Примусове вилучення майна під час війни: прийнято у першому читанні закон
Вилучено з «Моїх новин»
29 липня ВРУ прийняла у I читанні законопроєкт №7605 щодо оптимізації деяких питань примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Лише два дні тому, 27 липня, у ВРУ було зареєстровано законопроєкт №7605 "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації деяких питань примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану". Про нього ми розповідали тут.
І ось сьогодні, 29 липня, Парламент прийняв його у першому читанні. Як розповів Я. Железняк, за нього проголосували 256 нардепів.
Коротко про зміни:
стосується примусового ввилучення обладнання, яке може використовуватись для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу;
таке вилучення здійснюється на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України за пропозицією погодженою обласною військовою адміністрацією;
компенсація за відчужене майно здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (протягом 5 наступних бюджетних періодів);
рухоме та нерухоме майно можуть бути передані в управління Національного агентства.
заступник керівника електронних сервісів редакції «Дебет-Кредит», авторка та редакторка новин і тематичних розсилок
Закінчила Українську академію друкарства (Львів) за спеціальністю «Видавнича справа і редагування». Має понад 20 років досвіду в журналістиці та медіа, спеціалізується на створенні, редагуванні та розвитку цифрового контенту.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Комітет ВРУ з питань економічного розвитку погодив тимчасовий виняток із конкурентних процедур закупівель послуг для всеукраїнських і міжнародних ветеранських спортивних заходів. Ліміт — 30 тис. євро без ПДВ
Із 23 вересня міські відділення «Укрпошти» приймають і видають посилки поза чергою, щоб скоротити затримки доставки через повітряні тривоги та скорочення часу роботи
Після запровадження нових видів державної допомоги понад 226 тисяч родин звернулися по виплату для догляду за дитиною до року. Також понад 26 тисяч родин подали заяви на «єЯсла»
Частка ІТ-фахівців, які працюють як ФОПи, за рік скоротилася до 49%. Натомість зросла частка оформлених за КЗпП і гіг-контрактами, а ІТ-компанії активніше переводять фахівців у штат
Паперову заяву для переоформлення відстрочки через ЦНАП подавати не потрібно: заяву створює адміністратор ЦНАП на Порталі Дія. Проте деякі ЦНАП вимагають паперову заяву. Що робити в такому випадку, відповіла адвокатка Дар’я Тарасенко
Працівницю звільнено в серпні 2026 року. Через лічильну помилку виплачено зарплату за 13 днів замість 3. Направлено повідомлення про повернення зайво отриманих 5 тис. грн (нетто). Нарахування за 08/2026 проведено за 3 дні. Чи потрібно донарахувати/доплатити податки з цієї суми?
Підприємство безоплатно передає частину товарів у межах рекламної акції. Чи виникає обов’язок одночасно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за мінімальною базою оподаткування та компенсуючі зобов’язання за пп. 198.5 ПКУ? Який алгоритм документального оформлення і відображення операції в обліку на субрахунках 641 та 6435?
Наш склад було пошкоджено внаслідок ракетного удару, товар знищено повністю. Ми зібрали акт про пожежу від ДСНС та витяг з ЄРДР, проте податківці наполягають, що без індивідуального сертифіката Торгово-промислової палати про форс-мажор ми зобов'язані нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ. Чи законна така вимога і чи варто нам витрачати час та кошти на отримання сертифіката ТПП?
Підприємство у 2025 році придбало у фізособи – підприємця товари, внаслідок чого виникла кредиторська заборгованість. У 2026 році планувалося погасити борг, однак контрагент припинив підприємницьку діяльність (закрив ФОПа). Чи має право підприємство списати таку заборгованість до складу доходів на субрахунок 717?
