Коментар до ІПК ДФС від 04.04.2019 р. №1431/6/99-99-12-02-03-15/ІПК
Що таке «цесія»?
Термін «цесія» застосовується у Положенні №508, відповідно до якого цесія – це поступка вимоги або передавання вимоги в зобов'язанні іншій особі.
Внаслідок відступлення прав вимоги боргу за правочином, згідно з яким Підприємство отримало у іншої юридичної особи права вимоги, відбулася зміна кредитора у зобов’язанні, порядок якої визначений ст. 512 – 518 ЦКУ.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦКУ).
Відповідно до ст. 514 ЦКУ до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
А як трактує цесію ПКУ?
Підпунктом 14.1.255 ПКУ визначено, що відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Чи включаються кошти, отримані за придбаним правом вимоги до доходу?
Об’єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок, згідно з п. 2 п. 292.1 ПКУ вважається будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ПКУ).
Отже, кошти, отримані Підприємством внаслідок реалізації набутого права вимоги боргу, безумовно, мають включатися до складу доходу. І зробити це слід у тому податковому (звітному) періоді, у якому ці кошти отримані.