- Що змінили «Дія» та «е-Консул» в отриманні РНОКПП
- Чому нотаріус не приймає е-картку платника податків
- Що з цього приводу говорить Верховний Суд
- У чому головна проблема — і як її планують вирішити
- Як планувати візит до нотаріуса у 2026 році
- Висновок
Нова е-картка платника податків із застосунку «Дія» виглядає як логічне продовження цифровізації — оформив РНОКПП онлайн, показав QR-код у телефоні, і питання, здавалося б, закрите.
На практиці у нотаріуса все виглядає не настільки гладко. Електронна картка платника податків прямо не з’являється у переліку документів, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Тож відмова в посвідченні правочину через відсутність паперової довідки — цілком реальний сценарій 2026 року, з яким уже стикаються громадяни.
«Юридична компанія YANKIV» розбирає, чому виникла ця колізія, що саме каже законодавство, на що зважають нотаріуси та як планувати візит, аби не повертатись додому за «папірцем».
Що змінили «Дія» та «е-Консул» в отриманні РНОКПП
На самміті Мінцифри презентували два сервіси, які закривають типові болі громадян у питанні реєстраційного номера облікової картки платника податків. Перший розрахований на українців за кордоном, другий — на тих, хто залишається вдома, але не має часу й бажання витрачати день на похід до податкової.
РНОКПП для дитини через «е-Консул»
Сервіс орієнтований передусім на родини, що перебувають за межами України. Раніше отримати картку платника податків для дитини в такій ситуації було окремим квестом із паперами, чергами та поїздкою до консульства.
Тепер кожен громадянин України, який перебуває за кордоном, може оформити Картку платника податків в електронному вигляді для дитини віком до 18 років через систему «е-Консул». Для родин, що виїхали через війну, це фактично перший інструмент, який не змушує тримати дитину «в підвішеному стані» без податкового номера.
Електронна картка платника податків у «Дії»
Другий сервіс — е-картка платника податків у застосунку «Дія». Через нього фізична особа на території України може оформити податковий номер для дитини та замовити електронну картку платника податків для себе — без візиту до податкового органу. Логіка проста: дані вже містяться у державних реєстрах, а додаток лише виводить їх у зручному цифровому форматі.
Загалом сервіс справді корисний — і його варто було запровадити значно раніше. Проблеми починаються там, де закінчується презентація і починається повсякденна практика — наприклад, у нотаріальній конторі під час підписання договору.
Чому нотаріус не приймає е-картку платника податків
Тут і народилася колізія. З одного боку — застосунок «Дія» та офіційна позиція Мінцифри про юридичну рівність цифрових і паперових документів.
З іншого — нотаріат, одна з найбільш формалізованих сфер українського права, де помилка в ідентифікації особи чи податкових даних здатна спричинити недійсність правочину або дисциплінарну відповідальність нотаріуса.
Що написано у Порядку вчинення нотаріальних дій
Ключовий момент сховано у пункті 8 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. На підтвердження РНОКПП нотаріусу подається один із чотирьох документів:
- відповідна картка;
- довідка;
- витяг;
- або паспорт.
Копія цього документа долучається до примірника правочину, який залишається у справах нотаріуса. Е-картка платника податків у цьому переліку прямо не згадується. Формально — її там немає. А нотаріус, який працює з формалізованими процедурами, нерідко читає закон саме так: чого немає у переліку — того не існує для його справи.
Колізія між цифровою державою та нотаріатом
Сама ідея цифрового документа в Україні не нова. Закон України «Про електронні довірчі послуги» та Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» допускають використання електронних документів у цивільному обороті.
Однак законодавець обережно прив’язав цю можливість до однієї важливої технічної умови — в отримувача документа має бути технічна можливість перевірити дані.
Пункт 70.9 статті 70 Податкового кодексу України якраз і передбачає, що особа може пред’явити копію документа, який підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, у тому числі в електронному вигляді, за умови наявності в отримувача технічної можливості перевірити відповідність таких даних.
Звучить як зелене світло для е-картки. На практиці — ні.
Чому одного цифрового документа замало
Постанова Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 року №911 «Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій» створила механізм використання цифрових документів у «Дії».
Проте окремої процедури перевірки саме е-картки РНОКПП для нотаріальних дій законодавство прямо не містить.
Інакше кажучи, у нотаріуса може бути телефон із відкритою «Дією», але немає врегульованої процедури, як саме він повинен «прийняти» цей запис, перевірити його та долучити до нотаріальної справи.
Це не педантизм. Це наслідок того, що нотаріат досі живе у логіці паперового документообігу: фізичний носій, копія, підшита до примірника правочину, чітко прописаний перелік допустимих документів.
Чому нотаріус обирає бути обережним
Нотаріус несе персональну відповідальність за законність вчиненої дії. Стаття 49 Закону України «Про нотаріат» зобов’язує його відмовити у вчиненні нотаріальної дії у разі невідповідності документів вимогам законодавства.
Між варіантом «прийняти е-картку і потім обґрунтовувати у разі скарги» та варіантом «попросити паперову довідку і спокійно посвідчити правочин» більшість обирає друге.
З професійного боку це зрозуміло. З погляду громадянина, який щойно оформив РНОКПП через «Дію» і прийшов підписувати договір — це сюрприз і втрачений день.
Що з цього приводу говорить Верховний Суд
Прямої позиції Верховного Суду саме щодо е-картки РНОКПП у нотаріальних діях поки немає. Але дотичні висновки суду в інших цифрових процедурах показують логіку, яка з великою ймовірністю буде застосована й тут.
У постанові від 10.01.2025 року у справі №753/16269/23 Верховний Суд визнав належною електронну довіреність, сформовану через систему «Електронний суд», навіть без нотаріального посвідчення. Суд зробив акцент на тому, що процесуальне законодавство прямо передбачає механізм електронного представництва — тобто існування «електронної довіреності» закріплене нормою закону.
У постанові від 16.10.2025 року у справі №600/1029/25-а суд продовжив цю лінію: електронні довіреності у підсистемі «Електронний суд» формуються автоматично і мають оцінюватись із урахуванням особливостей цифрової процедури, передбаченої законом.
А ось постанова від 18.02.2025 року у справі №520/671/23 — найбільш показова саме для нотаріусів. Верховний Суд підтримав тимчасове блокування доступу приватного нотаріуса до державного реєстру через неналежну перевірку судового рішення в електронній формі.
Логіка проста: у формалізованих процедурах недостатньо лише мати документ в електронній системі — необхідно також дотриматись установленого порядку його перевірки.
Перенесення цього висновку на е-картку платника податків очевидне. Документ у «Дії» є. А ось окремого порядку перевірки саме для нотаріата — немає. Звідси й обережність нотаріусів, які не хочуть стати першим прикладом у дисциплінарній практиці.
У чому головна проблема — і як її планують вирішити
Виникла класична колізія між загальною політикою цифровізації та спеціальним галузевим регулюванням. Держава визнає цифрові документи. Порядок вчинення нотаріальних дій орієнтований на папір. Для Мінцифри е-картка платника податків — повноцінний документ. Для нотаріуса — це інформація без процедури долучення до нотаріальної справи.
Розв’язати цей вузол можна лише на рівні законодавства: внести зміни до актів про нотаріат та електронну ідентифікацію, чітко прописати порядок використання і перевірки е-картки РНОКПП під час вчинення нотаріальних дій. Поки такої процедури немає, нотаріуси з огляду на власну відповідальність продовжуватимуть вимагати паперовий аналог.
Як планувати візит до нотаріуса у 2026 році
Якщо найближчим часом вам потрібен нотаріус — кілька практичних орієнтирів, які зекономлять час і нерви.
- Не покладайтесь лише на е-картку платника податків у «Дії». Як зручний носій інформації — так. Як єдиний документ для нотаріуса — поки ні.
- Підготуйте паперову довідку про присвоєння РНОКПП. Її традиційно видає податковий орган.
- Якщо РНОКПП оформлювали для дитини через «е-Консул» за кордоном — заздалегідь уточніть у конкретного нотаріуса, чи прийме він електронний документ, чи вимагатиме паперовий аналог.
- Беріть із собою паспорт. Він прямо згаданий у Порядку вчинення нотаріальних дій як один із документів, що підтверджують РНОКПП.
Підхід тут радше захисний, аніж юридично «красивий»: у конфлікті між цифровою декларацією та формальною процедурою програє той, у кого менше документів на руках, а не той, хто має сильнішу правову позицію.
Висновок
Е-картка платника податків — крок у правильному напрямку, але не «фінальна точка» цифровізації РНОКПП.
Доки Порядок вчинення нотаріальних дій прямо не доповнять нормою про електронну картку платника податків та процедуру її перевірки, нотаріуси з високою ймовірністю продовжуватимуть вимагати паперову довідку.
Не тому, що проти цифровізації, а тому що несуть особисту відповідальність — і не мають інструкції, як працювати з електронним документом у межах своєї процедури.
Поки законодавець наздоганяє реальність, безпечна стратегія для громадянина проста: цифрове — зручне, паперове — гарантоване. Краще мати обидва формати, ніж повертатись із нотаріальної контори ні з чим.
