- Криптовалюта: що сталося у справі
- Позиція клієнта і чому вона не спрацювала
- Що каже закон і чому банк діяв правомірно
«YANKIV. Юридична компанія» розповідає про криптовалюту і блокування рахунків.
Криптовалюта: що сталося у справі
Клієнт ПриватБанку займався обміном криптовалюти через відповідні сервіси і використовував для цього звичайні карткові рахунки. У вересні 2024 року банк заблокував його рахунки та відключив доступ до «Приват24» – без детальних пояснень.
Як з’ясувалося пізніше, банк зафіксував підозрілі операції: на рахунок клієнта надійшли кошти від особи, яка виявилася потерпілою у кримінальному провадженні про шахрайство. Зловмисники через фішингове посилання вкрали гроші з її рахунків і перерахували їх, зокрема, на картку цього клієнта.
Клієнт стверджував, що кошти надійшли в рамках продажу криптовалюти на Binance, але підтвердити відповідність даних відправника і його облікового запису на біржі не зміг.
Банк встановив клієнту «неприйнятно високий рівень ризику» і розірвав договір банківського обслуговування. Кошти з рахунків повернули – але доступ до рахунків закрили.
Позиція клієнта і чому вона не спрацювала
Клієнт звернувся до суду з вимогою зняти обмеження, відшкодувати збитки і спростувати інформацію з листа банку. Він наполягав, що не порушував законодавства і не мав боргів перед банком, а блокування – незаконне.
Але суд цю позицію не підтримав. Ключова проблема: клієнт не надав жодних документів, які б підтверджували економічну суть операцій. Він лише казав, що займається обміном крипти – але не пояснив, чому саме від потерпілої у кримінальному провадженні надійшли гроші на його рахунок.
Аргумент «я не підозрюваний у кримінальній справі» теж не допоміг. Суд чітко зазначив: відсутність процесуального статусу підозрюваного не скасовує права банку на тимчасове обмеження доступу до рахунків, якщо це відповідає вимогам законодавства про фінансовий моніторинг.
Що каже закон і чому банк діяв правомірно
Банк є суб’єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів» (Закон №361-ІХ). Це означає, що він зобов’язаний застосовувати ризик-орієнтований підхід і самостійно оцінювати ризики по кожному клієнту.
Якщо банк встановлює «неприйнятно високий рівень ризику» – він зобов’язаний відмовитися від підтримання ділових відносин, у тому числі шляхом розірвання договору і закриття рахунків (ч. 1 ст. 15 Закону №361-ІХ). Це не право на розсуд – це обов’язок.
При цьому критерії «неприйнятно високого ризику» банк визначає самостійно у своїх внутрішніх документах. Операції з криптовалютою, за якими неможливо перевірити контрагентів і встановити реальне походження коштів, автоматично потрапляють у зону підвищеного ризику.
Головний висновок для практики
Ця справа дає чітку відповідь на питання, яке хвилює багатьох: чи може банк заблокувати рахунок лише через те, що ви працюєте з криптовалютою?
Відповідь – так, може. І суди підтверджують правомірність таких дій.
Поки криптовалюта в Україні не має повноцінного законодавчого регулювання, операції з нею є зоною підвищеного ризику з точки зору фінансового моніторингу. Банки не зобов’язані довіряти поясненню «я просто міняю крипту» – вони мають право вимагати документального підтвердження економічної суті кожної операції. Якщо такого підтвердження немає – є підстави для блокування.
Ще один важливий урок: не ігноруйте запити банку і зберігайте документи по кожній операції з криптовалютою. Скриншоти з біржі, підтвердження угод, відповідність даних відправника – все це може стати критичним доказом у разі спору.
