Підприємець на єдиному податку другої групи торгує через інтернет і хоче дати клієнтам можливість платити криптовалютою.
Щоб не ризикувати наосліп, він звернувся до податкової з офіційним запитом: чи буде оплата криптовалютою через платіжний шлюз Whitepay порушенням правил спрощеної системи, якщо на рахунок ФОП зрештою надходить звичайна гривня?
Відповідь ДПС оформлена в індивідуальній податковій консультації від 19.05.2026 №2900/ІПК/99-00-24-03-03 — і вона важлива для кожного єдинника, який придивляється до криптоплатежів.
«Юридична компанія YANKIV» розбирає цей документ детально: що запитував підприємець, як міркувала податкова і які наслідки з цього випливають.
Три запитання до податкової: з чого все почалося
Автор звернення — ФОП другої групи з основним видом діяльності за КВЕД 47.91: роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет. Він планував укласти договір на підключення сервісу криптоеквайрингу Whitepay і описав податковій свою майбутню модель роботи крок за кроком.
Схема виглядала так:
- покупець сплачує за товар у криптовалюті через платіжний шлюз Whitepay;
- Whitepay конвертує отриману криптовалюту в гривні;
- на рахунок підприємця в українському банку надходять кошти вже в гривнях;
- дохід відображається у книзі обліку доходів у гривнях за датою надходження коштів від Whitepay.
Зверніть увагу на ключову деталь цієї конструкції: сам підприємець криптовалюти не торкається. Він не має криптогаманця, нічого не конвертує і бачить лише гривневе надходження на банківський рахунок. Саме на цьому будувалася логіка запиту — і саме тому відповідь податкової виявилася для багатьох несподіваною.
На основі цієї схеми ФОП поставив податковій три конкретні запитання. Перше — чи вважається порушенням вимог п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу отримання коштів за товари в грошовій формі через криптоеквайрингового посередника, якщо підприємець не отримує та не оперує криптовалютою.
Друге — чи може така схема стати підставою для переведення на загальну систему оподаткування. Третє — які первинні документи потрібно зберігати, щоб підтвердити правомірність відображення доходів у книзі обліку.
Логіка ДПС: чому криптовалюта випадає з правил спрощеної системи
Перш ніж дати висновок, податкова у консультації крок за кроком розклала нормативну базу, на якій ґрунтується її позиція. Ця аргументація варта уваги, бо показує, як саме ДПС кваліфікує подібні операції.
Що дозволяє пункт 291.6 Податкового кодексу
Для платників єдиного податку першої – третьої груп діє жорстке правило: розрахунки за відвантажені товари, виконані роботи чи надані послуги здійснюються виключно в грошовій формі — готівковій або безготівковій, у тому числі з використанням електронних грошей. Це вимога п. 291.6 ст. 291 ПКУ, і саме вона є центральною для всієї консультації.
Податкова також нагадала, що доходом єдинника є дохід у грошовій формі, а датою його отримання — дата надходження коштів (п.п. 1 п. 292.1 та п. 292.6 ст. 292 ПКУ). Окремо ДПС навела визначення іноземної валюти із Закону «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII: банкноти й монети іноземних держав, кошти на рахунках у грошових одиницях інших країн, електронні гроші, номіновані в іноземних валютах. Криптовалюта під жодну з цих категорій не підпадає — вона не є ані гривнею, ані іноземною валютою, ані електронними грошима.
Закон про віртуальні активи ухвалений, але не працює
Другий блок аргументації стосується правового статусу самої криптовалюти. Верховна Рада ще 17 лютого 2022 року прийняла Закон України №2074-ІХ «Про віртуальні активи», який має врегулювати оборот таких активів, права та обов’язки учасників ринку. Проблема в тому, що його положення наберуть чинності лише з дня набрання чинності законом про зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій з віртуальними активами — а таких змін досі немає.
Простими словами: закон існує на папері, але не діє. Тому, як зазначає ДПС, криптовалюта на сьогодні не має визначеного правового статусу в Україні, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею.
А порядок оподаткування доходів ФОП, отриманих за товари, за які розраховувалися віртуальними активами, включно з оформленням первинних документів, стане можливим лише після визначення правового статусу криптоактивів і внесення відповідних змін до ПКУ.
Гривня на рахунку не рятує: головний висновок ІПК
Здавалося б, аргумент підприємця виглядав переконливо: він отримує на рахунок гривню, тобто формально розрахунок з ним відбувається у безготівковій грошовій формі. Але податкова оцінила ситуацію інакше.
ДПС виходила з того, що криптовалюта не є законним платіжним засобом в Україні. І якщо у розрахунках застосовано інший спосіб, ніж передбачений п. 291.6 ст. 291 ПКУ, платник єдиного податку зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
Це прямий наслідок п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу. Виняток передбачений лише для платників єдиного податку третьої групи зі статусом електронних резидентів (е-резидентів).
Що це означає на практиці? Податкова дивиться не тільки на те, що зрештою надійшло на рахунок ФОП, а й на те, чим покупець розрахувався за товар. У моделі з Whitepay покупець платить криптовалютою — і саме цей факт, за логікою консультації, виводить розрахунок за межі дозволеної грошової форми.
Конвертація в гривню на боці платіжного шлюзу цього не змінює. Використання криптовалюти як засобу отримання оплати за товари чи послуги ДПС кваліфікує як порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
Ціна питання — втрата єдиного податку
Наслідок, про який попереджає консультація, — не штраф і не попередження, а обов’язковий перехід зі спрощеної системи на сплату інших податків. Причому відлік іде з першого числа місяця після звітного періоду, в якому відбувся заборонений розрахунок, а не з моменту, коли порушення виявила податкова.
Водночас ІПК містить ще один суттєвий момент. Навіть попри те, що окремого порядку оподаткування доходів від операцій з віртуальними активами Кодекс не встановлює, такі доходи не залишаються поза оподаткуванням — вони оподатковуються у загальному порядку за діючими нормами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізосіб врегульовано розділом IV ПКУ, а об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи (п. 163.1 ст. 163 Кодексу).
Питання про документи, яке залишилося без відповіді
Третє запитання підприємця — про первинні документи для підтвердження доходів у книзі обліку — фактично не отримало практичної відповіді. ДПС зазначила, що оформлення первинних документів за операціями, де розрахунок відбувався віртуальними активами, стане можливим лише після визначення правового статусу криптоактивів в Україні та внесення змін до Податкового кодексу.
Для підприємця це означає замкнене коло: податкова не пояснює, як документально оформити такі операції, бо самих операцій, на її думку, у правовому полі спрощеної системи бути не може. Це ще один сигнал, що легального механізму роботи єдинника з криптоплатежами наразі не існує навіть на рівні документообігу.
Кому адресована ця консультація
Важливо пам’ятати про природу самого документа. За п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно тим платником податків, якому її надано. Тобто формально висновки ІПК від 19.05.2026 №2900/ІПК/99-00-24-03-03 захищають або стосуються лише її отримувача.
Але практична цінність документа ширша: він показує актуальний хід міркувань податкового органу щодо оплати криптовалютою через платіжні шлюзи. Якщо ваш бізнес працює за схожою моделлю — покупець платить криптою, посередник конвертує, ви отримуєте гривню — розраховувати на те, що ДПС оцінить вашу ситуацію інакше, було б необачно.
Висновок: що врахувати ФОПу перед підключенням криптоплатежів
Розібрана консультація дає чітку відповідь на головне запитання: ДПС вважає, що для ФОП – платника єдиного податку використання криптовалюти як засобу отримання оплати за товари чи послуги заборонено і є порушенням умов перебування на спрощеній системі.
Аргумент «я отримую лише гривню, а крипту конвертує шлюз» податкову не переконав — визначальним для неї є те, чим саме розрахувався покупець.
Тому наша рекомендація підприємцям на єдиному податку: не підключайте криптоеквайринг, орієнтуючись лише на технічну зручність сервісу. Ціна помилки — примусовий перехід на інші податки з першого числа місяця після періоду, в якому відбувся розрахунок криптовалютою.
Якщо криптоплатежі критично важливі для вашої бізнес-моделі, спершу оцініть ризики з податковим адвокатом — з урахуванням вашої групи, договору з платіжним сервісом і фактичного маршруту коштів.
Докладніше про операції з криптовалютою можна дізнатися з матеріалів:
