Довідки залишаються чинними. Захист від дискримінації закріплено окремо. А правила обліку, житлової підтримки та кредитних зобов’язань отримують нове законодавче регулювання.
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на своїй сторінці у Facebook розповіла, що з 1 липня 2026 року ухвалено Закон України №4924-IX «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Він набирає чинності 22 жовтня 2026 року.
Це не просто чергове уточнення законодавства. Новий закон комплексно визначає механізми захисту прав ВПО – від моменту переміщення до інтеграції в новій громаді або повернення додому.
Розглянемо найважливіші положення.
1. Дискримінація через статус ВПО прямо заборонена
Стаття 5 Закону забороняє дискримінацію на підставі факту внутрішнього переміщення, а також за іншими визначеними законом ознаками.
Взяття на облік як ВПО не може бути підставою для обмеження прав людини. Водночас цей статус може надавати право на додаткові гарантії та пільги.
Практичне значення: статус ВПО не повинен ставати перешкодою для працевлаштування, отримання послуг або реалізації інших законних прав.
2. Стару довідку ВПО не потрібно терміново міняти
Це одна з важливих перехідних гарантій.
Відповідно до п. 4 розділу VIII Закону, довідки про взяття на облік ВПО, видані раніше, залишаються чинними та не потребують обов’язкової заміни.
Водночас особа може за власною заявою отримати замість довідки витяг з Єдиної інформаційної бази даних про ВПО.
Отже, набрання чинності новим законом саме по собі не означає, що всі ВПО повинні повторно оформлювати документи.
3. Зміна місця проживання: на повідомлення передбачено 30 днів
Стаття 9 встановлює обов’язок повідомити уповноважений орган про зміну місця проживання або повернення до покинутого місця проживання протягом 30 календарних днів із дня прибуття до нового місця проживання або повернення.
Закон також визначає підстави для зняття з обліку без заяви особи.
Зокрема, це може статися, якщо людина не повідомила в установлений строк про повернення додому, виїхала за кордон на постійне проживання або перебуває за межами України понад установлені строки без передбачених законом винятків.
Важливо: перед застосуванням цих положень потрібно враховувати визначені законом винятки та порядок, який має встановити Кабінет Міністрів України.
4. Житлова підтримка: передбачено нові механізми
Стаття 13 закріплює державну підтримку ВПО в реалізації права на житло, зокрема можливість тимчасового проживання за рахунок державного або місцевого житлового фонду.
Стаття 14 передбачає створення інформаційно-аналітичної системи об’єктів нерухомого майна, які використовуються або можуть бути пристосовані для проживання ВПО.
Інформація про такі об’єкти, крім даних з обмеженим доступом, має бути доступною, зокрема через інтерактивну мапу.
Це важливий напрям для громад: систематизація інформації про вільне житло може допомогти ефективніше планувати розміщення людей.
Однак конкретний порядок функціонування системи та процедури надання житла потребують відповідного урядового регулювання.
5. Кредитні борги: передбачено спеціальні гарантії, але не для всіх
Стаття 20 встановлює особливі правила для визначених категорій ВПО, які залишили місце проживання на тимчасово окупованих територіях або територіях бойових дій.
За передбачених законом умов:
- обмежується загальна сума процентів за кредитом або позикою;
- не нараховуються штрафи, пеня та визначені законом інші фінансові санкції;
- кредитор повинен перерахувати заборгованість протягом семи днів після отримання письмового звернення;
- встановлюються обмеження на передання права вимоги без згоди боржника.
Але це не означає автоматичного списання всіх кредитів ВПО.
Закон містить конкретні умови застосування цих гарантій. Зокрема, значення мають дата укладення договору, дата початку окупації або бойових дій, факт переміщення та наявність прострочення на відповідну дату.
Тому перед зверненням до кредитора необхідно перевірити, чи поширюється стаття 20 саме на вашу ситуацію.
6. Держава має підтримувати не лише переміщення, а й інтеграцію
Статті 22–25 передбачають підтримку ВПО на різних етапах: адаптації, інтеграції, повернення до покинутого місця проживання та реінтеграції.
Закон також передбачає цільову допомогу на проживання та одноразову допомогу під час повернення. Водночас розмір, порядок і тривалість відповідних виплат визначатимуться Кабінетом Міністрів України.
Тобто наявність норми в законі не завжди означає, що конкретну виплату можна отримати автоматично без додаткових умов.
Що варто зробити вже зараз?
До 22 жовтня 2026 року варто:
- ознайомитися з новим законом і перехідними положеннями;
- не вимагати від ВПО автоматичної заміни чинних довідок;
- перевірити, чи оновлено урядові процедури обліку, надання житла та соціальної підтримки;
- врахувати спеціальні гарантії для ВПО під час роботи з кредитними зобов’язаннями;
- органам місцевого самоврядування та відповідальним службам підготуватися до реалізації нових повноважень.
Головний висновок: новий Закон №4924-IX закріплює комплексний підхід до захисту ВПО. Проте реальна реалізація частини гарантій залежатиме від підзаконних актів, процедур та належної роботи уповноважених органів.
Докладніше про Закон №4924 можна дізнатися в матеріалах:
- Забезпечення прав і свобод ВПО: опубліковано Закон №4924-IІ
- Закон №4924 про ВПО діятиме з 22 жовтня 2026 р.: Е-кабінет для ВПО та посилена державна підтримка
- Допомога ВПО: компенсація за житло та супровід переселенцям за законопроєктом №16096
- Реєстрація та припинення ФОП для ВПО з 22 жовтня 2026 року: новації Закону №4924
