Судово-юридична газета повідомила, що Кабмін створив Координаційний штаб для реагування на можливий масовий наплив іноземців, який може перевищити можливості української системи управління міграцією: до його роботи залучатимуть МВС, СБУ, прикордонників, керівництво восьми областей, міжнародні організації та бізнес всіх форм власності.
Поки Україна живе в умовах повномасштабної війни, Кабінет Міністрів готується до ще одного потенційного виклику — масштабного напливу іноземців, з яким може не впоратися навіть державна міграційна система.
Йдеться про урядову постанову №1395 від 9 листопада, якою передбачене створення спеціального Координаційного штабу під керівництвом МВС на випадок, якщо кількість іноземців та осіб без громадянства, які прибуватимуть до України, перевищить можливості міграційної системи.
До реагування залучатимуть силові структури, керівництво восьми областей, міжнародні організації та навіть приватний бізнес. Урфяд передбачив координацію тимчасового розміщення прибулих, надання їм допомоги та залучення необхідних ресурсів. Тобто, уряд прагне замість хаотичного вирішення проблем на місцях, отримати завчасно відпрацьований механізм, здатний миттєво мобілізувати ресурси та залучити допомогу Європейського Союзу. Які наслідки це може мати для місцевих громад і бізнесу та чому відповідний механізм створюють саме зараз?
МВС, СБУ, поліція та Нацгвардія: хто відповідатиме за міграційне реагування
Новостворений Координаційний штаб є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України.
Його основне завдання — забезпечити координацію державних структур на випадок масштабного прибуття іноземців, коли звичайних адміністративних механізмів може виявитися недостатньо.
Очолить штаб безпосередньо міністр внутрішніх справ України.
Його заступниками визначено голову Державної міграційної служби та першого заступника або заступника міністра внутрішніх справ.
До посадового складу штабу увійшли представники Мінзакордонних справ, МОЗ, Мінекономіки, Мінсоцполітики, МОН, міністерств, відповідальних за інфраструктуру, громади та внутрішньо переміщених осіб, ДПСУ, Нацполіції, ДСНС, а Нацгвардії, СБУ та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини — за згодою.
Також передбачена участь представників міжнародних організацій.
Настільки широке представництво свідчить, що можливе масове прибуття іноземців розглядається не лише як міграційне чи гуманітарне питання, а й як комплексний виклик для системи державного управління, громадської безпеки, медицини та місцевої інфраструктури.
Серед основних завдань штабу — координація реєстрації та ідентифікації прибулих, забезпечення публічного порядку в місцях їх скупчення, а також захист найбільш вразливих категорій людей.
До штабу включили вісім областей
Одним із найцікавіших положень постанови є визначення конкретних регіонів, керівництво яких залучається до роботи штабу.
До його складу увійшли голови або їхні перші заступники з восьми обласних державних (військових) адміністрацій: Вінницької, Волинської, Закарпатської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Херсонської та Чернівецької.
Тобто, з одного боку — західні області, які мають важливі міжнародні транспортні хаби та пункти пропуску через державний кордон. З іншого — південні регіони, зокрема Одеська, Миколаївська та Херсонська області, які мають стратегічне значення з погляду транспортної інфраструктури, безпеки та доступу до морських шляхів.
Тимчасове розміщення іноземців: що це означає для місцевих громад
Ще один важливий напрям роботи штабу — організація тимчасового розміщення прибулих.
Згідно з Положенням, штаб сприятиме координації залучення центральних та місцевих органів влади до розгортання місць тимчасового розміщення іноземців та осіб без громадянства.
Передбачено координацію реєстрації та ідентифікації прибулих, їх тимчасового розміщення, екстреної медичної та психологічної допомоги, гуманітарного забезпечення та підтримання громадського порядку;
Окремо виділено захист дітей без супроводу, осіб з інвалідністю та жертв насилля. Окрім цього, МВС забезпечує організаційне та матеріально-технічне підґрунтя діяльності Штабу.
Для місцевих громад це може означати необхідність завчасного планування додаткових потреб у житлі, транспорті, медичному обслуговуванні, продовольстві та комунальній інфраструктурі. Здійснення екстреної медичної та гуманітарної допомоги на етапі до залучення міжнародних грантів може лягти додатковим тягарем на місцеві бюджети 8 регіонів.
Особливо чутливим це питання є під час війни, коли значна частина українських громад уже забезпечує потреби внутрішньо переміщених осіб і працює в умовах обмежених ресурсів.
Як саме розподілятиметься можливе додаткове навантаження між державним бюджетом, місцевими громадами та міжнародними партнерами — одне з основних питань майбутньої реалізації постанови.
Бізнес також залучають: які повноваження отримав штаб щодо підприємств
Фактично уряд передбачив можливість залучення приватного сектору до міжвідомчої координації реагування на потенційні міграційні кризи.
Відповідно до пункту 4 Положення, штаб визначатиме потреби в матеріально-технічних ресурсах, транспортних засобах, продовольстві, лікарських засобах та медичних виробах.
А пункт 5 надає йому право звертатися в установленому порядку до підприємств, установ та організацій із запитами про надання інформації, документів і матеріалів, необхідних для виконання його завдань. Важливо, що право штабу звертатися до підприємств із запитами поширюється на організації незалежно від форми власності.
Крім того, представників бізнесу можуть запрошувати до участі в роботі штабу за погодженням з їхніми керівниками.
Таким чином, приватний сектор може опинитися серед учасників підготовки та реалізації заходів реагування на масштабне прибуття іноземців.
Проте тут важливо розмежувати координаційні повноваження й можливість примусового залучення майна.
Постанова не встановлює права штабу самостійно вилучати транспортні засоби, продовольство, ліки чи приміщення приватних підприємств.
Водночас у самому Положенні не деталізовано, яким чином здійснюватиметься практичне забезпечення ресурсних потреб, якщо вони виникнуть.
Чи залучатимуть бізнес до забезпечення місць тимчасового розміщення на договірних засадах, за рахунок яких бюджетних або міжнародних коштів оплачуватимуть відповідні послуги та постачання – із постанови не вбачається.
Ці питання мають важливе значення, адже під час масштабної міграційної кризи саме транспорт, логістика, продовольче забезпечення, медичні послуги та наявність приміщень можуть стати критично важливими ресурсами.
Для бізнесу головне питання полягає не лише в можливості залучення до таких заходів, а й у прозорості умов співпраці з державою, джерелах фінансування та правових гарантіях.
Як залучатимуть ресурси Євросоюзу
Координаційний штаб готуватиме пропозиції Кабінету Міністрів щодо залучення міжнародної допомоги, включаючи механізми цивільного захисту Європейського Союзу та ресурси міжнародних гуманітарних організацій.
Це особливо важливо з огляду на можливе фінансове навантаження на українську інфраструктуру. Україна вже є учасницею Механізму цивільного захисту ЄС, тому йдеться про можливість використання чинних механізмів співпраці для реагування на нові виклики.
За необхідності міжнародна допомога може стати одним із джерел ресурсного забезпечення заходів, однак конкретні обсяги, фінансові зобов’язання та порядок її залучення в Положенні не визначені.
До чого насправді готується уряд?
Чому саме зараз виникла необхідність створити такий механізм? На які масштаби прибуття іноземців розраховує держава? Чому до складу штабу включили саме вісім областей? І за рахунок яких ресурсів забезпечуватимуть можливі заходи реагування?
На перший погляд, поява такого документа під час повномасштабної війни може викликати здивування. Адже Україна сама переживає масштабне переміщення населення, руйнування інфраструктури та значне навантаження на державні й місцеві бюджети.
Проте уряд передбачає необхідність реагування і на зворотний процес — можливе масове прибуття людей з-за кордону. Адже протягом останніх місяців Європейський Союз активно перебудовує систему міграційного реагування, посилює контроль зовнішніх кордонів та розробляє додаткові механізми протидії раптовому масовому прибуттю іноземців.
В ЄС ще 12 червня почали повністю застосовувати новий Пакт про міграцію та притулок, який передбачає реформування процедур реєстрації, перевірки, прийому та повернення мігрантів.
А 29 вересня Європейська комісія запропонувала окремий план із п’яти напрямів реагування на раптові масові прибуття нелегальних мігрантів. А в жовтні лідери ЄС обговорювали необхідність нових інструментів протидії використанню міграційних потоків як засобу політичного та безпекового тиску.
Паралельно посилювалася співпраця Євросоюзу безпосередньо з Україною. 12 жовтня було оголошено про започаткування партнерства Frontex, Агентства ЄС із питань притулку та Міжнародної організації з міграції з Україною. На його реалізацію передбачено 7,5 млн євро. Мета — наближення українських механізмів управління кордонами та надання притулку до європейських стандартів.
Чи йдеться лише про планову адаптацію української системи до стандартів ЄС, чи також враховані конкретні ризики масштабного переміщення людей, які можуть виникнути внас
