Шоста частина громадян, які протягом останніх десятиліть стоять у квартирних чергах, – військовослужбовці та їхні сімʼї. На сьогодні це понад 100 тисяч громадян. Виправити це має нова житлова політика, розробка якої на сьогодні на фінальній стадії, і відповідний законопроєкт планують зареєструвати вже найближчим часом.
Про це в інтервʼю виданню «Мінфін» повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
Вона зазначила: нині на обліку у квартирній черзі стоять у середньому 600 тисяч українців. З них 100 тисяч – це сімʼї військовослужбовців та ті, хто живе в аварійному житлі. Але квартири за чергою й до війни отримувала дуже незначна кількість українців.
«Квартирна черга – тема для журналістських розслідувань і правоохоронних органів. Ми всі знаємо, як використовувалися землі Міноборони, як на території Києва зникали цілі військові містечка, а на їхньому місці зʼявлялися нові ЖК. Заклади освіти теж не стояли осторонь такої схеми. Частина квартир у нових житлових комплексах дійсно йшла на розподіл за чергою, та, насправді, безкоштовне житло отримували одиниці. Це також стало однією з причин того, чому в нас така величезна квартирна черга», – зазначила Шуляк.
У ній, пояснила парламентарка, українці стоять по 10-20 років, і говорити про те, що у них є перспективи, складно. Мало того, наголосила вона, слід визнати, що старий Житловий кодекс не працює, тому потрібно змінювати житлове законодавство, адаптуючи працюючі міжнародні практики.
За словами Шуляк, в Україні наразі діє декілька державних житлових програм, наприклад єОселя. Це непоганий механізм, яким користуються сімʼї військовослужбовців, освітяни, науковці та інші. Але, за статистикою, єОселя не зовсім задовольняє потреби всіх людей, яким необхідно вирішити житлове питання.
«Наприклад, за весь час існування єОселі нею скористалися усього 211 внутрішніх переселенців. Це говорить про те, що програма працює на потреби окремої категорії людей, а решта опинилися «за бортом». Усе це підтверджує, що до житлової політики потрібно підходити комплексніше й ухвалювати нову законодавчу рамку», – зазначила народна депутатка.
Олена Шуляк додала, що військовослужбовці, як і ВПО, обираючи житло за програмою «єОселя», мають знайти об’єкт не старіше трьох років. Віднайти таке десь у Пирятині, Лубнах чи Золотоноші та інших невеликих містах, якими розкидані наші переселенці, не так просто, там десятиліттями нічого не будувалося. І навіть якщо людина знайшла роботу десь у Пирятині і має з чого платити кредит, вона фізично не може скористатися державною програмою через ці обмеження щодо віку житла.
«Ми зараз працюємо з Урядом, щоб вирішити проблеми такого рівня, бо насправді такі нюанси можна дуже швидко виправити. Зокрема, ми пропонуємо, щоб військовослужбовці і ВПО могли купити житло незалежно від того, коли воно було прийнято в експлуатацію. Також пропонуємо зменшити розмір першого внеску з 20% до 15% і річну відсоткову ставку з 7% до 3%. Це має збільшити доступність єОселі. А те, що швидко виправити не можна, має врегулювати новий закон», – резюмувала Олена Шуляк.
