Європейська Бізнес Асоціація розповідає, що робота економіки є вкрай важливою як для країни, так і для наближення Перемоги України. Ця робота, власне, безпосередньо пов’язана з роботою бізнесу в країні, який сплачує податки, надає роботі місця, сплачує заробітні плати, донатить, тощо.
Безумовно, перебуваючи вже який рік у війні, підтримка та забезпечення військового фронту є конче необхідними. Проте в контексті військового фронту та економіки потрібен баланс. Адже один напрям без іншого все ж таки існувати не може. Так, Україна як країна отримує важливу та чималу допомогу від міжнародних партнерів – за що варто сказати велике дякуємо. Проте, як ми бачимо, тільки ті фінанси не можуть та не зможуть забезпечити усі потреби країни – Україні потрібен працюючий бізнес, потрібні нові інвестиції. Україні потрібна працююча економіка для Перемоги!
Для розуміння цифр, за даними Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, тільки за листопад і тільки великий бізнес сплатив майже 27 млрд грн до держбюджету. Що, власне, демонструє важливість бізнесу і для військового фронту, завдяки сплаченим податкам якого ЗСУ забезпечуються ресурсами.
Водночас наразі особливо сенситивним для цих двох напрямів стало питання людського ресурсу.
30 січня цього року до ВРУ було повторно внесено Урядовий проєкт Закону №10449, яким пропонується удосконалити законодавство щодо мобілізації. Власне, бізнес проаналізував його, і чимало норм все ж таки, на жаль, викликають питання. Адже документ фактично є копією законопроєкту №10378, щодо якого бізнес уже висловлював своє занепокоєння, зокрема тому, що він містив ознаки порушення Конституції України та міг мати негативні наслідки для економіки.
Бізнес переконаний, що нині ключовим завданням має бути створення справді працюючих і збалансованих норм, які можна виконати та які не паралізуватимуть роботу частини країни. Власне тому, на переконання Європейської Бізнес Асоціації, вище згаданий законопроєкт і не можна приймати, а потрібно ще раз свідомо підійти до його доопрацювання, – аби не зупинити роботу країни і, зокрема, її економіки.
Так, всі ми в медіа можемо бачити ситуацію із врученням повісток в країні, і часом видається, що це може відбуватись і з деякими порушеннями. І тут великим питанням та пересторогою є опція їх вручення дистанційно. Іншим питання є накладення обмежень у судовому порядку. Так, по-перше, судова система і так є вкрай перезавантаженою, і якщо додати в суди розгляд і цих справ, то питання швидкості прийняття судових рішень можуть стати ще більш серйозними. По-друге, нині країна потребує великої роботи в контексті налагодження роботи з верховенством прав – тож важливо, аби і в таких справах верховенство права мало місце тощо. Асоціація підготувала низку пропозицій та коментарів до законопроєкту – і вище зазначені є лише невеликою їх частиною. Тож щиро сподіваємось, що їх все-таки буде взято до уваги законотворцями.
Окремо б також хотілося звернути увагу на ситуацію, яка набула серйозних обертів біля кордонів. Так, правоохоронні орган та територіальні центри комплектування та соціальної підтримки почали розгортати мобільні пости перед пунктами пропуску через державний кордон України. Співробітники здійснюють перевірки документів у водіїв вантажних транспортних засобів, які здійснюють перевезення через держкордон, а також видачу повісток з наказом з’явитися до ТЦК та СП для уточнення облікових даних згідно з Законом України. Це призводять до утворення додаткових черг на державному кордоні, паніки серед працівників компанії, які уповноважені на здійснення відповідних перевезень. Адже навіть якщо водій є заброньованим зараз, перед перебронюванням працівник може бути кілька днів/тижнів не на броні. Відповідно має з’явитися до ТЦК для оновлення інформації, і з досвіду, про який говорить бізнес, часто таких працівників мобілізують, не дочекавшись рішення про продовження броні.
Тож така ситуація ситуація на кордонах призводить до того, що, з одного боку, ускладнилась логістика (і так у непростий час), а з іншого боку, у працівників виникає чимало запитань та, часом, паніка – навіть, як вже було зазначено, серед працівників, уповноважених перетинати кордон. Тож все-таки порядність, законність та зрозумілість у правилах та роботі мають знайти місце. Бо єдиний ефект, який можна цим досягти – втрата довіри від міжнародних замовників, розірвання контрактів, втрата замовлень, звільнення працівників, зупинка виробничої діяльності компаній загалом, а також зменшення надходжень до державного бюджету в частині сплати податків та митних платежів.
І ще одним питанням на продовження попереднього є питання бронювання працівників для продовження роботи бізнесу. Так, за інформацією компаній-членів Асоціації, наразі забронювати критично важливих фахівців чи експертів у компанії особливо складно. При цьому економічний сектор держави має працювати на повну задля забезпечення потреб держави та армії. Тож з метою формування балансу для належного функціонування економіки в країні важливо додатково передбачити бронювання працівників, які не належать до критично важливих підприємств, але водночас активно працюють та сплачують податки до бюджету України.
Схожа ідея про автоматичне бронювання не так давно озвучувалась представниками Уряду та мала на меті запровадження автоматичного бронювання працівників на місяць (з щомісячним продовженням), враховуючи певні критерії, як-от, наприклад: або певний мінімальний обсяг заробітної плати, яку повинна отримувати особа; або сплату певної суми податку на доходи фізичних осіб щомісяця; або інші критерії. Така додаткова опція до вже передбачених інструментів бронювання критичних співробітників дозволить розширити категорію заброньованого працездатного населення, що матиме позитивний економічний ефект та дозволить як збалансувати економічну ситуацію в країні, так і створити додаткові надходження до бюджету на військові потреби країни.
Тож Європейська Бізнес Асоціація звертається до голів усіх профільних Комітетів Верховної Ради України, Першого віцепрем’єр-міністра України – Міністра економіки України Юлії Свириденко із закликом врахувати коментарі та перестороги бізнесу в контексті мобілізаційного законодавства. Зокрема, не приймати законопроєкт №10449 у чинній редакції без відповідних доопрацювань. Крім того, продумати можливість додаткового інструменту бронювання працівників та все ж звернути увагу на ситуацію, що склалась перед пунками пропуску через державний кордон України.
Окремо варто зауважити, що у бізнесу накопичилось чимало питань щодо роботи економіки країни. Тож спільнота була би вдячна Президенту України за можливість зустрітись та обговорити їх.
***
Читайте також:
