У квітні виповнюється рік з моменту набрання чинності Закону про фінмоніторинг №361-ІХ. Та кому він треба, той закон з купою нововведень і правил? Хіба ж важко сплатити штраф в розмірі вартості новенької яхти? Оновлений документ, що нині забезпечує фінмоніторинг в Україні, бурхливо обговорювався впродовж року не дарма. Адже тепер за недотримання правил законодавства суб'єктам первинного фінмону та їх клієнтам загрожують в рази збільшені штрафи. Фахівці Академії фінансового моніторингу та аналітичної системи YouControl спільно розробили 9 антипорад "Як нарватися на штраф". Чекліст допоможе розібратися, які дії чи бездіяльність можуть коштувати гаманця.
Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» встановив для великої кількості гравців фінансового ринку в Україні низку оновлених та доповнених правил щодо перевірки своїх контрагентів. Якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу (СПФМ) не виконує або неналежно виконує вимоги законодавства, то до нього застосовують відповідні заходи впливу: письмове попередження, анулювання ліцензії, відсторонення від роботи посадової особи СПФМ, штрафні санкції. Розмір останніх значно зріс та може сягати для СПФМ 204 тисяч гривень. Для банківських установ максимальні штрафи збільшуються до $5 млн.
Антипоради з фінмону: «Як нарватися на штраф»
Антипорада 1. Не здійснюй належну перевірку клієнта
Наслідок – штраф до 204 тис. грн
Не перевіряй своїх постійних клієнтів: вони ж з тобою вже роками – майже родичі. Хіба вони здатні на щось погане чи, більше того, злочинне?! І нових не перевіряй, а то ще злякаєш і підуть до конкурентів.
А як потрібно діяти насправді?
Відповідно до законодавства, СПФМ зобов’язаний здійснювати належну перевірку нових і чинних клієнтів. Належна перевірка має бути здійснена СПФМ стосовно всіх клієнтів, з якими встановлюються відносини, а також у інших випадках, визначених ст. 11 Закону про фінмон.
Належна перевірка – це заходи, що включають ідентифікацію, верифікацію та вивчення клієнта (його представника), встановлення кінцевого бенефіціарного власника, встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операцій.
Навіть надання консультаційних чи разових послуг не звільняє СПФМ від необхідності мати інформацію щодо клієнта, зокрема від необхідності вести їх перелік.
Антипорада 2. Не виявляй політично значущих осіб (РЕР)
Наслідок – штраф до 204 тис. грн
Це ж чудово, що серед родичів твого клієнта – впливові люди! Вони допоможуть у скруті, у «вирішенні питань», бізнес «покришують».
Як потрібно діяти насправді?
Під час перевірки важливо встановити, чи не є клієнт РЕРом (політично значущою особою) або членом його сім’ї чи пов’язаною особою. Адже до таких осіб вживаються додаткові заходи, а операції таких клієнтів підпадають під значно ретельніший режим нагляду, передбачений ч. 13 ст. 11 Закону про фінмон. Виявити серед контрагентів таких осіб можна користуючись офіційними документами та надійними джерелами. Зокрема, за допомогою держреєстрів ЄДР, НАЗК чи системи YouControl.
Антипорада 3. Не слідкуй за списками терористів та осіб, щодо яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції)
Наслідок – штраф до 1 млн 700 тис. грн
Яка там різниця хто – клієнт? Головне, аби гроші заносив. Не страшно, що він – терорист, якого розшукує Інтерпол. І не треба його «здавати»: повідомляти поліцію чи Держфінмоніторинг. Добрими справами не прославишся. Санкції – для слабаків!
Як потрібно діяти насправді?
Під час встановлення ділових відносин СПФМ має розуміти, хто є його клієнтом. Важливо з'ясувати, якою є мета майбутніх ділових відносин та зміст фінансових операцій, які хоче отримати контрагент. У тому числі варто перевіряти, чи немає клієнтів у переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (перелік терористів). А також у списках осіб, щодо яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
Виявивши приналежність особи до такого списку, необхідно присвоїти контрагенту високий рівень ризику, (ст. 7 Закону про фінмон), а його активи заморозити. Заборонено встановлювати ділові відносини, а якщо співпраця вже мала місце раніше, необхідно розірвати її, а також в обов’язковому порядку повідомити про випадок таких відносин у Державну службу фінансового моніторингу України (ст. 15 Закону про фінмон).
Антипорада 4. Не управляй ризиками
Наслідок – штраф до 10% загального річного обороту, але не більше 135 млн 150 тис. грн
Життя надто коротке, щоб витрачати його на розробку власної системи ризиків. Можна ж просто зробити «копіпаст» досвіду якогось знайомого СПФМ. А ще краще – закрити очі, вуха – і тоді точно страшно не буде.
Як потрібно діяти насправді?
Кожний СПФМ повинен побудувати належну систему управління ризиками. Вона має охоплювати усі можливі варіанти дій зі сторони клієнта.
Критерії ризиків СПФМ розробляє самостійно, враховуючи нормативні документи свого державного регулятора, звіт про національну оцінку ризиків, типологічні дослідження Державної служби фінансового моніторингу України (ДСФМ), а також рекомендації державного регулятора.
Крім того, кожний СПФМ має розробити власний ризик-профіль та підтримувати його в актуальному стані.
Антипорада 5. Не призначай відповідального з фінмону
Наслідок – штраф до 10% загального річного обороту, але не більше 135 млн 150 тис. грн
Будь недалекоглядним і самовпевненим керівником. Не призначай відповідального за фінмон і сам ним не ставай. Кому потрібні додаткові обов'язки? А якщо відповідати доведеться тобі, просто скажи: «Вибачайте, я не винен, ще не читав той Закон». Не турбуйся, тобі обов’язково повірять.
Як потрібно діяти насправді?
Керівник СПФМ є відповідальним за належну організацію фінансового моніторингу. А тому повинен призначити відповідального працівника з фінмону або покласти ці обов’язки на себе у випадках, що не суперечать підзаконним нормативним актам державного регулятора. Обов’язок призначити відповідального працівника визначено в ст. 8 Закону про фінмон, а його повноваження закріплені в ст. 9 Закону.
Антипорада 6: Не підвищуй кваліфікацію
Наслідок – штраф до 51 тис. грн
Нащо ті нові знання? Вони такі тяжкі і не потрібні. Тому через 2-5-10 років роби все так само, як сьогодні. Будь певен: світ ні на краплю не зміниться.
Як потрібно діяти насправді?
Відповідальний працівник за фінансовий моніторинг повинен не рідше, ніж один раз на 3 роки, проходити підвищення кваліфікації. Це варто робити з метою актуалізації знань щодо вимог нормативно-правових актів. А також, щоб орієнтуватися в інформації про новітні технології здійснення фінансового моніторингу, бути в курсі сучасних типологій відмивання брудних коштів.
Проходити підвищення кваліфікації можна, зокрема в Академії фінансового моніторингу.
Антипорада 7. Не повідомляй про порогові або підозрілі операції
Наслідок – штраф до 340 тис. грн або складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 166-9 КУпАП.
Підозрілі операції клієнта – на совісті самого клієнта. Не парся про це, то не твій клопіт. А якщо отримав запит від ДСФМ, відклади його у найдовший ящик, хай чекають «дощика в четвер».
Як потрібно діяти насправді?
СПФМ, виявивши підозрілу операцію чи діяльність клієнта, повинен повідомити про це Держфінмоніторинг. Якщо при цьому підозра виявиться хибною, то контрагент звільняється від цивільної відповідальності.
Ознаки порогових фінансових операцій встановлюються відповідно до ст. 20 Закону про фінмон, а ознаки підозрілих фінансових операцій (діяльності) ‒ відповідно до ст. 21.
Крім того, СПФМ в обов'язковому порядку має давати відповіді на всі запити ДСФМ.
Антипорада 8. Розголошуй дані третім особам щодо здійснення фінансового моніторингу
Наслідок – штраф до 204 тис. грн або кримінальна відповідальність (ст. 209-1 ККУ)
Чим ще можна похизуватись, як не фінансовими операціями? Розкажи всьому світу про свої, та про клієнта не забудь! А якщо хтось скаже тобі, що операції останнього підозрілі, то просто повідом про це клієнта ‒ хай виправиться людина. Це ж не привід припиняти співпрацю та повідомляти про випадок в ДСФМ.
Як потрібно діяти насправді?
СПФМ зобов’язаний зберігати таємницю фінансового моніторингу. СПФМ заборонено повідомляти третім особам, в тому числі клієнту, про факт подання інформації щодо нього до ДСФМ, про факт отримання запиту та про надання додаткової інформації.
Лише на письмовий запит клієнта СПМФ має право відповісти: вказати номер і дату рішення служби фінмону про зупинення фінансової операції (ст. 23 Закону про фінмон).
Антипорада 9: Не зберігай документи щодо проведення фінансового моніторингу
Наслідок – штраф до 204 тис. грн
Нащо та макулатура! Провів операцію ‒ і відправляй документи щодо фінмону одразу в в шредер, а потім в смітник або розпали багаття.
Як потрібно діяти насправді?
Внутрішні документи щодо фінансового моніторингу, відомості, на підставі яких здійснювалася належна перевірка клієнта, актуалізація інформації по клієнту та інші документи, що супроводжували фінансові операції, в тому числі електронні, СПФМ повинен зберігати не менше 5 років.
Обов’язок зберігати такі документи покладено на відповідального працівника з питань фінмону і закріплено у ст. 8 Закону про фінмон.
Підсумовуючи. Аби не дарувати «яхт» державі, варто вести діяльність виключно в межах чинного законодавства. Щоб уникнути проблем, надіятись і довіряти занадто мало. Від «головного болю» та штрафів може убезпечити тільки належна обачність, застосування ризик-орієнтованого підходу при перевірці контрагентів та використання надійних джерел даних.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!