Про бронювання у воєнний час, мігрантів, програму Е-відновлення йшлося на конференції «Відновлення України – економічний та інституційний аспект» за участі Голови Комітету ВРУ з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк, представників Мінекономіки, керівників провідних бізнес-асоціацій та фахівців економічних аналітичних центрів.
Конференція відбулася в середу, 15 травня, в Києві. Організаторами заходу виступили Українська Рада Бізнесу, Національна бізнес-коаліція у партнерстві з Help – Hilfe zur Selbsthilfe та Економічною експертною платформою.
Олена Шуляк на початку свого виступу привітала учасників Конференції, при цьому зазначила, що подібні зустрічі урядовців з представниками бізнес-спільнот та експертним середовищем є важливими та корисними для пошуку спільних шляхів для подолання суспільних та економічних проблем країни.
Першою до обговорення стала проблематика, пов’язана з бронюванням, зокрема, найманих працівників ФОПів та співробітників Дія Сіті, затягування термінів розгляду Заявок, відсутність дієвої комунікації з відповідними відомствами, залучених в розгляді Заявок підприємств на бронювання співробітників.
Єфрем Лащук, фахівець Економічної експертної платформи зазначив, що найбільш поширеними проблемами на цей час є такі:
- Для компаній значною є загроза того, що термін бронювання – лише пів року. Також це додаткові зайві бюрократичні процедури та контрпродуктивні витрати часу підприємцями, які і так знаходяться у складному становищі. Доцільним є розробити і передбачити у постанові № 76 механізм автоматичного продовження відстрочки від мобілізації для раніше заброньованих осіб у разі подання підприємством відповідної заявки.
- Неможливість бронювання ФОПів та ГІГ-спеціалістів. Ця проблема є вкрай актуальною, необхідно внести відповідні зміни до Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
- Обтяжливі процедури бронювання та непередбачувані терміни. Частина компаній, що ініціювали процедуру бронювання працівників та подали всі необхідні документи – очікують відповіді по 3-5 місяців. У середньому процедура бронювання займає 1.5 місяця, що є проблемою для бізнесу та економіки загалом.
- Виявлення щонайменшої помилки у заявці на бронювання або супровідних документах по одному працівнику – має наслідком відмову в бронюванні усіх військовозобовʼязаних за поданим списком. Це є контрпродуктивною практикою, яку необхідно якнайшвидше змінити.
До обговорення цього питання долучилася Голова Ради ТВ ВГО АППУ в Закарпатській області Марта Волощук, яка, зокрема, озвучила проблему бронювання ФОПів та їх найманих працівників, які задіяні у виробництві хліба та хлібобулочних виробів (КВЕД 10.71.). Голова Ради ТВ ВГО АППУ в Закарпатській області навела приклад ФОПа Закарпатської області, який перебуває на загальній системі оподаткування, сплачує щороку понад 2 млн грн податків до бюджету, займається випічкою та реалізацією хліба та має найманих працівників. Підприємець має Договір на виконання мобілізаційного завдання (замовлення), а також Договори постачання з бюджетними установами (дитячі садочки, школи) та військовими. Однак ФОП не має права на бронювання найманих працівників, які перебувають з ним у трудових відносинах та виконують роботу за основним видом діяльності, що ставить під загрозу продовження діяльності ФОПа.
Виступ Марти Волощук прокоментував директор департамента Мінекономіки Сергій Сметанко та зазначив, що питання бронювання ФОПів вимагає внесення змін до відповідного законодавства, для чого необхідна насамперед «політична воля», тобто наразі це питання поки не обговорюється.
Наталя Петрівська, керівниця GR напряму Асоціації ритейлерів України звернула увагу на важливості бронювання ФОПів та працівників у продовольчій галузі.
«Це перше, що необхідно нашим споживачам. В будь-яких умовах, в будь-яких містах ми намагаємося робити те, щоб всі магазини працювали і продуктів харчування було достатньо. Але ми дійсно бачимо великі ризики після 18 травня, коли набуде чинності закон. У нас вже є випадки, коли водіїв забирали з машин, які везли продукти харчування. І ми чуємо прохання влади забезпечити запаси в Харківській області та в інших містах. Ми готові це робити, ми це робимо, але в нас немає вантажників».
Проблематикою бронювання працівників металургійної галузі поділилась Аліна Скоморохова, Член Ради ВГО АППУ, Генеральний директор ТОВ «Тін Імпекс» – підприємства, яке спеціалізується на переробці брухту кольорових металів з подальшим виробництвом алюмінієвих сплавів європейського зразка. Аліна Скоморохова, зокрема, зазначила, що, незважаючи на неодноразові спроби, так і не може отримати рішення про віднесення підприємства до об’єктів критичної інфраструктури та, відповідно, здійснити бронювання його працівників, що вкрай необхідно для безперебійного функціонування виробництва.
«Металургія входить в перелік стратегічних галузей України. Це величезні суми надходжень валютної виручки. Це більше 100 працівників, серед яких 50 воює. Якщо на сьогоднішній момент зупиниться наше виробництво, то, повірте мені, дуже багато в цьому ланцюгу надважливих деталей, які ми виливаємо, просто буде дефіцит».
Сергій Сметанко підтвердив наявність зазначеної проблематики на регіональному рівні й запропонував Аліні Скомороховій направити пакет відповідних документів для розгляду безпосередньо до Міністерства економіки України, запевнивши її в оперативному розгляді зазначеного питання.
Вікторія Черкач, керівниця Асоціації імпортерів та дистриб’юторів автокомпонентів наголосила на необхідності створенні адаптованого алгоритму бронювання для компаній з розгалуженою системою філій. Адже бронювання 50/50 не зовсім доречне, малі філії потребують визначення мінімальної кількості штатного розпису для визначення критично важливих працівників.
О.Шуляк наголосила, що питання бронювання на цей час одне з найважливіших для бізнесу, необхідно знаходити баланси. Влада виконавча і законодавча, бізнес, військові повинні знайти вірний та справедливий механізм – хто воює, хто працює і сплачує податки для тих, хто на фронті, хто робить зброю і боєприпаси. Це питання справедливості та нашого виживання.
Наступним в обговоренні постало питання створення алгоритму повернення воєнних мігрантів та розширення програми «єВідновлення».
Ростислав Коробка, Віцепрезидент Торгово-промислової палати висловився стосовно видачі сертифікатів форс-мажорних обставин підприємствам, які будують фортифікаційні споруди.
«Ми всі розуміємо, що в Харківській області є проблематика і багато підприємств приєдналось до цих проєктів, не враховуючи свої можливості фінансові, людські, виробничі для того, щоб ці фортифікаційні споруди побудувати. І тепер виникає питання невиконання цих договірних зобов’язань і, відповідно, конфлікт між замовником і виконавцем. До нас звертаються багато підприємств щодо видачі таких сертифікатів. Користуючись нагодою я хочу сказати, що ТППУ, такі сертифікати про форс-мажорні обставини видавати не будемо. Підприємства, які йшли на ці контракти мали розуміти терміни, можливості щодо виконання цих контрактів. Щоб не було ніяких інсинуацій, ніяких корупційних ризиків ми офіційно заявляємо і будемо притриматися даної позиції.»
Олена Шуляк висловила свою вдячність за таку позицію Торгово-промислової палати України та зазначила, що міністерство підтримує та готове сприяти у висвітленні цієї позиції. Також Голова Комітету ВРУ з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування привернула увагу до важливості побудови безпекової інфраструктури України та притримання ДБН особливо під час війни.
Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, фахівець Економічної експертної платформи – надав висновки дослідження проведеного експертною групою щодо досвіду повернення іншими країнами воєнних мігрантів.
Важливо повернути активну частину мігрантів, для цього необхідно забезпечити населенню гідні життєві умови, не гірші аніж за кордоном. Треба налагодити внутрішню та зовнішню безпеку, продовжити та розширити програму єВідновлення (почати виплати і МСБ). Також важливо розпочати державні програми щодо безкоштовної перекваліфікації громадян на професії, які наразі потрібні. Необхідно вдосконалювати шкільну освіту, реформувати вишу освіту та спростити умови вступу до українських ВНЗ для молоді, що навчалась за кордоном.
Участь в обговоренні взяли також представники Всеукраїнської аграрної ради, Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, Торгово-промислової палати, Асоціації Software Ukraine, Нафтогазової асоціації України, Української федерації індустрії безпеки, Асоціації підприємств інформаційних технологій України та інші провідні бізнес-асоціації.
За підсумками дискусії учасники дійшли спільної думки щодо всіх обговорених питань та домовилися про спільну реалізацію запланованих проєктів.