Коментар до ІПК від 16.01.2025 №207/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК
ТОВ звернулося за ІПК з таких питань:
- чи можуть декілька ТОВ – платників ЄП за ставкою 5%, що мають керівника та засновника в одній особі, здійснювати господарські операції між собою?
- як має здійснюватися ціноутворення щодо продажу товарів між цими ТОВ?
- чи є обмеження щодо перепродажу товарів з торговою націнкою, якщо всі податки сплачено?
З точки зору автора, тут всього два запитання: чи дозволяє закон взаємодію між такими ТОВ без втрати статусу «єдинника» і чи є правила щодо ціноутворення між такими пов’язаними особами.
Відповісти на перше запитання нам допоможе ГКУ. Так, господарська діяльність спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (див. ст. 3 ГКУ).
Своєю чергою, якщо господарська діяльність спрямована на отримання прибутку, то у нас підприємництво.
І далі ст. 55 ГКУ визначено коло суб’єктів господарювання, якими є також юридичні особи, створені відповідно до ЦКУ. Тому якщо ТОВ були зареєстровані у законодавчому порядку та не продають заборонені товари чи надають заборонені послуги, то взаємодія повністю в межах законодавства.
Наступний етап – визначаємо наслідки такої взаємодії з боку ПКУ. Адже питання збереження статусу платника ЄП ніколи не втратить своєї актуальності.
До юридичних осіб – платників ЄП 3-ї групи ПКУ містить такі вимоги:
- обсяг доходу не має перевищувати 1167 розмірів мінімальної зарплати, встановленої станом на 1 січня звітного року (див. п. 291.4 ПКУ);
- провадження господарської діяльності з урахуванням вимог п. 291.5 ПКУ.
Отже, якщо пов’язані особи – платники ЄП здійснюють господарську діяльність, у тому числі господарські операції між собою, в межах дозволених видів для платників ЄП та не перевищують рівень ліміту стосовно доходу, то статус платників ЄП вони не втрачають.
А тепер переходимо до запитання щодо ціноутворення. Відповідно до ст. 44 ГКУ ТОВ самостійно обирає постачальників і встановлює ціни на продукцію та послуги відповідно до закону.
Ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін (див. ст. 11 Закону про ціни та ціноутворення).
Фактично обмеження ми маємо тільки щодо товарів, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку (див. ст. 12 Закону про ціни та ціноутворення).
ПКУ окремих вимог до цін у разі взаємодії платників ЄП не має.
На ціни звертає увагу стаття 39 ПКУ щодо контрольованих операцій та правила «витягнутої руки». Ось вона оперує поняттям «пов’язані особи», до яких, згідно з пп. 14.1.159 ПКУ, належать і юрособи, в яких керівником є одна й та сама людина. Однак ця стаття поширюється тільки на платників податку на прибуток, а у нас хоча і пов’язані особи, проте платники ЄП.
Податківці у коментованій ІПК оминули питання щодо визначення ціни у разі взаємодії ТОВ – платників ЄП – пов’язаних осіб. І запропонували звернутися із цим питанням до Мінфіну.
Хоча, на нашу думку, ситуація є максимально прозорою.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності (як говорить п. 291.2 ПКУ) – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ПКУ, на сплату ЄП, в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Оскільки в цій главі ані слова не сказано про контроль за ціноутворенням з метою оподаткування доходів «єдинників», то ані ДПСУ, ані Мінфін не можуть встановлювати нові правила такого контролю.
Не вимагають контролю за «звичайністю» цін при купівлі-продажу товарів і діючі НП(С)БО. Тобто і для ведення бухобліку інформація про доходи і витрати за такими операціями братиметься із наявних первинних документів.