- Що таке довіреність і коли вона потрібна
- Спосіб перший: посвідчення в іноземного нотаріуса
- Спосіб другий: оформлення через консульську установу
- Покроковий алгоритм оформлення
- Передоручення повноважень
- Легалізація довіреності: коли потрібен апостиль
- Переклад: останній крок перед використанням в Україні
- Висновок: 2 способи, щоб оформити довіреність за кордоном для України
«YANKIV. Юридична компанія» розповідає про оформлення та легалізацію довіреності для України за кордоном.
Що таке довіреність і коли вона потрібна
Довіреність – це офіційний письмовий документ, яким одна особа надає іншій право діяти від свого імені та представляти її інтереси перед третіми особами. Документ передається як самому представнику, так і безпосередньо установі, для взаємодії з якою його видано.
Наявність довіреності дозволяє представнику укладати договори, підписувати заяви та здійснювати юридично значущі дії від імені довірителя. Для операцій з нерухомістю, транспортними засобами, корпоративними правами та в інших випадках, передбачених законом, зазвичай потрібна саме нотаріально посвідчена довіреність.
Якщо громадянин України перебуває за кордоном і хоче видати довіреність для використання в Україні, існує два основні шляхи: посвідчити документ у нотаріуса країни перебування, або оформити його безпосередньо в консульській установі України.
Спосіб перший: посвідчення в іноземного нотаріуса
Особи, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, можуть звернутись до місцевого нотаріуса. У такому разі документ складається відповідно до вимог законодавства країни, де відбувається посвідчення.
Зазвичай текст довіреності оформлюється офіційною мовою відповідної держави, тому в подальшому виникає необхідність у перекладі документа українською мовою вже після його надходження в Україну.
Спосіб другий: оформлення через консульську установу
Довіреність у консульстві України має суттєву перевагу – вона не потребує додаткового засвідчення чи перекладу для використання в Україні. Документ набуває юридичної сили одразу після посвідчення консулом і може використовуватись без жодних додаткових процедур.
Важливий технічний момент: довіреності підлягають внесенню до Єдиного реєстру довіреностей. Таку реєстрацію здійснює сам консул через відповідні інформаційні системи Міністерства юстиції або Міністерства закордонних справ України. Якщо доступу до цих систем немає, довіритель або особа, на яку оформлено довіреність, повинні подати нотаріусу в Україні окрему заяву про внесення документа до реєстру.
Водночас варто врахувати обмеження: консул не має права посвідчувати довіреність на вчинення дій, які за законом можуть бути виконані виключно особисто довірителем.
Покроковий алгоритм оформлення
Незалежно від обраного способу, процедура складається з кількох послідовних кроків.
Попередній запис. Необхідно заздалегідь записатись на прийом до консульської установи України або до іноземного нотаріуса.
Підготовка проєкту довіреності. Бажано мати готовий текст документа в електронному форматі, який містить дату та місце складання, повні дані довірителя й представника, адреси проживання чи місцезнаходження сторін, обсяг наданих повноважень та строк дії довіреності за бажанням. Якщо строк дії не визначений, документ залишається чинним до моменту припинення відповідно до закону.
Окрема вимога діє для довіреності на укладення договору дарування: обов’язково потрібно вказати особу, на ім’я якої здійснюватиметься дарування – за відсутності цих відомостей документ може бути визнано недійсним.
Особисте звернення з документами. Під час візиту потрібно мати при собі паспорт громадянина України для виїзду за кордон або звичайний паспорт громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків за наявності, копію паспорта особи, на яку видається довіреність, а також додаткові документи залежно від змісту доручення.
Наприклад, для повноважень щодо нерухомого майна можуть знадобитись копії правовстановлюючих документів, а для спадкових питань – документи, що підтверджують родинні зв’язки, або свідоцтво про смерть спадкодавця.
Оплата послуг. Після оформлення документа сплачується консульський збір або вартість нотаріальних послуг, а в окремих країнах додатково можуть знадобитись послуги перекладача.
Передоручення повноважень
Представник зобов’язаний діяти в межах наданих йому повноважень особисто. Передача цих повноважень іншій особі допускається лише у випадках, прямо передбачених законом, договором між сторонами або за необхідності захисту інтересів самого довірителя.
Легалізація довіреності: коли потрібен апостиль
Якщо довіреність оформлена в іноземного нотаріуса, а не в консульстві, необхідно додатково подбати про її міжнародне визнання в Україні.
Порядок легалізації залежить від країни видачі документа. Довіреності, оформлені в Польщі чи Чехії, зазвичай визнаються в Україні без додаткового засвідчення завдяки двостороннім міжнародним угодам. Для більшості інших країн Європи, а також Великої Британії, США та Канади достатньо проставлення апостиля.
Апостиль на довіреність – це спеціальне підтвердження справжності підпису посадової особи, її повноважень та, за потреби, автентичності печатки. Завдяки апостилю документ визнається на території держав-учасниць Гаазької конвенції 1961 року без проходження повної консульської легалізації.
У більшості випадків апостиль оформлюють уповноважені органи країни, де посвідчено довіреність, тому під час звернення до нотаріуса варто одразу уточнити, чи може він самостійно організувати цю процедуру, або отримати інформацію про порядок її проходження.
Переклад: останній крок перед використанням в Україні
Після надходження документа з апостилем в Україну необхідно виконати його переклад українською мовою та нотаріально засвідчити правильність перекладу. Нотаріальний переклад довіреності – обов’язковий завершальний етап: лише після його виконання документ можна повноцінно використовувати для здійснення юридично значущих дій на території України.
Висновок: 2 способи, щоб оформити довіреність за кордоном для України
Довіреність за кордоном для України можна оформити двома шляхами: через іноземного нотаріуса з подальшою легалізацією і перекладом, або одразу через консульську установу, де документ набуває чинності без додаткових процедур.
Другий варіант значно простіший з точки зору кінцевого використання документа в Україні, але перший часто зручніший географічно чи за строками запису. У будь-якому разі важливо заздалегідь перевірити, чи потрібен апостиль для конкретної країни, і не забути про нотаріальний переклад після повернення документа в Україну.
