Уповноважений із захисту державної мови на своїй сторінці у Facebook розповідає, що питання дотримання вимог мовного законодавства у сфері інтернету й надалі залишається одним з найчутливіших.
Переважна більшість скарг, які надходять на адресу Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови, стосується порушень у сфері інтернет-представництв суб’єктів господарювання (сайтів, сторінок в соцмережах, ютуб-, вайбер-, телеграм-каналів, мобільних застосунків тощо). Громадяни скаржаться на відсутність або некоректну роботу україномовних версій сайтів, ведення сторінок у соціальних мережах російською мовою (Instagram, Facebook, Telegram, TikTok, YouTube), а також на автоматичне завантаження російськомовного контенту замість українськомовного. Так, станом на 10 березня 2026 року до Секретаріату Уповноваженого надійшло 130 звернень щодо порушень у сфері функціонування вебсайтів та інтернет-представництв (що становить 28% від загальної кількості звернень за поточний рік).
З огляду на це нагадуємо норми Закону України від 25.04.2019 №2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що регулюють діяльність суб’єктів господарювання, які обслуговують споживачів, реалізують товари та послуги за допомогою інтернет-ресурсів.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 30 Закону мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи-підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.
Відповідно до ч. 6 та 7 ст. 27, інтернет-представництва (в тому числі вебсайти, вебсторінки в соціальних мережах) суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою, а мобільні застосунки повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою.
Поряд з версією інтернет-представництв, виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами, однак вони не можуть мати більше інформації за обсягом чи змістом, ніж українськомовна версія.
Версія інтернет-представництва державною мовою повинна завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні. Це стосується в тому числі іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва тощо.
Отже, суб’єкти господарювання, які реалізують продукцію (тобто будь-який виріб (товар), роботу чи послугу), здійснюють обслуговування споживачів через інтернет-магазини, інтернет-каталоги або загалом з використанням мережі Інтернет повинні в обов’язковому порядку виконувати свої інтернет-представництва державною мовою.
Крім того, хочемо нагадати, що такі суб’єкти господарювання мають забезпечити належне інформування споживачів про себе, зокрема розміщувати достовірні відомості про суб’єкта господарювання (назву або ПІБ фізичної особи-підприємця, контактні дані, місцезнаходження тощо). Наявність такої інформації є важливою умовою прозорої та законної торгівлі. Її відсутність може свідчити про можливе порушення законодавства, ускладнює ідентифікацію продавця та підвищує ризики для споживача, зокрема отримання товару або послуги неналежної якості чи неможливість захисту своїх прав.
Зокрема, блогери, психологи, тренери, маркетологи, стилісти, тарологи, астрологи, майстри б’юті-сфери, фотографи, дизайнери, зареєстровані як ФОП, які через свої соціальні мережі продають певний товар чи послугу, мають робити це державною мовою.
Нагадаємо, що повідомити про порушення Закону можна:
- електронною формою
- надіславши листа на lyst@mova-ombudsman.gov.ua або на поштову адресу (01001, м. Київ, вул. Хрещатик 34).
З рекомендаціями щодо оформлення скарги до Уповноваженої із захисту державної мови можна ознайомитись за посиланням.
