Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Державний центр зайнятості розповідає наступне.
В умовах війни всі зусилля суспільства мають бути спрямовані на опір агресору та подолання наслідків вторгнення. Відтак, зростає необхідність збільшення кількості трудових ресурсів, залучених до забезпечення нормального функціонування суспільства. Одним із таких ресурсів є залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт. Механізм залучення працездатного населення до таких робіт врегульовано Порядком залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 13.07.2011 р. №753 (Порядок №753). У період війни питання залучення до суспільно корисних робіт та зайнятості населення стали тісно пов’язані. Зокрема, суспільно корисні роботи можуть пропонуватися зареєстрованим безробітним.
1. За яких умов безробітного можуть залучити до суспільно корисних робіт?
У період воєнного стану змінилися вимоги до визначення підходящої роботи. Так, для осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 30 календарних днів, підходящою вважається робота, яка не потребує кваліфікації (спеціальності), професійної підготовки, або робота, що потребує первинної професійної підготовки, у тому числі безпосередньо на робочому місці. В якості такої роботи можуть пропонуватися суспільно корисні роботи.
Важливо, заробітна плата має бути не нижчою розміру мінімальної заробітної плати (для роботи на умовах повного робочого часу).
Це відповідає пункту 5-2 Прикінцевих положень Закону України «Про зайнятість населення».
2. Яким чином організовуються суспільно корисні роботи?
Рішення про впровадження трудової повинності та організацію суспільно корисних робіт ухвалює військове командування самостійно або із залученням місцевої влади/органів місцевого самоврядування або військових адміністрацій (п. 4 Порядку №753). Цим же рішенням визначаються види робіт та перелік об’єктів, на яких вони будуть проводитись, визначається джерело їх фінансування та кількість осіб, які будуть них залучені.
До суспільно корисних робіт можуть залучатися працездатні особи, у тому числі ті, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров'я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану, а також зареєстровані безробітні.
3. Які соціальні й трудові гарантії надаються при залученні до суспільно корисних робіт?
Особи, що залучаються до суспільно корисних робіт, мають право на:
- укладення строкового трудового договору з оплатою нижче від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату її нарахування;
- на оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт та у зворотному напрямку (у разі потреби);
- охорону праці та загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
4. Чи втрачається статус безробітного на період виконання суспільно корисних робіт?
На весь час виконання суспільно корисних робіт у період воєнного стану за особою зберігається статус безробітного.
5. Що буде у разі відмови безробітного від залучення до суспільно корисних робіт?
Підставою для припинення реєстрації зареєстрованому безробітному є його відмова від двох пропозицій підходящої роботи (п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затв. постановою КМУ від 19.09.2018 р. №792).
Оскільки пропозиція суспільно корисних робіт прирівнюється до пропозиції підходящої роботи, у разі відмови зареєстрованим безробітним від виконання таких робіт, центр зайнятості може припинити його реєстрацію як безробітного.
