ДПС в Одеській області інформує, що відповідно до абзацу першого п. 297-1.1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку другої або третьої групи зобов'язаний збільшити визначену в податковій декларації за податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац перший п. 297-1.7 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 50.1 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Форму податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2015 №578 (далі – Декларація), у складі якої формуються, зокрема, додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 2).
Підпунктом 20.1.43 ПКУ встановлено, що посадові особи органів державної податкової служби мають право, зокрема, проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов'язаних із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених ПКУ податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Результати перевірок, під час яких виявлено порушення, оформлюють актом (ст. 86 ПКУ).
На підставі п. 58.1 ПКУ контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (далі – ППР).
Відповідно до п. 1 підрозд. 3 розд. V Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 12.01.2021 №5, не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику ППР / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або отримання інформації про їх вручення працівник структурного підрозділу, що склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Інформація про виявлені заниження податкових зобов'язань у розрізі податкових (звітних) періодів/податкових декларацій (розрахунків) та граничні строки сплати таких зобов'язань враховуються під час розрахунку суми пені в інтегрованій картці платника (далі – ІКП).
Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, інформації про дату вручення ППР/рішення/ вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску облікові показники щодо донарахованих/зменшених територіальним органом ДПС грошових зобов'язань, єдиного внеску, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до ІКП та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій).
До настання граничного строку сплати/зменшення донараховані/зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках.
За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в ІКП беруть участь у розрахунках.
Слід зазначити, що, згідно з п. 50.3 ПКУ, у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
Так, однією з підстав здійснення документальної позапланової перевірки відповідно до пп. 78.1.3 ПКУ є подання платником податків контролюючому органу уточнюючого розрахунку з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом.
Отже, якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено заниження податкового зобов'язання з єдиного податку (у т. ч. нездійснення розрахунку загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік) платником єдиного податку (другої – третьої груп) та вручено ППР, то такому платнику єдиного податку не потрібно подавати уточнюючу Декларацію (у т. ч. з Додатком 2) за період, що був охоплений такою перевіркою, оскільки результати перевірки автоматично відображаються в ІКП, та після настання граничного строку сплати, за відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження, сума єдиного податку, що була донарахована контролюючим органом, є узгодженою.
