Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДПС у Тернопільській області розповідає, що відповідно до пп. 20.1.41 ПКУ контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 ПКУ, мають право складати стосовно платників податків – фізичних осіб та посадових осіб платників податків – юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.
Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених пп. 41.1.2 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (пп. 41.1.1 ПКУ).
Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення встановлені ст. 33 КУпАП, згідно з якими стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються зокрема, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.
Обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається, зокрема повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню (п. 2 ст. 35 КУпАП).
Статтею 234-2 КУпАП передбачено, що податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (ст. 163-13 КУпАП), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (ст. 163-15 КУпАП), ухиленням від подання декларації про доходи (ст. 164-1 КУпАП), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ст. 165-1 КУпАП), порушенням порядку припинення юридичної особи (ч. 3 – 6 ст. 166-6 КУпАП), перешкоджанням уповноваженим особам податкових органів у проведенні перевірок (ст. 188-23 КУпАП).
Статтями 163-13, 163-15, 164-1, 165-1, ч. 3 – 6 ст. 166-6, 188-23 КУпАП визначено дії за які особа піддається адміністративному стягненню та межі розміру адміністративного штрафу. При цьому, якщо особу протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі дії (за повторне вчинення правопорушення) – межі розміру адміністративного штрафу збільшуються.
Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, провадження по яких здійснюється органами ДПС, для визнання правопорушення «повторним» з метою застосування адміністративної відповідальності визначальним є факт притягнення особи до адміністративної відповідальності за такі самі дії (за таке саме правопорушення), та відповідно винесення органом ДПС постанови про накладення адміністративного стягнення. При цьому перебіг календарного року розпочинається з моменту винесення постанови про накладення адміністративного стягнення (притягнення особи до адміністративної відповідальності) за попереднє правопорушення за такі самі дії (за таке саме правопорушення).
