Товарний облік для ФОП: хто та як його повинен вести у 2022 році

Що таке «товарний облік»

Обов’язок ведення товарного обліку для СГ, які здійснюють розрахункові операції, визначений п. 12 ст. 3 Закону про РРО.  Звертаємо увагу: в самому Законі про РРО обов’язок ведення товарного обліку встановлений лише для тих ФОП, які здійснюють розрахункові операції, тобто торгують товаром за готівку або приймають оплату платіжними картками у точці продажу або на інтернет-сайті. Докладніше про приймання платіжних карток ми писали тут.

Звертаємо увагу на один технічний нюанс: у тексті п. 12 ст. 3 Закону про РРО «вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку» є слово «послуг».

На нашу думку, вести товарний облік  послуг неможливо, і це очевидна помилка законотворців. Тому надалі будемо говорити лише про облік товарів, якими торгує ФОП. До того ж у п. 1 розділу І Порядку №496 вже міститься інша словесна конструкція про те, що цей порядок поширюється на ФОП, які «зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку».

Які підприємці мають вести товарний облік

За загальним правилом та зважаючи на зміст ведення бухгалтерського обліку, обов’язок ведення саме бухгалтерського обліку всіх активів та зобов’язань поширюється лише на юридичних осіб. Фізичні особи – суб’єкти господарювання бухоблік не ведуть, тому доходи і витрати вони визначають за касовим методом, а облік активів (зокрема, матеріалів, товарів тощо) вони можуть вести добровільно, і цей облік неможливо регламентувати.

Проте податківці намагалися зобов’язати ФОП вести облік товарів хоча б у певних випадках. І таким випадком наразі є торгівля товарами у поєднанні з розрахунковими операціями. Так, з 1 серпня 2020 року були внесені зміни до Закону про РРО, і тепер деякі категорії ФОП повинні вести товарний облік. Докладніше про це ми писали тут.

Умова перша: ФОП торгує товарами та здійснює розрахункові операції

ФОП, які не торгують товарами або не здійснюють розрахункових операцій (не приймають готівку та платіжні картки) під час торгівлі товарами, товарний облік вести не зобов’язані. Поняття «товари» включає в себе і готову продукцію, яку виробляє сам ФОП.

Про те, які операції вважаються розрахунковими, ми багато писали, наприклад, тут:

• РРО та безготівкові платежі: коли так, а коли ні?
• Отримання коштів від еквайра наступного дня – це окрема операція для застосування РРО
• Які безготівкові операції належать до розрахункових?
• Інтернет-банкінг, еквайринг, податкові накладні та РРО: нові роз’яснення ДПС
• Безготівкові операції та РРО: коли застосовуємо, а коли ні?

Тому зараз просто нагадаємо, що розрахункові операції – це не тільки готівка, а ще й приймання платіжних карток за допомогою POS-терміналу у точці продажу  та інтернет-еквайринг, що підключений на сайті для дистанційних оплат.

Безготівкові платежі, які ФОП отримує на рахунок з номером в форматі IBAN без застосування POS-терміналу та інтернет-еквайрингу, розрахунковими операціями не є, а відтак не потребують застосування РРО і ведення товарного обліку.

Наприклад, якщо ФОП на загальній системі або єдинник-платник ПДВ надає транспортні послуги, то йому не потрібно вести товарний облік матеріалів, що використовуються при наданні послуг. А от якщо такий ФОП виробляє меблі, галантерею, одяг і т.п., продає вже готові вироби, і при цьому отримує оплату готівкою або платіжними картками, то такому ФОП потрібно вести товарний облік. Якщо оплата за продану продукцію приймається тільки на рахунок у банку за реквізитами цього рахунку, включаючи номер картки ФОП до цього рахунку, товарний облік не ведеться, бо у ФОП немає розрахункових операцій і він не застосовує РРО.

Умова друга: вести товарний облік чи ні, залежить від системи оподаткування та групи ФОП

Товарний облік повинні вести ФОП, які торгують товарами та здійснюють розрахункові операції і належать до таких груп:

• Всі ФОП на загальній системі;
• Всі ФОП на єдиному податку 3-ї групи за ставкою 3% (платники ПДВ);

Всі ФОП на єдиному податку 2-ї та 3-ї групи, які торгують такими трьома групами товарів:

(1) технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту;

(2) лікарськими засобами та виробами медичного призначення (ветеринарних препаратів та засобів для лікування тварин це не стосується!);

(3) ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

При цьому сама наявність у продажу цих груп товарів вимагає ведення товарного обліку в цілому по всіх товарах. Наприклад, ФОП-єдинник має два магазини: в одному продається побутова техніка, а в іншому – продукти харчування. Цей ФОП має вести товарний облік всіх товарів в обох магазинах.

Товарний облік не ведуть ФОП-єдинники, які одночасно:

• перебувають на єдиному податку  2 та 3-ї групи за ставкою 5% (неплатники ПДВ);
• не торгують трьома групами товарів, що зазначені вище.

Податківці у листі від 22.12.2021 р. №28290/7/99-00-07-05-01-07  зауважили, що Порядок №496 не поширює свою дію на платників єдиного податку I групи. Ми прокоментували цей лист тут.

Аналогічні роз’яснення дають і податківці – див. тут та у цьому відео від заступника начальника управління фактичних перевірок Департаменту податкового аудиту ДПС Романа Добрянського.

Нижче ми звели у таблицю всю вищезазначену інформацію.

Таблиця 1

Яким ФОП  потрібно вести товарний облік

Приклад 1. Наведемо кілька прикладів діяльності ФОП, яка потребує або не потребує ведення товарного обліку (з урахуванням популярних питань, які надходять в редакцію Дебету-Кредиту

*) РО – розрахункові операції – приймання готівки або платіжних карток через POS-термінал або інтернет-еквайринг

**) ветеринарні препарати не належать до лікарських засобів та виробів медичного призначення

***) на нашу думку, у разі якщо ФОП займається ремонтом побутової, комп’ютерної техніки та інших подібних товарів, і при цьому окремо включає в рахунок вартість ремонтних робіт і вартість використаних технічно складних запчастин, на які встановлений гарантійний термін, то це по суті є продажем клієнту таких запчастин. Відповідно, це вимагає ведення товарного обліку всієї діяльності з ремонту.

Документальне забезпечення товарного обліку

Оскільки ФОП не ведуть бухоблік, то до них не застосовуються норми Закону про бухоблік, зокрема, ті, які визначають поняття первинного документа. Тому у п. 2 розділу І Порядку №496 надано власне визначення двох «документальних» понять:

• документи, які підтверджують облік та походження товарів – це Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи.
• своєю чергою, первинні документи – це опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Отже, маємо два види документів:

1. власне саму Форму обліку, яка по суті є зведеним документом та містить зведену інформацію з первинних документів;
2. первинні документи, які містять аналітичну інформацію про товарні запаси та додаються до Форми обліку. У визначенні поняття первинних документів наведено невичерпний перелік видів документів, які вважаються первинними документами та вичерпний перелік їх реквізитів.

Очевидно, що контролери під час перевірки будуть перевіряти наявність в  первинних документах обов’язкових реквізитів, а саме:

1. найменування постачальника та отримувача товару. Постачальником та отримувачем товарів може бути як суб’єкт господарювання, так і фізособа, яка не є СГ, якщо ФОП купував та/або повертав товари такій фізособі;
2. коди постачальника та отримувача - згідно з ЄДРПОУ, РНОКПП або серія та номер паспорта;
3. дата проведення операції з товарами;
4. найменування, кількість та вартість товару.

Звертаємо увагу, що серед реквізитів первинного документа не згадано про ціну товару, тож якщо ви в документі не зазначите ціну, але вкажете загальну вартість товару, то такий документ відповідатиме вимогам Порядку №496. Проте краще все розписати докладно, щоб не виникло питань, звідки взялася ця загальна сума.

І найголовніше! Кожен рух товарів повинен підтверджуватися первинним документом, включаючи використання товарів на власні потреби ФОП.

Увага! Якщо ФОП-єдинник не зобов’язаний вести товарний облік, він не повинен накопичувати, зберігати та пред’являти перевіряючим первинні документи про походження товару. Такий ФОП зобов’язаний вести тільки облік доходів для цілей оподаткування цього доходу єдиним податком. Про це говорить Роман Добрянський у вищезгаданому відео у проміжку з 2:30 хв до 7:40 хв:

• не вимагається наявність первинних документів на походження товарів у тих, хто не зобов’язаний вести товарний облік;
• не поширюється обов’язок накопичувати, зберігати та пред’являти документи на походження товару перевіряючим.

Також Р. Добрянський обіцяє не вимагати у ФОПів первинні документи на товар під час перевірок. Аналогічну позицію бачимо і у роз’ясненнях Д. Гетманцева, яку ми наводили у наших новинах:

• Застосування РРО-2022 фізособами-«єдинниками»: роз'яснює Гетманцев
• Документи на придбання товару: потрібні ФОПу чи ні?

Початок ведення товарного обліку

Товарний облік у ФОП має починатися з певної відправної точки, з дати, коли у ФОП з’являється обов’язок вести товарний облік. Вважаємо, що на практиці першою такою датою була дата набрання чинності Порядком №496 – для тих ФОП, які на цю дату вже були зобов’язані вести товарний облік. Ті ж ФОП, у яких такий обов’язок виникає після набрання чинності Порядком №496, відповідно, почнуть вести облік з дати виникнення обов’язку. Обов’язок вести товарний облік виникає тоді, коли ФОП починає відповідати вимогам, які ми розглянули вище.

Наприклад, ФОП веде гуртову торгівлю технічно складними товарами, готівку та платіжні картки не приймає, а всі оплати від покупців надходять як перекази коштів на його рахунок. РРО не використовує. Згодом ФОП починає роздрібну торгівлю такими товарами в магазині, починає приймати готівку та платіжні картки через POS-термінал і реєструє ці оплати через РРО. Товарний облік потрібно починати з дати початку роботи РРО.

Для початку ведення обліку складається Опис залишку товарів на початок обліку. Відповідно до п. 2 розділу І Порядку №496 цей документ складається в довільній формі та має містити інформацію про:

• найменування товарів, наявних у ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів;
• кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру);
• вартості товарів, яку ФОП визначає самостійно.

На підставі визначення Опису залишку товарів на початок обліку та змісту п. 5 розділу ІІ Порядку №496 доходимо висновку, що складати такий опис потрібно на дату набуття ФОПом обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів. Нагадаємо, що такий обов’язок для ФОП введено ще з 1 серпня 2021 р., і всі ФОП, які на цю дату підпадали під вимоги товарного обліку (див. таблицю 1), мали б почати його вести ще з 1 серпня! Але на цю дату ще не було затвердженого порядку ведення товарного обліку.

Як внести перший запис у Форму обліку, описано у п. 5 розділу ІІ Порядку №496. А саме, перший запис, що вноситься ФОП до Форми обліку, має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів.

Такий запис вноситься до Форми обліку на підставі самостійно складеного ФОП документа щодо опису залишків товарів (див. приклад 2).

Перший запис про залишки товарів до Форми не вноситься, якщо у ФОП, в яких виникає обов'язок щодо ведення обліку товарних запасів, відсутні залишки товарів на дату виникнення такого обов'язку. Наприклад, ФОП відкриває новий магазин, реєструє РРО, і після цього починає закуповувати товар для торгівлі. В цьому разі початкових товарних залишків він вносити не буде, а придбання товару буде відображатися в обліку як його надходження від постачальника. А якби він спочатку закупив товар, а вже потім зареєстрував РРО, то цей товар буде внесений в облік як початковий залишок, тому що придбаний до виникнення обов’язку вести товарний облік.

Поточне ведення товарного обліку

Товарний облік ведеться постійно шляхом внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку – п. 1 розділу ІІ Порядку №496. Записи вносяться в хронологічному порядку – п. 4 ІІ Порядку №496.

Як вносити у Форму обліку поточні записи, написано у п. 3 розділу ІІ Порядку №496.

Кожний рядок Форми обліку відповідає одному первинному документу.

Сподіваємося, що із заповненням граф 1-6 Форми обліку труднощів не виникне – правила їх заповнення самоочевидні. Зокрема, у графі 6 в разі отримання товару зазначається постачальник (від кого отримано товар), а в разі вибуття товару внаслідок повернення постачальнику або продажу товару без реєстрації такого продажу через РРО – зазначається отримувач (кому повернено або кому продано товар).

У графі 7 зазначається надходження товару, а у графі 8 – вибуття. Оскільки одним документом, як правило,  не оформлюється одночасно і надходження, і вибуття товару, то ці дві графи не будуть заповнюватись в одному рядку.

Товар може надходити від:

• постачальників – закупівля товару або сировини для виробництва продукції;
• покупців – повернення раніше проданого їм товару;
• з інших місць продажу в порядку переміщення товару між місцями продажу (докладніше про це – далі).

Напрямки вибуття товару можуть бути такими:

• продаж товарів в безготівковій формі (саме так і написано в найменуванні графи 8). Насправді автори Форми обліку мали на увазі такий товар, який продано без проведення розрахункової операції – див. приклади 3 та 4.
• вибуття товарів, що переміщуються на інше місце продажу;
• повернення товарів постачальникам;
• знищення, втрата, використання товарів на власні потреби ФОП.

Якщо товар надходить однією великою партією, а продається різним покупцям у різний час різними дрібними партіями (пам’ятаємо, що роздрібні продажі через РРО при цьому не враховуються), то у Формі обліку ці операції так і відображаються – одна прибуткова операція і декілька видаткових (див. Приклад 4).

Товарний облік у виробництві продукції. Порядок №496 не містить конкретних вказівок для тих, хто придбаває сировину, а продає готову продукцію, вироблену з придбаної сировини.

На нашу думку, головний принцип залишається незмінним – у графі 8 слід відобразити вибуття придбаної сировини, яка продана у складі готової продукції. Але як при цьому визначити вартість витраченої сировини на реалізовану продукцію, адже ФОП продає готову продукцію та встановлює продажну ціну саме на продукцію? На нашу думку, прибуткова частина буде включати всі прибуткові документи на сировину, а видаткова частина – вартість готової продукції, виробленої з такої сировини та проданої без застосування РРО. Вести виробничий облік витраченої сировини на реалізовану продукцію не потрібно. Ми спробували змоделювати таку ситуацію у прикладі 5. Звісно, в житті все буде складніше, ніж у прикладі.

Тішить те, що у Формі обліку не відображаються роздрібні продажі (розрахункові операції), тож щоб уникнути проблем, варто всі продажі проводити через РРО, тобто продавати продукцію вроздріб за готівку, через POS-термінал або інтернет-еквайринг.

Зокрема, ФОП на загальній системі та єдинники-платники ПДВ, які працюють у сфері громадського харчування та ведуть всі розрахунки з клієнтами через РРО, будуть відображати у товарному обліку тільки придбання сировини для приготування страв та напоїв. Продаж готових страв та напоїв через РРО у Формі обліку не відображатиметься. Те ж саме стосується будь-якого іншого виробництва, якщо вся продукція продається через РРО.

Ведення обліку за різними місцями  продажу товарів. Якщо ФОП має декілька торгових точок або місць продажу товарів, він повинен вести товарний облік окремо на кожному такому місці. Відповідно, для кожного місця продажу слід завести окрему Форму обліку.

Переміщення товарів між місцями продажу відображаються у Формі обліку кожного місця – див. приклад 6.

Вибуття товарів внаслідок знищення, втрати, використання товарів на власні потреби ФОП показане у прикладі 7. На кожний такий випадок складається первинний документ. За аналогією з бухобліком, таким документом може бути акт списання ТМЦ, який складається та підписується самим ФОП.

Періодичність складання Форми обліку – щомісячно. За п. 10 розділу ІІ Порядку №496  форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Порядок №496 дозволяє вести Форму обліку в електронному форматі. Вочевидь, для щомісячного підшивання документів цю форму потрібно буде видруковувати.

Оскільки Форма обліку регламентована Порядком №496, то замінити її іншими таблицями не можна. Зокрема, обротні відомості, товарні звіти, які можуть формувати облікові комп’ютерні програми, не можна використовувати замість Форми обліку. Проте можна розробити в програмі новий звіт за формою, що відповідатиме Формі обліку.

Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах – п. 10 розділу ІІ Порядку №496.

Графа «Примітки» Форми обліку використовується для виправлення записів. Закреслювати неправильні записи не можна. Як здійснити виправлення, описано у п. 6 розділу ІІ Порядку №496. Зокрема, щоб вилучити неправильний запис, у графі 9 слід написати слово «анульовано».

Щоб замінити неправильний запис на правильний, слід чинити так:

• у графі "Примітки" рядка, інформація в якому виправляється, проставляється позначка "анульовано - виправлено" із зазначенням порядкового номера рядка, в якому зазначено виправлену інформацію;
• у графі "Примітки" рядка, що містить виправлену інформацію, проставляється позначка "виправлено" із зазначенням порядкового номера рядка, інформацію з якого виправлено.

Обмеження та відповідальність

Пунктом 9 розділу ІІ Порядку №496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об'єктах) відсутні:

1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;

2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;

3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Норма Закону про РРО, що регулює цей момент, міститься у п. 12 ст. 3 Закону про РРО: СГ повинні здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Тобто для всіх товарних запасів, що станом на момент перевірки перебувають у місці продажу, повинні виконуватись дві умови одночасно:

• є первинний документ про надходження цієї партії товару;
• є запис про такий документ у Формі обліку.

Відповідно, перед початком продажу нового товару слід зробити запис про його надходження на підставі первинного документа.

Під час перевірки слід надати контролерам Форму обліку та первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів – п. 12 ст. 3 закону про РРО та п. 11 розділу ІІ Порядку №496. При цьому можна спочатку надати копії документів з подальшим пред’явленням оригіналів до закінчення перевірки.

Яка саме перевірка мається на увазі, ані Закон про РРО, ані Порядок №496 не уточнює. Тож слід виходити з того, що це може бути будь-яка перевірка ФОП – фактична, планова або позапланова документальна (види перевірок регламентовані ст. 75 ПКУ). Вочевидь, потрібно бути постійно готовими до фактичної перевірки і завжди мати на місці продажу заповнену Форму обліку з актуальними даними та відповідні первинні документи або їх копії.

Надавати документ може як сам ФОП, так і особа, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП, тобто продавець.

Форма обліку в електронній формі на вимогу контролерів має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання. Вище ми говорили про те, що доцільно щомісячно видруковувати Форму обліку та підшивати до неї первинні документи. За таких умов на місці продажу мають бути вже готові видруки за минулі місяці, а Форму обліку за поточний місяць можна буде видрукувати на вимогу контролерів.

І нарешті, відповідальність ФОП за неведення товарного обліку або ведення з помилками та не в повному обсязі, ненадання Форми обліку та первинних документів під час перевірки, передбачена ст. 20 Закону про РРО. А саме:

• за реалізацію товарів, які не обліковані згідно з Порядком №496;
• за ненадання контролерам під час перевірки Форми обліку та первинних документів на всі товари, що не реалізовані, але знаходяться у місці продажу, -

застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це 170 грн).

Звертаємо увагу на такий момент: оскільки ФОП є вільним у встановленні цін, за якими він продає свій товар, виникає питання, яким чином при перевірці будуть визначатися «ціни реалізації» товару, якщо ФОП може змінювати цю ціну на власний розсуд хоч щодня. Оскільки вимоги товарного обліку поширюються лише на тих ФОП, які проводять розрахункові операції, скоріше за все контролери будуть дивитися на ціни товарів, запрограмовані в РРО.

Штрафні санкції, передбачені ст. 20 Закону про РРО, застосовуються лише до тих ФОП, які зобов’язані вести товарний облік.

І що такий облік дає?

Ми розглянули порядок ведення товарного обліку для ФОП та складання Форми обліку, розповіли про порушення і санкції за них, які передбачені Законом про РРО. Що маємо в «сухому залишку»?

По суті зведений документ «Форма обліку» містить тільки відомості про документи, якими оформлений рух товару, та про загальну суму таких документів. Маємо щось подібне до реєстрації первинних документів з надходження та вибуття товарів, але більша частина вибуття товарів не враховується (товари, продані через РРО).

У Формі обліку розрахункові операції не враховуються взагалі, кількісний облік товару не ведеться, за нею не можна визначити та перевірити залишок товару. Щоб зіставити залишок товару на місці продажу та за даними обліку, потрібно проводити інвентаризацію та перевірку всього обліку – прибуткові і видаткові документи, а також дані Z-звітів РРО про проданий товар, який не відображений у Формі обліку, та ще й ідентифікувати товари за партіями – яка партія за яким документом надійшла. Як це будуть робити контролери при перевірці – поки невідомо.

І наостанок – кілька прикладів щодо ведення товарного обліку. Приклади не пов’язані між собою, кожному прикладу відповідає окремий рядок зразку.

Приклад 2 (рядок 1). ФОП на загальній системі оподаткування торгує продовольчими товарами та алкоголем. Обов’язок щодо ведення товарного обліку виник у ФОП 26 листопада 2021 року. На цю дату ФОП складає Опис залишку товарів на початок обліку, у якому зазначає інформацію про:

• 100 коробок цукерок за ціною 120 грн/шт. на суму 12000,00 грн;
• 50 пляшок коньяку за ціною 800 грн/шт. на суму 40000,00 грн.

Загальна вартість товару складає 52000 грн.

Приклад 3 (рядок 2). 29 листопада  ФОП продав 10 пляшок вина на суму 1500 грн, виставив покупцю ТОВ «Весна» рахунок на оплату і отримав ці кошти від покупця на свій рахунок у банку. Ці 10 пляшок і потрапляють до графи 8. Цього ж дня 4 пляшки вина на суму 600 грн продано з розрахунком банківською карткою через POS-термінал. Хоча це й безготівкова операція, проте вона є розрахунковою і реєструється через РРО. Ці 4 одиниці товару не будуть відображатися у графі 8.

Приклад 4 (рядок 3, 4, 5). 29 листопада ФОП придбав 70 кг цукерок за ціною 130 грн/кг на суму 9100 грн у ТОВ «Солодощі». 30 листопада ФОП продав 35 кг цукерок за ціною 180 грн/кг оптовому покупцю ТОВ «Зима» з оплатою на банківський рахунок на суму 6300 грн. Того ж дня 30 листопада ФОП продав ще 20 кг цукерок за ціною 185 грн/кг на суму 3700 грн.

Приклад 5 (рядок 6 та 7). 30 листопада ФОП придбав у ТОВ «Лісовичок» сировину для виготовлення стільців – деревину та фурнітуру за однією накладною на загальну суму 14500 грн. З цієї сировини він виготовив 100 шт. стільців, і з них продав «по безготівковому розрахунку» 12 стільців за ціною 200 грн/шт. На нашу думку, такий продаж слід відображати за продажною ціною готових стільців. Решта 70 стільців продано кінцевим споживачам з розрахунком через РРО та у Формі обліку не відображається.
Приклад 6 (рядки 10 та 14). 27 листопада з магазину «Північ» до магазину «Південь» було переміщено 15 пляшок коньяку на суму 12000 грн. Таке переміщення відображається у Формах обліку кожного магазину. У зразку ці записи показані у рядках з умовними номерами 10 та 14.

Приклад 7 (рядок 8). 30 листопада ФОП з’ясував, що 10 кг цукерок, придбаних за ціною 130 грн/кг на суму 1300 грн, не підлягає подальшій реалізації через закінчення строку їх придатності.

Додаток
до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку
(пункт 2 розділу I)

Форма ведення обліку товарних запасів

ФОП Коваленко Василь Петрович, РНОКПП 2812513054

Податкова адреса: м. Київ, Оболонський проспект, 14-21

Місце продажу: магазин «Південь», м. Київ, вул. Хрещатик, 21
(дані ФОП відповідно до пункту 2 розділу II цього Порядку)

 ***