривень. Додатково можуть нараховуватися витрати виконавчого провадження. Саме тому загальна сума може наближатися до 38 тисяч гривень. Але точний розрахунок потрібно перевірити за постановами виконавця.
Якщо постанову ТЦК буде скасовано судом, це може стати підставою для закінчення виконавчого провадження та вирішення питання про повернення вже стягнутого виконавчого збору відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону «Про виконавче провадження».
Як зняти арешт із рахунків, якщо на них надходить пенсія або соціальна допомога
Окремо потрібно перевірити, які саме кошти перебувають на арештованих рахунках. Стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює заборони щодо звернення стягнення та накладення арешту на окремі види коштів.
Водночас звичайний банківський рахунок, на який надходять різні платежі, не стає автоматично рахунком зі спеціальним режимом лише через те, що на нього зараховують пенсію або соціальну допомогу.
Якщо рахунок використовується для отримання захищених законом виплат, боржник або банк має надати виконавцю документи, які підтверджують цільове призначення коштів. Після отримання відповідного підтвердження виконавець повинен зняти арешт із коштів, на які заборонено звертати стягнення, не пізніше наступного робочого дня.
Що змінилося у виконавчому провадженні з 23 жовтня 2026 року
З 23 жовтня 2026 року набрали чинності окремі положення Закону №4833-IX, які передбачають автоматизацію зняття арештів після повного погашення боргу. Механізм поширюється, зокрема, на виконавчі провадження щодо адміністративних штрафів, якщо сума стягнення не перевищує десяти мінімальних заробітних плат. У 2026 році це 86 470 гривень.
Після надходження всієї необхідної суми автоматизована система виконавчого провадження може сформувати повідомлення про погашення заборгованості та передати його банку. Банк має зняти арешт не пізніше наступного дня після отримання такого повідомлення.
Однак для цього недостатньо сплатити лише первісний штраф. Потрібно погасити всі платежі, які підлягають стягненню в межах провадження: суму боргу, виконавчий збір, витрати та інші належні платежі. Цей механізм стосується випадків повного погашення боргу.
Що робити людині, яка оновила дані, але отримала штраф і арешт рахунків
У такій ситуації не варто обмежуватися зверненням до банку або усними поясненнями в ТЦК. Потрібно отримати документи та паралельно перевірити законність постанови й дій виконавця. Алгоритм дій:
- Отримати постанову ТЦК. З’ясувати дату її винесення, статтю КУпАП, за якою накладено штраф, опис порушення та докази, на які посилався ТЦК.
- Запросити матеріали адміністративної справи. Зокрема, протокол, докази повідомлення про розгляд, документи про вручення постанови та відомості, які ТЦК використав для встановлення порушення.
- Зібрати підтвердження оновлення даних. Важливо встановити точну дату, спосіб оновлення та наявність документів, які це підтверджують.
- Перевірити строки притягнення до відповідальності. Порівняти дату вчинення або припинення правопорушення, дату його виявлення, дату протоколу та дату постанови ТЦК.
- Оскаржити постанову до суду. Якщо десятиденний строк пропущено через те, що людина не знала про постанову, разом із позовом подати клопотання про поновлення строку та докази пізнього отримання інформації.
- Окремо звернутися до виконавця. Отримати постанови про відкриття провадження, арешт рахунків та розрахунок суми стягнення. Якщо на рахунок надходять захищені законом виплати, подати документи для зняття арешту з відповідних коштів.
Отже, якщо людина справді оновила військово-облікові дані, вона має право вимагати перевірки законності штрафу. Вирішальними будуть дата та спосіб оновлення, докази, які має ТЦК, дотримання процедури розгляду справи й строки притягнення до адміністративної відповідальності. Інвалідність також потрібно підтвердити документами, однак сама по собі вона не скасовує постанову про штраф.
Військовий облік на підприємстві: все, що потрібно знати керівнику і відповідальній особі
Щоби ведення військового обліку не стало головним болем бухгалтерів і кадровиків, редакція «Дебету-Кредиту» підготувала добірки з найкращих і найпопулярніших матеріалів, згруповані у 7 тем:
- Загальні правила військового обліку на підприємстві у 2026 році
- Особливості військового обліку жінок
- Підвищення кваліфікації особи, відповідальної за ведення військового обліку
- Списки персонального військового обліку та строки зберігання документів з військового обліку
- На підприємство прийшла повістка. Що робити?
- Звітність з військового обліку для подання у ТЦК та СП (прийняття на роботу військовозобов'язаного працівника і його звільнення, повідомлення щодо зміни облікових даних, звіряння Списків персонального військового обліку)
- Перевірки ТЦК, відповідальні особи та штрафи за порушення військового обліку
Це – ваш надійний путівник по більш як 50 новинах і статтях на сайті «Дебет-Кредит».


