Листом Мінюсту від 08.08.2014 №416-0-2-14/8.2 було роз’яснено низку питань стосовно відповідальності бухгалтерів.
Бухгалтер часто є об’єктом для атак з боку правоохоронних органів, податківців та інших бажаючих здійснювати тиск на підприємство (у сучасних корупційних реаліях така практика є і профспілки мають приводити таку практику в рамки Закону).
Пояснимо, в чому проблема: відомо, що Мінфін уніс зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Зокрема, він зобов’язав бухгалтерів перевіряти форму та зміст первинних документів, щоб відображені операції відповідали чинному законодавству.
Якщо бухгалтер виявив первинний документ, який не відповідає вимогам Закону про бухоблік, він повинен письмово обґрунтувати, у чому саме полягає порушення (п. 2.16 Положення №88). Таке обґрунтування можна викласти в доповідній записці на ім’я директора. Щоб підтвердити такі обставини, бажано скласти її у двох примірниках і другий примірник завізувати або у секретаря, або у директора.
До окремого письмового розпорядження бухгалтер має право не приймати до обліку підозрілий документ.
Якщо ж таке розпорядження надійде, бухгалтер постає перед нелегким вибором, оскільки виконання нехай навіть письмових незаконних розпоряджень директора не звільняє його від відповідальності.
Чи дійсно виконання нехай навіть письмових незаконних розпоряджень директора не звільняє його від відповідальності?
У цьому питанні вітчизняне законодавство «не пішло назустріч» бухгалтерам. У «радянському» Положенні про головних бухгалтерів, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 24.01.80 р. №59, що втратило чинність, передбачалося, що в разі отримання від директора письмового розпорядження про виконання такої незаконної операції повну відповідальність за незаконність здійсненої операції несе керівник. Аналогічні норми, наприклад, чітко встановлено в законодавстві РФ (Положення з ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ, затверджене наказом Мінфіну РФ від 29.07.98 р. №34н). Однак законодавство України в цьому випадку не містить такої норми, нормотворці свідомо від цього відмовилися і це є вірним кроком. У результаті виконання такого незаконного розпорядження не звільняє бухгалтера від відповідальності.
І виходить, що письмове попередження може послужити бухгалтеру, який згодом виконав незаконне розпорядження, «погану службу». Зокрема, в разі виникнення обставин, пов’язаних із кримінальною справою, цей факт може підтвердити наявність у нього непрямого наміру. Так, під непрямим наміром мається на увазі намір, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо допускала їх настання (ч. 3 ст. 24 ККУ). У результаті в бухгалтера, який отримав письмове розпорядження про виконання незаконної операції, є тільки один вихід уникнути відповідальності — не виконувати його. Питання:
Чи дійсно у результаті в бухгалтера, який отримав письмове розпорядження про виконання незаконної операції, є тільки один вихід уникнути відповідальності — не виконувати його?
Чи дійсно якщо бухгалтер відмовиться виконувати незаконні вимоги керівника, проте, знаючи про їх здійснення без його участі, не повідомить про це правоохоронні органи, то виникає вже загроза притягнення його до кримінальної відповідальності за приховування злочину (ст. 396 ККУ)?
Якщо в бухгалтера є обґрунтовані підозри вважати, що господарської операції не було, чи дійсно він може відмовитися приймати до обліку первинний документ, який не підтверджує факт здійснення операції? Чи повинен бухгалтер спеціально проводити «розслідування» і виявляти фіктивні документи?
Якщо письмове розпорядження про відображення в обліку незаконної операції надійде, бухгалтер не повинен його виконувати, оскільки і в цьому випадку він нестиме відповідальність.
Відповідальність може настати навіть у ситуації, коли бухгалтер не повідомить правоохоронні органи про можливий злочин унаслідок відображення в обліку «незаконного» первинного документа.
Якщо бухгалтер на законних підставах відмовився виконувати розпорядження, що не відповідає законодавству, то жодні заходи відповідальності, у тому числі дисциплінарної (у вигляді звільнення), до нього не можуть бути застосовані.