Порушення правил військового обліку – про що варто знати

Строки притягнення до адмінвідповідальності

До ст. 38 КУпАП додано нові строки для притягнення до адмінвідповідальності за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу – йдеться про

• порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку,
• порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (відповідальність застосовується як до громадян, так і до посадових осіб).

Якщо за загальним правилом адмінстягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, то адмінстягнення за ст. 210, 210-1 КУпАП може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Про розмір штрафних санкцій ми писали тут.

Порядок притягнення до адмінвідповідальності

Відповідно до ст. 27 Закону № 3543 (в редакції Закону № 3633) з 18.05.2024 у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків, передбачених ч. 1, 3 ст. 22 цього Закону (йдеться про обов’язок з’являтись за викликом до ТЦК та СП або на збірні пункти ТЦК та СП), та вчинення ним адмінправопорушення за ст. 210-1 КУпАП, керівник ТЦК та СП звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до них.

У Законі України "Про Національну поліцію" передбачено, що за зверненням ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками ТЦК та СП, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адмінправопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП (ч. 5 ст. 24).

Однак Нацполіція не має жодних повноважень щодо складення протоколів за вказаними статтями.

Порядок розгляду справ за ст. 210, 210-1 КУпАП такий:

• справи про такі адміністративні правопорушення, як про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (статті 210, 210-1) розглядають ТЦК та СП;
• від імені ТЦК та СП розглядати справи про такі адмінправопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ТЦК та СП (ст. 235 КУпАП);
• у разі вчинення в особливий період адмінправопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 КУпАП, протокол не складається - якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК та СП/СБУ, за наявності одночасно двох умов
• будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику,
• за наявності у ТЦК та СП/СБУ підтвердних документів про отримання особою виклику;
• адмінсправи розглядаються у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання керівником ТЦК та СП матеріалів справи (інформації про належне повідомлення та підтвердних документів про отримання особою виклику);
• осіб, які беруть участь у розгляді справи, має бути повідомлено про час і місце її розгляду, що є однією з умов підготовки справи до розгляду (ст. 277, 277-2 КУпАП);
• прийнята за результатами розгляду адмінсправи постанова може бути оскаржена в суді.

Коли адмінвідповідальності не буде?

У примітках до ст. 210 КУпАП зазначено, що положення статтями 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста (далі – Реєстр) шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

І тут є кілька цікавих моментів:

• створення Реєстру та його функціонування встановлено Законом № 1951 від 16.03.2017;
• новий порядок ведення Реєстру КМУ затвердив лише 10.05.2024, попри те, що вже існував Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений Наказом Міноборони від 28.03.2022 № 94. Втім, сам Реєстр повноцінно функціонує у ТЦК та СП з 2019 року, а станом на листопад 2023 року Міноборони в рамках загальної цифровізації активно проводило робота щодо інтеграції Реєстру з іншими держреєстрами України. І, звісно, цей Реєстр потребує змін у зв’язку із внесенням змін до Закону № 3543 у 2024 році (вступу в дію яких ми очікуємо вже 18 травня);
• порядок ведення Реєстру, затверджений КМУ, врегульовує організацію інформаційної взаємодії Реєстру з інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у т. ч. публічними), базами (банками) даних центральних органів виконавчою влади – перелік таких систем, баз даних та реєстрів, відомості з яких є підставою для актуалізації даних Реєстру призовників, наведений у ч. 3 ст. 14 Закону № 1951;
• Держателем та адміністратором Реєстру є Міноборони, розпорядниками Реєстру є Генштаб ЗСУ, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міноборони;
• у Реєстрі містяться персональні та службові дані призовника, військовозобов’язаного та резервіста.

Водночас формування даних Реєстру здійснюється у тому числі з баз ДПСУ та міграційної служби, а також з відомостей, одержаних від призовників, військовозобов’язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних тощо (за переліком ч. 3 ст. 14 Закону № 1951).

Отже, виникає запитання: якщо пропонується формувати Реєстр шляхом електронної взаємодії з системами, базами даних та іншими реєстрами, що передбачається безпосередньо Законом № 1951, за яких умов призовників, військовозобов’язаних та резервістів притягуватимуть до адмінвідповідальності за ст. 210 КУпАП?

Адже сам порядок створення та формування Реєстру фактично має закладену в його основу вимогу щодо необхідності отримання Міноборони як держателем та адміністратором Реєстру даних з інших баз та реєстрів та тим самим звільняє громадян України віком від 18 до 60 років від адмінвідповідальності.

Загалом у цьому питанні варто дочекатись офіційних роз’яснень та оприлюднення самого порядку ведення Реєстру, затвердженого КМУ 10.05.2024. Втім, діючий на сьогодні Реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений Наказом Міноборони від 28.03.2022 № 94, встановлює ті самі джерела отримання даних осіб в цілях формування Реєстру, а існування самого Реєстру вже понад рік вказує на застосування примітки до ст. 210 КУпАП у переважній більшості випадків спроб притягнути осіб до адмінвідповідальності.