Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба провів другу робочу зустріч із представниками будівельної галузі щодо дерегуляції у сфері будівництва та прискорення відбудови.
Участь у зустрічі також взяли заступник Міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська, Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин та Голова Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) Олександр Новицький.
До обговорення долучилися представники девелоперських і будівельних компаній, профільних асоціацій та експертного середовища. Зустріч стала продовженням постійного діалогу між державою та ринком щодо змін у сфері містобудування та будівництва.
Під час зустрічі говорили про вже ухвалені рішення для спрощення процедур у будівництві, а також про подальші зміни, які мають допомогти швидше реалізовувати проєкти – від приватного будівництва до масштабного відновлення житла, інфраструктури та громад.
«Ми розпочали системні зміни у сфері містобудування та будівництва. Перший етап – це пакет вже прийнятих урядових рішень, які прибирають зайві бар’єри та роблять процеси більш прозорими і зрозумілими. Для галузі це справді революційні зміни, які суттєво змінюють підходи. Постійно працюємо з громадами, бізнесом, експертним середовищем та міжнародними партнерами, щоб ці рішення були ефективними та реально працювали на практиці. Впевнений, що модернізація правил у сфері будівництва та відбудови – це сьогодні не питання вибору, а необхідність для країни, яка одночасно воює і відновлюється», – наголосив Олексій Кулеба.
Також під час обговорення повернулися до проблемних питань та підходів до їх врегулювання, які бізнес порушував раніше. Зокрема – до підготовки законопроєкту про встановлення чітких строків оскарження будівельних рішень після початку робіт.
Голова ДІАМ представив напрацювання щодо механізму, який передбачає чітко визначений строк, для оскарження дозвільних документів після початку будівництва. Пропонується, щоб цей строк рахувався з моменту публікації даних у ЄДЕССБ. При цьому механізм не обмежуватиме повноваження органів держархбудконтролю, а у випадку перевірок та зафіксованих порушень строк оскарження зупинятиметься. Також планується фіксувати фактичний початок будівельних робіт через декларативне повідомлення в системі.
Також під час зустрічі говорили про стягнення пайової участі для забудовників, які отримали дозволи на будівництво до 2021 року, але не уклали договори про пайову участь з містом. Сьогодні це створює значні фінансові ризики для ринку через судові позови щодо стягнення коштів. Для врегулювання ситуації пропонується законодавчо визначити, що пайова участь не сплачується за об’єктами, які станом на 1 січня 2021 року ще не були введені в експлуатацію, незалежно від дати отримання дозволу на будівництво – окрім випадків, коли договір пайової участі вже був укладений. Відповідні зміни пропонуються до законопроєкту №11481.
Важливе питання – відсутність оновленої містобудівної документації у багатьох громадах. Через це частина житлових проєктів фактично залишається заблокованою. Сьогодні, в окремих випадках, функціональне призначення територій можливо визначати через детальні плани територій. Водночас чинні обмеження суттєво ускладнюють розроблення нових або внесення змін до вже затверджених ДПТ.
Для вирішення цієї ситуації пропонуються законодавчі рішення, які спростять внесення змін до детальних планів територій. Також пропонується дозволити фінансування оновлення містобудівної документації не лише за бюджетні кошти, а й за рахунок інших джерел, не заборонених законом. Це має допомогти громадам швидше оновлювати документацію, що дасть поштовх запуску нових проєктів.
Окремо під час зустрічі приділили увагу вирішенню питання реєстрації спеціального майнового права на об’єкти реконструкції в ЄДЕССБ. Зараз триває робота над комплексними нормативними та технічними змінами, які мають створити чіткі правила реєстрації таких об’єктів та забезпечити інтеграцію ЄДЕССБ з Державним реєстром речових прав. Це дозволить автоматизувати перевірку даних та зробити процес більш прозорим і контрольованим.
Ще одним із важливих напрямів обговорення став захист критичної інфраструктури та нові виклики для будівельної галузі в умовах війни. Йшлося не лише про енергетичні об’єкти, а й про комплексний підхід до безпеки міст, громад та систем життєзабезпечення.
Олексій Кулеба наголосив, що Україна сьогодні формує унікальний досвід, якого наразі немає в жодної країни світу. Йдеться про нові підходи до захисту критичної інфраструктури в умовах постійних ракетних та дронових атак, створення резервних систем живлення, автономних рішень для міст і громад, а також нові підходи до проєктування та будівництва таких об’єктів.
«Сьогодні, коли ми говоримо про відбудову, йдеться вже не лише про квадратні метри чи окремі будівельні проєкти. Ми формуємо нову систему безпеки для країни. Україна зараз отримує унікальний досвід, якого немає в жодної країни світу. Те, що ми робимо для захисту критичної інфраструктури, резервного живлення, автономності міст і систем життєзабезпечення – це вже предмет уваги наших міжнародних партнерів та європейських країн. Світ змінюється, і ми бачимо, що автономність, резервне живлення та стійкість критичної інфраструктури стають базовими вимогами. Саме це буде одним із ключових напрямів нашої спільної роботи надалі», – підсумував Олексій Кулеба.
