Ставка ЄП при використанні найманої праці не збільшується

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-IV зі змінами та доповненнями ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності (п. 293.2 ст. 293 ПКУ).
Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для третьої групи платників єдиного податку встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу — у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;
2) 5 відсотків доходу — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Пунктом 293.4 ст. 293 ПКУ визначено, що ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп у розмірі 15 відсотків:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у пп. 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл.1 р. XIV ПКУ;
4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Отже, нормами ПКУ не передбачено збільшення ставок єдиного податку для фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку, які здійснюють діяльність з використанням найманої праці.
У разі оформлення найманого працівника фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку повинні дотримуватися умов перебування на спрощеній системі оподаткування, встановлених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, щодо граничної кількості найманих осіб, які перебувають із ними у трудових відносинах.