Фіксація збитків через ворожі обстріли восени 2026 р.: перелік документів від адвоката

Ворожа атака може знищити склад, виробничий цех або магазин за кілька секунд. Але для підприємця найскладніше часто починається вже після вибуху. Адже одного фото зруйнованої будівлі недостатньо, щоб через рік чи кілька років довести: що саме було знищено, кому воно належало, скільки це коштувало і що саме російська атака спричинила ці збитки. Наголошує Українська бізнес-асоціація СУП.

Як правильно діяти бізнесу після обстрілу, які документи збирати, як розрахувати збитки, чи варто страхувати воєнні ризики та які сьогодні існують шляхи отримання компенсації — під час вебінару розповів Артем Ріпенко, партнер юридичної компанії «Де-Юре», адвокат, доктор юридичних наук.

Перші години після атаки — критично важливі

Перше правило: спочатку безпека людей, потім документи. Якщо будівля пошкоджена, є ризик обвалу, пожежі чи мінування, не варто заходити всередину лише заради фотографій.

Підприємству важливо дочекатися роботи відповідних служб і лише після цього проводити повноцінну фіксацію. Водночас втрачати час із документуванням теж не можна.

Потрібно зібрати все, що підтверджує сам факт атаки та її наслідки: документи поліції та ДСНС, акти місцевих органів влади або військової адміністрації, фото й відео, дані про пошкоджене майно, документи на право власності, бухгалтерські та інвентаризаційні документи.

Фото та відео краще робити системно: фіксувати не лише загальний вигляд об’єкта, а й окремі приміщення, обладнання, товар, номери агрегатів, серійні номери та інші деталі, які дозволяють ідентифікувати майно.

Не варто поспішати з ремонтом, демонтажем чи списанням майна, поки пошкодження належним чином не зафіксовані.

Від фотографії — до конкретної суми збитків

Наступний крок — перетворити факт пошкодження на доказ конкретної суми. Наприклад, підприємство може втратити будівлю, виробниче обладнання, автомобілі, товарні запаси, сировину. У кожного виду майна має бути своя доказова база.

Важливо підтвердити:

• кому належало майно;
• у якому стані воно було до атаки;
• що саме з ним сталося;
• якою є вартість пошкодженого або знищеного майна;
• яким чином розрахована сума збитків.

Причому в заяві на компенсацію недостатньо просто написати цифру. Потрібно пояснити методику її розрахунку — наприклад, чи йдеться про балансову, залишкову або ринкову вартість.

За словами Артема Ріпенка, одна з типових помилок бізнесу — вважати, що достатньо завантажити до заяви якомога більше документів. Насправді важливо вибудувати логічний ланцюг: атака → пошкодження → конкретне майно → право власності → розмір збитків → причинний зв’язок. Саме така система доказів у майбутньому може стати ключовою для отримання компенсації.

Український реєстр і міжнародний Реєстр збитків — різні речі

Підприємцям також важливо не плутати український реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) з міжнародним Реєстром збитків для України.

Перший використовується для фіксації інформації про пошкоджене та знищене майно в Україні. Міжнародний Реєстр збитків, створений у межах міжнародного механізму компенсації, має інше призначення — фіксувати заяви про шкоду, завдану російською агресією, як основу для майбутнього компенсаційного механізму.

Це означає важливу річ: внесення заяви до Реєстру збитків саме по собі не означає негайної виплати грошей.

Але для бізнесу це можливість офіційно зафіксувати свою вимогу в міжнародному механізмі.

Не поспішайте викидати документи

Підприємцю варто зберігати не лише офіційні акти. Фото та відео з місця події, повідомлення органів влади, публікації у ЗМІ, внутрішні акти підприємства, бухгалтерські документи, договори, рахунки, накладні — усе це може доповнювати доказову базу.

Особливо важливо мати документи, які підтверджують стан активів до атаки. Якщо підприємство не може показати, що конкретне обладнання, товар або інше майно справді існувало та перебувало на об’єкті, довести розмір збитків буде значно складніше.

Тому бізнесу варто заздалегідь створити резервні копії документів і продумати внутрішній алгоритм дій на випадок обстрілу.

А як щодо страхування?

Страхування воєнних ризиків залишається складним і дорогим питанням. Не всі приватні страховики готові страхувати майно підприємств у небезпечних регіонах, а вартість полісів може бути значною.

Водночас держава запустила механізми підтримки страхування майна від воєнних ризиків. Програми передбачають, зокрема, можливість компенсації частини вартості страхування за визначених умов. Для бізнесу це означає, що питання страхування варто розглядати не лише як витрату, а як елемент системи управління воєнними ризиками.

Чек-лист дій для власника бізнесу

1. Негайно зафіксуйте втрати: отримайте акти ДСНС, витяг з ЄРДР та зробіть фото/відеофіксацію з геометками.
2. Застрахуйте критичні активи: скористайтеся пільговою програмою ЕКА (0,5%) для обладнання, транспорту чи нерухомості.
3. Підготуйте якісну заяву до RD4U: приділіть увагу текстовій описовій частині та математичній методиці розрахунку.
4. Оберіть правильну судову стратегію: для масштабних збитків залучайте співвідповідачами російські бізнес-структури та олігархів, які мають майно у західних юрисдикціях.

Дякуємо Артему Ріпенку, партнеру юридичної компанії «Де-Юре», адвокату, доктору юридичних наук, за практичні пояснення та важливі рекомендації для українського бізнесу, який працює в умовах війни.

Запис вебінару