Головна Усі новини Держрегулювання Готівковий обіг та каса

Інтернет-банкінг, еквайринг, податкові накладні та РРО: нові роз’яснення ДПС

Тема РРО не втрачає актуальності, особливо для фізосіб–підприємців. Наразі знову маємо декілька свіжих ІПК на тему застосування РРО при розрахунках платіжними картками, через інтернет-банкінг та при поштовій торгівлі
Інтернет-банкінг, еквайринг, податкові накладні та РРО: нові роз’яснення ДПС

Насамперед зазначимо, що у цьому матеріалі йдеться про торгівлю товарами з оплатою платіжними картками та через банки. Щодо карткових розрахунків за послуги читайте наші матеріали тут,  тут  і тут.

 

Що таке електронний платіжний засіб?

По-перше, слід визначити поняття, що таке «платіжна картка». Податківці в ІПК від 31.08.2021 р. №3162/ІПК/13-01-07-09-10 роз’яснюють: електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ, в тому числі дистанційно (ст. 1 Закону № 2346).

Відповідно до ч. 14.1 статті 14 Закону №2346 електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу. Виходячи з комплексного аналізу положень Закону №2346, можна виділити такі форми електронних платіжних засобів:

  • мобільні платіжні інструменти – електронний платіжний засіб, реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону або іншого бездротового пристрою користувача (пункт 1.19-3 статті 1 Закону № 2346). Ці платіжні інструменти дають можливість здійснювати платежі без пластикової картки за допомогою мобільного телефону (зокрема, при оплаті через POS-термінали);
  • платіжні картки – електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором (пункт 1.27 статті 1 Закону № 2346).

Отже, платіжні картки – це різновид електронних платіжних засобів нарівні з мобільними платіжними інструментами.

Тепер згадаємо визначення розрахункової операції у ст. 2 Закону про РРОрозрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Ми не бачимо тут згадки про мобільні платіжні інструменти, але на практиці вони використовуються нарівні з платіжними картками і тому такі платежі теж є розрахунковими операціями та реєструються через РРО.

Отже, електронний платіжний засіб – це, як правило, банківська платіжна картка або мобільний платіжний інструмент. Сервіс переказу коштів LiqPay та схожі сервіси, а також сервіси інтернет-банкінгу не є електронними платіжними засобами. Так роз’яснюють податківці в ІПК від 31.08.2021 р. №3162/ІПК/13-01-07-09-10.

 

Чи реєструвати через РРО платежі, отримані через сервіс LiqPay та інші аналогічні сервіси з використанням платіжних карток?

В ІПК від 31.08.2021 р. № 3162/ІПК/13-01-07-09-10 податківці чітко говорять, що операції, які здійснені за допомогою платіжного сервісу LiqPay АКБ «Приватбанк» за допомогою банківських платіжних карток, у випадку його застосування продавцем як запропонованого покупцям способу оплати товарів, в межах договорів купівлі–продажу, підпадають під визначення розрахункової операції у розумінні Закону про РРО. А раз так, то такі платежі реєструються через РРО.

Така ж позиція викладена і в ІПК від 28.08.2021 р. №3152/ІПК/99-00-07-05-02-06 щодо WayForPay.

Звертаємо увагу на два моменти:

  1. платіж відбувається за допомогою платіжної картки чи мобільного платіжного інструменту. Щоб здійснити такий платіж, продавець пропонує покупцям POS-термінал під час приймання платежів в офлайновій точці продажу або платіжний віджет у разі дистанційного приймання платежів онлайн на своєму сайті. В офлайні через POS-термінал потрібно провести платіжну картку, щоб POS-термінал зчитав з неї інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу коштів, а в онлайні цю інформацію покупець сам вводить в діалогове вікно платіжного віджету номер картки, строк її дії та CVV;
  2. продавець сам пропонує покупцям способи оплати за допомогою платіжної картки чи мобільного платіжного інструменту. Щоб отримувати такі платежі, сам продавець спочатку повинен укласти договір з еквайєром, який надасть йому в користування POS-термінал або надасть інформацію для встановлення платіжного віджету на сайті. Без цього покупці не зможуть здійснити оплату продавцю за допомогою платіжної картки чи мобільного платіжного інструменту. Іншими словами, сама собою розрахункова «карткова» операція у продавця не виникне. Тож, якщо продавець не укладав договори еквайрингу з жодним еквайром, покупці ніяк не зможуть зробити йому платіж за допомогою платіжної картки чи мобільного платіжного інструменту. Побоювання продавців щодо того, що покупці зможуть здійснити йому такі платежі прямо з сайту LiqPay, Portmone та інших таких сайтів, абсолютно безпідставні. Якщо продавець сам не підключиться до еквайрингової системи, його покупці ніяк не зможуть дізнатися, за якими реквізитами їм потрібно здійснювати платежі.

Отже, використання будь-якого еквайрингового сервісу (LiqPay, Portmone, Interkassa, WayForPay та ін.), POS-терміналів потребує застосування РРО. При цьому таке використання неможливе без попереднього підключення продавця до такого сервісу. Ми докладно писали про РРО та еквайринг у матеріалах та тут.

В ІПК від 28.08.2021 р. № 3152/ІПК/99-00-07-05-02-06 податківці зауважують, що якщо оплату за товари отримано в позаробочий час, РРО та/або ПРРО СГ слід застосовувати на підставі виписки фінансової установи про надходження коштів, не пізніше наступного робочого дня, з дня її отримання з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій. Тому у договорі з еквайєром слід передбачити умови інформування продавця про надходження коштів на його рахунок, які дозволять продавцю виконати умови чинного законодавства щодо реєстрації таких платежів через РРО.

 

Чи реєструвати через РРО платежі, отримані через системи типу «клієнт-банк» або ««клієнт-Інтернет-банк»?

В ІПК від 28.08.2021 р. № 3152/ІПК/99-00-07-05-02-06 податківці відповідають на питання: якщо покупці платять кошти через Приват 24 або через будь-який інший клієнт-банк, чи є це розрахунковою операцію і чи потребує вона реєстрації через РРО?

Вони говорять, що інтернет-банкінг – це загальна назва технології дистанційного банківського обслуговування, до якої також належить і система типу «клієнт-банк» та «клієнт-Інтернет-банк», що надає доступ безпосередньо до операцій за рахунками клієнта банку і операцій за ними. Система типу «клієнт-Інтернет-банк» за своєю суттю не може бути будь-якою, а стає доступною лише при використанні реквізитів розрахункового рахунку, а розрахунки з її допомогою є аналогічними здійсненим за допомогою відділень банківських установ та не потребують застосування РРО та/або ПРРО, оскільки не мають ознак розрахункових операцій у розумінні Закону про РРО.

Тобто інтернет–банкінг фактично є технологією дистанційного банківського обслуговування, не може бути віднесений до платіжних інструментів, а отже не є електронним платіжним засобом у розумінні законодавства.

Тобто платіж за допомогою інтернет-банкінгу є прямим переказом коштів з рахунку платника на рахунок отримувача. Платіжна картка або мобільний платіжний інструмент платника при цьому не застосовується, адже платник не вводить в інтернет-банкінгу реквізити своєї картки (номер картки, строк її дії та CVV), а робить переказ коштів за номером рахунку. Для того, щоб здійснити платіж через інтернет-банкінг, платник повинен знати платіжні реквізити отримувача – його код та номер рахунку в форматі IBAN.

Ми докладно розповідали про інтернет-банкінг тут.

 

Хто повинен видавати чек РРО у разі надсилання товарів поштою на умовах післяплати?

В ІПК від 31.08.2021 р. №3162/ІПК/13-01-07-09-10 податківці відповіли на питання: чи потрібно проводити через РРО/ПРРО оплату покупцями товару при його отриманні у відділеннях підприємств, що надають послуги доставки, якщо такі підприємства приймають у покупця кошти, надають чек РРО/ПРРО, і з часом перераховують кошти продавцю на розрахунковий рахунок?

Відповідь така:  якщо згідно з умовами укладеного договору між продавцем та службою доставки продавець передає товари для доставки споживачу і така служба доставки зобов’язана передати споживачеві право власності на них, в межах договору купівлі–продажу, укладеного продавцем зі споживачем, то саме служба доставки зобов’язана видати такому споживачеві відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товарів, а продавцеві не потрібно дублювати дії служби доставки в частині застосування РРО/ПРРО.

Ця позиція ґрунтується на приписах ст. 3 Закону про РРО, яка стосується також і тих СГ, які здійснюють операції з приймання готівки. Таким СГ в даному випадку є служба доставки.

Отже, якщо продавець надсилає товар поштою на умовах післяплати, то така післяплата здійснюється покупцем при отриманні товару на пошті. І саме пошта (служба доставки), яка приймає у покупця готівку, повинна сформувати чек РРО/ПРРО та надати його отримувачу.

Зауважимо, що хоча у ст. 3 Закону про РРО йдеться лише про приймання готівки, на практиці служби доставки повинні видавати чек РРО також і на оплати за допомогою платіжних карток і мобільних платіжних інструментів.

Таку ж відповідь податківці надають і в ІПК від 19.08.2021 р. № 3091/ІПК/99-00-07-05-01-06. А саме: РРО та/або програмний РРО застосовується службою доставки безпосередньо при передачі товару покупцю у своєму відділенні, як підтвердження права власності на товар, який був ним замовлений, в межах купівлі-продажу товару. Також у передбачених законодавством випадках продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити. Тобто чек РРО/ПРРО покупцю надає служба доставки, а сам продавець повинен надати покупцю документи на товар – гарантійний талон, техпаспорт тощо.

Надалі служба доставки періодично акумулює кошти, отримані від покупців, та надсилає їх продавцю одним платежем. На практиці таким періодом є один банківський день. Тож в ІПК від 19.08.2021 р. № 3091/ІПК/99-00-07-05-01-06 податківці нагадують, що коли служба доставки перераховує продавцю ці акумульовані кошти, для продавця це не є розрахунковою операцією. Переказ коштів з рахунку служби доставки на розрахунковий рахунок продавця товарів є окремою господарською операцією, яка не стосується договорів купівлі–продажу товарів, що продавець укладає з покупцями. Ми вже коментували цю ситуацію тут.

 

Чи потрібно реєструвати через  РРО операції з передання покупцю товарів, оплата за які надійде пізніше?

Податківці в ІПК від 28.08.2021 р. № 3152/ІПК/99-00-07-05-02-06 нагадують, що у випадку здійснення розрахункових операцій у розумінні Закону про РРО у продавця виникає обов’язок застосовування РРО та/або ПРРО. І далі говорять, що у разі застосування ЕПЗ розрахунковою операцією для СГ є надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок згідно з виписки фінансової установи або момент вручення такого товару споживачу.

Іншими словами, якщо продавець передає товар покупцю з умовою подальшої оплати, таку операцію слід зареєструвати через РРО, навіть якщо кошти фактично не сплачені! Щоправда, так треба робити лише, якщо продавець точно впевнений, що оплата буде здійснена за допомогою картки. І далі, якщо оплата надійде, її вже не потрібно буде реєструвати через РРО. Таким чином, додається додатковий облік першої-другої події для реєстрації операцій через РРО.

А якщо покупець згодом передумає і оплатить отриманий товар через банк (клієнт-банк), а не платіжною карткою? Виходить, що через РРО зареєстрували зайву операцію? Але це ще півбіди, головне – не заплутатися при визначенні суми доходу від продажу товарів – що надійшло через банк і не потрапило у Z-звіт РРО, що надійшло через банк і потрапило у Z-звіт РРО.

А якщо відвантажений товар так і не буде оплачено? Тому ми дотримуємося думки, що через РРО треба реєструвати тільки оплату товарів, а не їх відвантаження.

 

Коли складати податкову накладну на продаж товарів кінцевим споживачам при поштовій торгівлі?

На це питання податківці відповідають в ІПК від 28.08.2021 р. №3152/ІПК/99-00-07-05-02-06, а саме:  якою датою необхідно складати зведену податкову накладну на кінцевого споживача - за датою відвантаження товару чи за датою надходження оплати на поточний рахунок підприємства через платіжний застосунок (тобто за допомогою інтернет-еквайрингу)?

Відповідно до п. 201.1 ПКУ податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

  • здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / РРО та/або ПРРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
  • виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платникові податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
  • надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

На підставі цієї норми податківці доходять висновку, що в такому випадку можна скласти податкову накладну за щоденними підсумками операцій (якщо попередньо не були складені податкові накладні на такі операції). Далі таку податкову накладну за щоденними підсумками слід складати на підставі Z-звіту РРО, і до ПН потраплять тільки ті операції, які були зареєстровані через РРО протягом дня. А оскільки податківці вважають, що через РРО слід реєструвати також і передання товару покупцю з післяплатою (див. вище), то до ПН за щоденними підсумками потрапляють такі операції:

  • оплати за товари готівкою та платіжними картками, які є першою подією або відбулися одночасно з переданням товару покупцям;
  • відвантаження товарів, яке є першою подією, а оплата за такі товари надійде пізніше. При цьому оплата через РРО вже не реєструється.

На нашу думку, це надто фіскальний підхід, за якого завищується торгова виручка продавця за рахунок відвантажених, але не оплачених товарів. Нашу думку щодо цього ми виклали вище, у попередньому розділі.

Також при постійних зв’язках постачальника (платника ПДВ) товарів з покупцями (кінцевими споживачами) таких товарів, а саме у випадках, коли постачання товарів таким покупцям (кінцевим споживачам) має безперервний або ритмічний характер, постачальник (платник ПДВ) таких товарів не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено таке постачання, може скласти зведену податкову накладну з урахуванням особливостей, визначених пунктом 201.4 ПКУ. Ця практика потребує вже окремого обліку розрахунків з такими покупцями.

 

Чи можна продавати алкоголь через інтернет за наявності відповідних торгових приміщень?

Наостанок прокоментуємо відповідь податківців на питання: чи може підприємство здійснювати інтернет-торгівлю алкогольними напоями, маючи при цьому відповідні торговельні приміщення, призначені для зберігання алкогольних напоїв? В ІПК від 28.08.2021 р. №3152/ІПК/99-00-07-05-02-06 вони  процитували норми законодавства, які мають допомогти нам зробити висновки. Отже, статтею 1 Закону № 481 визначено, що:

  • роздрібна торгівля – це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання  (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;
  • місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане РРО/ПРРО (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Статтею 15 Закону № 481 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Пунктом 12 частини першої статті 15-3 Закону № 481 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових у невизначених для цього місцях торгівлі.

На підставі цього податківці роблять висновок: суб’єкти господарювання можуть здійснювати продаж алкогольних напоїв через інтернет-магазин за таких умов:

  • за наявності місця здійснення роздрібної торгівлі (для алкогольних напоїв приміщення з торгівельною площею не менше 20 кв. метрів), яке обладнане РРО та/або ПРРО. Це означає, що у торговця алкогольними напоями повинен бути хоча б один «офлайн» магазин площею не менше 20 кв м. із зареєстрованим РРО/ПРРО;
  •  за наявності ліцензій на відповідні види діяльності, а саме на роздрібну торгівлю алкоголем;
  • за умови дотримання вимог статті 15-3 Закону № 481 – не продавати алкоголь у невизначених місцях. Питання про те, чи є інтернет-магазин таким «невизначеним місцем», залишається відкритим. Хоча автори ІПК від 28.08.2021 р. № 3152/ІПК/99-00-07-05-02-06 написали, що алкоголь можна продавати через інтернет-магазин, у контролерів може бути інша думка і вони вважатимуть інтернет-магазин «невизначеним місцем».

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Єгорова Юлія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Держрегулювання / Готівковий обіг та каса
Теги:
РРО

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!

Коментарі: 3

Новини по темі

Консультації по темі