Главная Все новости Госрегулирование Другое

Кого касается переход на украинский язык с 16 января 2021 года?

Как повлияет на ваш бизнес новый Закон о языке? Какая ответственность ждет за нарушение этого Закона? Читайте об этом в нашей статье

З 16 січня 2021 року наберуть чинності норми ст. 30 Закону.

За нею всі юридичні особи та ФОПи повинні обслуговувати споживачів та надавати інформацію про товари (послуги) українською мовою, у тому числі через Інтернет. Можна дублювати іншими мовами. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Наприкінці грудня представник Уряду вказував, що 16 січня 2021 року відбудеться остаточний перехід сфери обслуговування на державну мову. Відтак, відповідно до закону, всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою. 

З 16 липня 2021 запрацюють такі норми Закону:

 

Фільми онлайн

Згідно з абз. 8 ч. 6 ст. 23 Закону, кіно-сайти повинні забезпечити завантаження української аудіодоріжки до фільму за замовчуванням, якщо у них така аудіодоріжка є. Якщо немає – то не повинні. При цьому це стосується не тільки українських сайтів, але всіх кіно-сайтів, доступ до яких можливий з території України.

Видовищні, розважальні та культурно-мистецькі заходи повинні проводитися державною мовою (ст. 23). В даному випадку необхідні додаткові пояснення.

По-перше, під це правило не підпадає відтворення пісень, фонограм. 

По-друге, в Законі відсутні визначення цих трьох термінів. Це може призвести до правових колізій. В законодавстві вдалося знайти пару згадувань про видовищні заходи. Так, всі гастрольні заходи (як-от фестивалі, концерти, вистави, лекційно-концертні, розважальні програми, виступи пересувних циркових колективів тощо) – це видовищні заходи (ЗУ про гастрольні заходи).  

Крім того, в ЗУ про захист суспільної моралі вказано: видовищний захід сексуального характеру – публічний показ у будь-якій формі продукції сексуального характеру і (або) сценічні дії, метою яких є втілення сексуальних дій. Тобто, як мінімум в цих двох галузях заходи повинні проводитися державною мовою. Проте не все так однозначно.

По-третє, Закон дозволяє використовувати інші мови під час проведення таких заходів, якщо це виправдано художнім задумом. Тут не зрозуміло, чи Закон дозволяє проводити весь захід іншою мовою, чи лише окрему частину такого захисту. Так само, не зрозуміло, хто буде оцінювати, чи виправдано використання іншої мови.

Театральні вистави державною мовою, але лише в державних та комунальних театрах (ст. 23). Дозволяється використовувати іншу мову, якщо є переклад державною будь-яким способом. 

Туризм та екскурсії проводяться державною мовою, якщо тільки клієнти – не іноземці (ст. 23). 

 

Книги

Видавець, внесений до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції (далі – Реєстр), зобов’язаний видавати державною мовою не менше 50 відсотків усіх виданих ним упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань (ст. 26).

По-перше, чому мова йде лише про тих видавців, які внесені до Реєстру? Згідно зі ст. 12 ЗУ про видавничу справу, суб’єкти господарювання провадять діяльність у видавничій справі після внесення їх до Державного реєстру.

По-друге, насправді, правильно: Державний реєстр видавців, виготовлювачів, а не виготівників. Тобто, реєстру виготівників наразі не існує. Мабуть, автори Закону орієнтувалися на постанову Кабміну від 28.09.1998 року №1540, яка втратила чинність 17 березня 2017 року. Там дійсно мова йшла саме про виготівників. Але, наразі, замість цього нормативного акту діє Порядок ведення Державного реєстру видавців, виготовлювачів…, затверджений Кабміном 10 березня 2017 року під №135.

По суті, фактично, це технічна помилка. Але юридично можуть бути прецеденти на кшталт того, що видавець буде стверджувати, що на нього не розповсюджується ст. 26 Закону, оскільки він не внесений до Державного реєстру видавців, виготівників.

По-третє, незрозуміло, що означає «…не менше 50 відсотків усіх виданих ним упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань...»? Чи буде вважатись виконанням цієї вимоги, скажімо, у разі, коли 50% обсягу виданих книжок буде українсько мовою? Питання потребує офіційних роз'яснень.

По-четверте, термін «книжкове видання» – це широке поняття, Відповідно до ст. 1 ЗУ про державну підтримку книговидавничої справи в Україні, книжкове видання може бути текстовим, образотворчим, нотним, картографічним.

По-п’ятест. 26 Закону також встановлює вимогу до книгарень. В них мінімум 50% книжкових видань повинні бути державною мовою. Проте, ця вимога не стосується книгарень, які розповсюджують книжкові видання виключно офіційними мовами Європейського Союзу. Таких мов наразі 24, зокрема, англійська

 

Відповідальність за порушення Закону  про мову

Відповідальність за порушення Закону про мову прописана одночасно в двох законах.  

По-першест. 57 Закону №2704 передбачена відповідальність суб’єктів господарювання за обслуговування споживачів не державною мовою, тобто за порушення ст. 30 Закону. За таке уповноважений може оголосити попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів з дня складання акта. А якщо це повторне порушення протягом року – накласти штраф у розмірі від 5 100 до 6 800 грн. 

По-друге, це Кодекс України про адміністративні правопорушення, до якого Закон вносить 2 нові статті: ст. 188-52 (Порушення закону щодо функціонування і застосування української мови як державної) та ст. 188-53 (Невиконання законних вимог Уповноваженого).

Проте, ці статті почнуть діяти не раніше 16 липня 2022 року

При цьому КУАП встановлює наступні санкції. 

За порушення у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, книговидання, інтерфейсу комп’ютерних програм, реклами, пошти, телекомунікацій та інше – штраф у розмірі від 3 400 до 5 100 грн.

За порушення щодо мови друкованих ЗМІ – штраф у розмірі від 6 800 до 8 500 грн.

При цьому, за перше правопорушення – передбачено попередження, замість штрафу. А за кожне наступне порушення з числа наведених протягом року – штраф від 8 500 до 11 900 грн.

Відповідальність за повторні порушення — наведена у ч. 5 ст. 188-52 КупАП.

Отже, відповідальність за обслуговування споживачів не державною мовою почне діяти з 16 січня 2021 року, а за інші порушення Закону – з 16 липня 2022 року.

***

 Читайте також:

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ к полному тексту материала возможен только для зарегистрированных пользователей. Если Вы уже зарегистрированы на нашем сайте - пожалуйста, авторизуйтесь.

Если пока нет - зарегистрируйтесь прямо сейчас: это просто, не требует Ваших персональных данных и займет не более одной минуты.

Что еще дает регистрация?

Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Госрегулирование / Другое
Теги:
Ответственность , Законопроекты

Обратите внимание: новостная лента «Дебет-Кредит» содержит не только редакционные материалы, но также статьи сторонних авторов, разъяснения сотрудников фискальной службы и т.п.

Данные материалы, а также комментарии к ним, отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с точкой зрения редакции.

Редакция не идентифицирует лица комментаторов, а не модерирует тексты комментариев и не несет ответственности за их содержание.

30 днiв передплати безкоштовно!

Комментарии: 30

Новости по теме

Консультации по теме