- Що говорить Податковий кодекс про пільги для ФОП у зоні бойових дій
- Практичний приклад спірної ситуації
- Можливість оскарження позиції податкової в суді
- Чи потрібно мати дохід для використання пільги
- Рекомендації підприємцям у зоні бойових дій
«YANKIV. Юридична компанія» розбирає позицію законодавства та податкової служби з питаннь – чи платити податки при реєстрації після початку окупації та пільги для ФОП.
Що говорить Податковий кодекс про пільги для ФОП у зоні бойових дій
З 1 серпня 2023 року Податковий кодекс України встановив, що підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на території бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, станом на початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок та військовий збір з першого числа місяця, в якому розпочалися бойові дії або відбулася окупація. Ключовим у цій нормі є те, що в Податковому кодексі чітко вказана дата початку бойових дій або тимчасової окупації, але жодним чином не вказана дата, коли підприємець має бути зареєстрований. Норма говорить про те, що податкова адреса підприємця має знаходитися на відповідній території «станом на початку бойових дій або тимчасової окупації», але не містить прямої вимоги, що сам статус фізичної особи-підприємця має існувати на момент віднесення території до зони бойових дій. Проте податкова вважає, що підприємець має бути зареєстрований саме на дату віднесення території до зони бойових дій або тимчасово окупованої території, і якщо особа зареєструвалася як ФОП вже після цієї дати, вона не може користуватися пільгою зі сплати єдиного податку та військового збору.
Практичний приклад спірної ситуації
Розглянемо конкретну ситуацію з практики. Підприємець проживає в Одеському районі, який було віднесено до зони бойових дій 27 травня 2025 року. Сама особа зареєструвалася як фізична особа-підприємець 3 червня 2025 року, тобто вже після віднесення території до зони бойових дій. Підприємець звернувся до податкової служби з питанням, чи має він право на пільгу зі сплати єдиного податку та військового збору. Податкова служба відповіла, що підприємець не має права на пільгу, оскільки не був ФОП на день віднесення території його діяльності до зони бойових дій – 27 травня. За логікою податкової, право на пільгу виникає лише в тих підприємців, які вже мали статус ФОП на момент, коли їхню територію віднесли до зони бойових дій або тимчасово окупованої території. Проте якщо аналізувати норму Податкового кодексу буквально, вона не містить такого обмеження. Закон говорить про те, що податкова адреса має знаходитися на відповідній території станом на початку бойових дій, а не про те, що підприємець має бути зареєстрований до цієї дати. Податкова адреса фізичної особи-підприємця визначається за місцем його реєстрації як фізичної особи згідно з паспортними даними, і якщо особа проживала на цій території до і після віднесення її до зони бойових дій, формально умова про знаходження податкової адреси на відповідній території виконується.
Можливість оскарження позиції податкової в суді
Оскільки позиція податкової служби про необхідність бути зареєстрованим підприємцем до дати віднесення території до зони бойових дій не ґрунтується на прямих нормах Податкового кодексу, а є власною інтерпретацією контролюючого органу, таку позицію можна оскаржити в судовому порядку. Практика судового оскарження позицій податкової служби показує, що суди часто стають на бік платників податків у випадках, коли позиція контролюючого органу не підтверджується прямими нормами закону, а базується лише на інтерпретації податкової. Тому підприємці, які впевнені у своєму праві на пільгу, можуть відстояти це право в судовому порядку, хоча це вимагає часу, зусиль та можливо залучення юридичної допомоги.
Чи потрібно мати дохід для використання пільги
Ще одним поширеним питанням є необхідність отримання доходу для використання пільги зі сплати єдиного податку та військового збору. Деякі підприємці отримують від податкових консультантів інформацію про те, що пільга діє лише за умови, що підприємець не отримує доходів від своєї діяльності. Насправді в Податковому кодексі України немає жодної прив’язки права на пільгу до наявності або відсутності доходу у фізичної особи-підприємця. Норма чітко говорить, що підприємці першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на території бойових дій або тимчасово окупованих територіях, мають право не сплачувати єдиний податок та військовий збір – і жодного слова про дохід там немає. Можливо, виникає плутанина з підприємцями третьої групи єдиного податку. Для третьої групи справді існує особливість: оскільки єдиний податок та військовий збір розраховуються як відсоток від доходу (5% та 1% відповідно), якщо підприємець не отримує доходу, він не сплачує податки просто через відсутність бази оподаткування. Але це технічна особливість розрахунку податку, а не умова для користування пільгою.
Рекомендації підприємцям у зоні бойових дій
Отже про пільги для ФОП у зоні бойових дій – чи платити податки при реєстрації після початку окупації ми розібрались. Фізичним особам-підприємцям, які проживають на тимчасово окупованих територіях або в зонах бойових дій, варто зберігати всі документи, що підтверджують їхнє право на користування пільгою: довідки про місце реєстрації, виписки з Державного реєстру фізичних осіб, документи про віднесення території до зони бойових дій тощо. Якщо податкова служба після деокупації території або зняття статусу зони бойових дій почне перевіряти період користування пільгою, підприємцю потрібно буде документально підтвердити, що його податкова адреса дійсно знаходилася на відповідній території протягом усього періоду, коли він не сплачував податки. Також варто фіксувати всю комунікацію з податковою службою, особливо якщо підприємець звертався за роз’ясненнями щодо права на пільгу. Індивідуальні податкові консультації, листи від податкової, скріншоти з електронного кабінету – все це може стати доказовою базою в разі виникнення спору про правомірність користування пільгою. ФОП, які зареєструвалися вже після віднесення території до зони бойових дій і стикаються з відмовою податкової у праві на пільгу, варто розглянути можливість судового оскарження такої позиції, оскільки буквальне тлумачення норми Податкового кодексу не містить обмеження щодо дати реєстрації підприємця.
