Переоформлення відстрочки за іншою підставою: нова процедура з 31 липня 2026 р. за постановою КМУ № 978

1. Що змінилось із прийняттям постанови КМУ №560? 
2. Тепер переоформлення відстрочки – окрема нова процедура
3. Чи припиняється чинна відстрочка після подання заяви на переоформлення?
4. Переоформлення включено до всіх основних етапів процедури
5. Строк розгляду заяви змінено на 7 робочих днів
6. Уточнено календарні та робочі строки
7. Тепер Комісія прийматиме рішення про переоформлення або відмову
8. Переоформлення відстрочки також доступне через ЦНАП
9. ЦНАПи перевірятимуть стан перебування на військовому обліку і наявність чинної відстрочки
10. Коли рух заяви через ЦНАП припиняється?
11. Додано нову підставу для скасування відстрочки
12. Що робити, якщо реєстри не підтвердили підстави для продовження відстрочки:?
13. Чи щось змінилося для роботодавців заброньованих працівників?
14. Висновки 

Що змінилось із прийняттям постанови КМУ №560? 

Постановою КМУ від 29.07.2026 №978 внесено зміни до постанови КМУ від 16.05.2024 №560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Ці зміни діють з дня опублікування Постанови №978  - з 31 липня 2026 р. 

Зміни стосуються двох документів, затверджених Постановою №560:

• Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період — далі Порядок проведення призову;
• Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки — далі Порядок подання заяв через ЦНАП.

Ключова новація — запровадження переоформлення відстрочки 

Важливо!

Військовозобов’язаний, який має чинну відстрочку, може звернутися за її оформленням на іншій підставі. На час розгляду заяви попередня відстрочка продовжує діяти.

Кабмін також змінив строки розгляду заяв, уточнив порядок електронної перевірки відомостей, передбачив переоформлення через ЦНАП і деталізував процедуру оформлення відстрочок заброньованим працівникам. Розглянемо далі ці зміни докладніше. 

Тепер переоформлення відстрочки – окрема нова процедура

Пункт 56 Порядку проведення призову викладено в новій редакції. Відстрочка, як і раніше, надається військовозобов’язаним із підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (абз. 1 п. 56 Порядку проведення призову).

Але тепер військовозобов’язаний, якому вже надано відстрочку, у разі виникнення іншої підстави, передбаченої ст. 23 Закону про мобілізацію, має право подати заяву про надання відстрочки за цією підставою. Це і має назву переоформлення відстрочки.

Таблиця 1. Переоформлення відстрочки з 31.07.2026 року: як було і як стало

Для переоформлення мають одночасно виконуватися дві умови:

1. військовозобов’язаний має чинну відстрочку;
2. виникла інша підстава для відстрочки, передбачена ст. 23 Закону про мобілізацію.

Увага!

Переоформлення слід відрізняти від первинного надання та продовження відстрочки. Під час переоформлення змінюється тільки підстава, на якій особа реалізує право на відстрочку.

Чи припиняється чинна відстрочка після подання заяви на переоформлення?

Подання заяви про переоформлення саме по собі не припиняє чинну відстрочку.

Відповідно до нового абз. 3 п. 56 Порядку проведення призову, попередня відстрочка діє до прийняття комісією рішення за новою заявою.

Якщо комісія погодить переоформлення, попередня відстрочка втратить чинність не в день прийняття рішення, а з дня внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про переоформлену відстрочку. Це прямо передбачено новим  абз. 4 п. 56 Порядку проведення призову.

У разі відмови в переоформленні попередня відстрочка зберігає чинність до закінчення встановленого для неї строку. Таке правило закріплено в новому абз. 5 п. 56 Порядку проведення призову.

Таблиця 2. Дія чинної відстрочки: як було і як стало

Отже, між попередньою та переоформленою відстрочками не виникає проміжку: попередня відстрочка діє до внесення до Реєстру відомостей про переоформлення.

Переоформлення включено до всіх основних етапів процедури

Зміни не обмежуються новою редакцією п. 56 Порядку проведення призову.

Положення про переоформлення внесено до норм, які регулюють:

• утворення та роботу комісій — п. 57 Порядку проведення призову;
• подання заяв і перевірку відомостей — п. 58;
• електронну інформаційну взаємодію — п. 59;
• розгляд документів і прийняття рішень — п. 60;
• спеціальні процедури — пункти 63–65 і 67 Порядку проведення призову.

Отже, переоформлення відстрочки проходить ті самі етапи, що й первинне надання відстрочки: подання заяви, перевірку відомостей, розгляд документів, прийняття рішення комісією та внесення інформації до Реєстру.

Однак, під час розгляду заяви про переоформлення перевірятимуть, чи має військовозобов’язаний чинну відстрочку. Це обов’язкова умова процедури, оскільки переоформити можна лише відстрочку, яка діє на момент звернення. Про це п.58 Порядку проведення призову було доповнено новим абз. 8.

Пункт 59 Порядку проведення призову також доповнено новим останнім абзацом. Якщо дані, отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії, не підтверджують право військовозобов’язаного на переоформлення, чинна відстрочка залишається без змін. 

Увага! 

Безпідставне подання заяви на переоформлення (і відмова в переоформленні відстрочки) не є підставою для скасування відстрочки, яка була надана раніше. 

Таблиця 3. Перевірка чинної відстрочки та нової підстави під час переоформлення

Строк розгляду заяви змінено на 7 робочих днів

Загальний строк розгляду заяв про надання та переоформлення відстрочки змінено.

До внесення змін абз. 3 п. 60 Порядку проведення призову передбачав розгляд заяви протягом семи календарних днів із дати її надходження.

Тепер заяву розглядають протягом семи робочих днів із дня її реєстрації відповідним ТЦК та СП або його відділом.

Отже, змінилися:

• вид строку: календарні дні замінено робочими;
• початок перебігу строку: замість дати надходження враховується день реєстрації заяви.

Якщо для перевірки підстав комісія надсилає додаткові запити, загальний строк розгляду не може перевищувати 15 робочих днів із дня реєстрації заяви. Це передбачено абз. 5 п. 60 Порядку проведення призову.

Таблиця 4. Строки розгляду заяв про надання та переоформлення відстрочки

Через заміну календарних днів на робочі фактичний календарний період розгляду заяви може збільшитися.

Уточнено календарні та робочі строки

Постанова №978 уточнила також порядок обчислення інших строків, передбачених п. 60 Порядку проведення призову.

Відповідно до абз. 6 п. 60 Порядку проведення призову:

• відомості про надання або переоформлення відстрочки вносять до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) протягом одного календарного дня з дати прийняття рішення;
• заявника повідомляють і надають йому оновлений військово-обліковий документ не пізніше двох робочих днів із дати прийняття рішення.

Крім того, уточнено строки в абзацах 16 і 22 п. 60 та в п. 65 Порядку проведення призову.

Таблиця 5. Уточнення календарних і робочих строків у процедурі оформлення відстрочки: як було і як стало

Уточнення виду днів усуває неоднозначність під час обчислення строків ТЦК та СП, комісіями і заявниками.

Тепер Комісія прийматиме рішення про переоформлення або відмову

Перелік рішень, які може ухвалити комісія, розширено.

За новою редакцією першого речення абз. 4 п. 60 Порядку проведення призову, після розгляду документів комісія ухвалює рішення:

• про надання відстрочки;
• про переоформлення відстрочки;
• про відмову в наданні відстрочки;
• про відмову в переоформленні відстрочки.

Якщо заяву подано через ЦНАП і комісія ухвалила рішення про відмову, ТЦК та СП повідомляє про це відповідний ЦНАП, а заявникові надсилає повідомлення на електронну адресу, зазначену в заяві. Такий порядок установлено абз. 8 п. 60 Порядку проведення призову.

Таблиця 6. Рішення комісії щодо надання та переоформлення відстрочки: як було і як стало

Отже, переоформлення та відмова в переоформленні стали окремими результатами розгляду заяви.

Переоформлення відстрочки також доступне через ЦНАП

Зміни внесено також до Порядку подання заяв через ЦНАП.

За новою редакцією п. 1 Порядку подання заяв через ЦНАП, електронна публічна послуга охоплює:

• отримання відстрочки;
• отримання відстрочки за іншою підставою, тобто її переоформлення.

Заяву подають в електронній формі через ЦНАП із використанням Порталу Дія.

Відповідно до нової редакції п. 3 Порядку подання заяв через ЦНАП, послуга з отримання або переоформлення відстрочки є безоплатною.

Раніше безоплатність передбачалася лише для отримання відстрочки. Тепер це правило прямо поширено і на її переоформлення.

Таблиця 7. Подання заяв про надання та переоформлення відстрочки через ЦНАП: як було і як стало

Увага! 

ЦНАП лише формує та передає електронну заяву. 

Рішення про надання або переоформлення відстрочки ухвалює комісія відповідного ТЦК та СП.

ЦНАПи перевірятимуть стан перебування на військовому обліку і наявність чинної відстрочки

Пункти 11 і 12 Порядку подання заяв через ЦНАП викладено в новій редакції.

Відомості про заявника невідкладно передаються засобами Порталу Дія до Реєстру для електронної перевірки.

Відповідно до абзаців 2–4 п. 11 Порядку подання заяв через ЦНАП, автоматично отримуються або підтверджуються відомості про:

• перебування чи неперебування особи на військовому обліку;
• внесення чи невнесення відомостей про неї до Реєстру;
• наявність або відсутність чинної відстрочки;
• відомості про чинну відстрочку, якщо її оформлено.

Отже, ЦНАПи не приймають рішення про переоформлення відстрочки, вони дійсно лише формують та передають відповідну заяву до ТЦК. Однак, вже на цьому етапі відбувається перевірка двох важливих моментів: чи перебуває людина, яка подає заяву, взагалі на військовому обліку, і якщо так, то де саме; і чи є в такої людини діюча відстрочка. 

Перевірка чинної відстрочки дає змогу визначити, яку саме заяву подає особа: первинну, напередодні закінчення строку чинної відстрочки чи про переоформлення.

Коли рух заяви через ЦНАП припиняється?

За новою редакцією п. 12 Порядку подання заяв через ЦНАП, рух заяви про надання відстрочки припиняється, якщо електронна перевірка підтвердила, що заявник:

• не перебуває на військовому обліку;
• вже має чинну відстрочку.

Важливо! 

Для осіб із чинною відстрочкою передбачено два винятки. Рух заяви не припиняється, якщо:

1. до закінчення строку чинної відстрочки залишилося менше 30 календарних днів – в разі її продовження;
2. подається заява про переоформлення відстрочки (незалежно від кількості днів, які залишились до кінця дії чинної відстрочки).

Таблиця 8. Підстави припинення руху заяви через ЦНАП та винятки: як було і як стало

Наявність чинної відстрочки перешкоджає паралельному оформленню ще однієї відстрочки за загальною процедурою. Адже людина може оформити лише одну відстрочку від мобілізації. 

Водночас наявність відстрочки не блокує подання заяви про її продовження або про її переоформлення за іншою підставою.

Тож, як бачимо, зміни до Постанови №560 стосуються не лише нової процедури переоформлення, а й процедур надання, скасування та продовження відстрочок. Далі ще кілька прикладів таких новацій. 

Додано нову підставу для скасування відстрочки

Пункт 60 Порядку проведення призову доповнено новим абзацом 20.

Увага! 

Новою підставою для скасування відстрочки є отримання після прийняття рішення відповіді на запит від органу державної влади або іншого державного органу, яка підтверджує відсутність у військовозобов’язаного законних підстав для відстрочки.

Йдеться про випадок, коли відстрочку вже було оформлено, але згодом компетентний державний орган надав інформацію, що спростовує наявність законної підстави. Тобто, коли вона була надана помилково. 

Що робити, якщо реєстри не підтвердили підстави для продовження відстрочки:?

Абзац 38 п. 60 Порядку проведення призову викладено в новій редакції.

Якщо неможливо перевірити наявність підстав для продовження раніше наданої відстрочки за допомогою:

• Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• інших державних реєстрів або баз даних;
• інформації, отриманої у відповідь на запити до органів державної влади та інших державних органів,

відповідний ТЦК та СП, орган СБУ або підрозділ розвідувального органу повідомляє військовозобов’язаного про необхідність подати підтвердні документи.

Повідомлення може здійснюватися телефоном, електронною поштою або поштовим зв’язком.

Відсутність необхідної інформації в реєстрах не повинна автоматично спричиняти відмову в продовженні відстрочки. Спочатку військовозобов’язаному мають надати можливість подати підтвердні документи.

Чи щось змінилося для роботодавців заброньованих працівників?

Постанова №978 деталізувала порядок оформлення відстрочок заброньованим військовозобов’язаним. 

Не плутайте бронювання працівників із оформленням їм відстрочок. 

Бронювання працівників відбувається у Порядку, встановленому Постановою КМУ №76.

А п. 58 Порядку проведення призову встановлює порядок оформлення відстрочок вже заброньованим працівникам. Це роблять роботодавці і ця вимога не є новою. Від роботодавця вимагається подати до органу, в якому заброньований працівник (або працівники) перебувають на військовому обліку, пакет документів, визначений додатком 5 до цього Порядку. 

Зміни, внесені до Постанови №560 розмежовують процедури залежно від того, в якому органі працівник перебуває на військовому обліку.

Якщо військовозобов’язаний перебуває на обліку в ТЦК, як і раніше, документи подають до районного або міського ТЦК за місцем його військового обліку. Новація полягає в тому, що, за наявності технічної можливості їх можна подати засобами Порталу Дія.

А от для військовозобов’язаних, які перебувають на обліку в СБУ або розвідувальному органі, передбачено інший порядок. Документи необхідно подавати безпосередньо до Центрального управління чи регіонального органу СБУ або до відповідного підрозділу розвідувального органу. Надсилати їх до районного чи міського ТЦК у такому разі не потрібно.

Отже, для більшості роботодавців, які бронюють працівників через Портал Дія і працівники яких перебувають на обліку в ТЦК, принципової зміни алгоритму немає. Електронне бронювання передбачає автоматичне переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік, а інформація про відстрочку відображається в його електронному військово-обліковому документі.

Увага! 

Після успішного бронювання через Портал Дія роботодавець не повинен повторно передавати до ТЦК той самий пакет документів лише для підтвердження вже оформленого електронного бронювання. 

Інший підхід застосовується до працівників, які перебувають на військовому обліку в СБУ або розвідувальних органах. Для них діє окремий механізм бронювання та оформлення відстрочки, а документи передають безпосередньо відповідному органу військового обліку. 

Таблиця 9. Оформлення відстрочки (броні) роботодавцем: як було і як стало

Висновки 

1. Постанова №978 не змінює підстав для відстрочки, установлених ст. 23 Закону про мобілізацію. Її положення стосуються процедури надання, переоформлення, перевірки, продовження та скасування відстрочок.
2. Постанова №978 урегулювала зміну підстави чинної відстрочки. Військовозобов’язаний може звернутися за відстрочкою за іншою підставою, не очікуючи закінчення строку попередньої.
3. Подання заяви не припиняє чинну відстрочку. У разі позитивного рішення попередня відстрочка втрачає чинність із дня внесення до Реєстру відомостей про переоформлену відстрочку. У разі відмови вона діє до закінчення встановленого строку. 
4. Заяви розглядатимуть протягом семи робочих днів із дня реєстрації, а за потреби надсилання додаткових запитів — не більше 15 робочих днів. 
5. Переоформлення можна ініціювати через ЦНАП із використанням Порталу Дія. 
6. Зберігається обов’язок роботодавців оформлювати відстрочки заброньованим працівникам. Водночас процедуру деталізовано залежно від місця військового обліку працівника, передбачено електронне подання документів за наявності технічної можливості та змінено строк внесення відомостей в Єдиний реєстр із трьох робочих на три календарні дні.