
- Методичні рекомендації від ДСНС: для кого і для чого вони створені?
- Хто облаштовує безпечний простір?
- Який алгоритм дій балансоутримувача?
- Які параметри для безпечного простору рекомендує ДСНС?
- Чи суперечать Методрекомендації Постанові №1092?
- Хто і як перевірятиме організацію безпечних просторів?
Методичні рекомендації від ДСНС: для кого і для чого вони створені?
Коментовані нами Методрекомендації щодо облаштування безпечних просторів розроблені ДСНС на виконання постанови КМУ від 04.09.2026 №1092. Прочитати їх ви можете за посиланням.
Увага!
Методрекомендації від ДСНС це не нормативно-правовий документ. Він не створює нових прав та обов’язків, а лише описує алгоритм дій і загальні підходи. А за розбіжностей з використаними у Методрекомендаціях підходами пріоритет мають вимоги законодавства.
Тим не менш, варто звернути увагу на три важливі моменти в цьому документі:
- Методрекомендації стосуються лише «жовтого» рівня небезпеки. Безпечний простір розраховують на побічну дію звичайних засобів ураження лише за жовтого рівня загрози. Прямі влучання, фугасні та кумулятивні боєприпаси в цих Методрекомендаціях не розглядаються.
- Безпечний простір не захисна споруда. Це не укриття на випадок ракетної загрози («червоний» рівень). Наявність безпечного простору не звільняє від обов'язку створювати захисні споруди чи споруди подвійного призначення (укриття) під час нового будівництва або реконструкції.
- При складанні Методрекомендації були використані деякі закриті джерела. Рекомендації та алгоритми дій побудовані на звітах і Методиці Міноборони та Генштабу ЗСУ. Самих цих документів у відкритому доступі немає. Тому ми можемо спиратися лише на те, що викладено у тесті Методрекомендацій.
Хто облаштовує безпечний простір?
Методрекомендації адресовані госпсуб'єктам, які є балансоутримувачами приміщень, будівель чи споруд. Поділу на державний і приватний сектор у документі немає, тому вимоги стосуються і приватних власників, як прописано й в Постанові №1092.
Увага!
Для орендаря це означає, що рішення про те, яке приміщення або частину приміщення вважати безпечним простором, ухвалює балансоутримувач (орендодавець).
Для суборендаря це означає, що таке рішення має ухвалити первісний орендодавець (а не суборендодавец, із яким укладено договір суборенди).
Який алгоритм дій балансоутримувача?
Методрекомендації пропонують таку послідовність створення безпечного простору:
- Визначити потенційно придатні приміщення й зібрати вихідні дані: плани, технічний паспорт, конструктивну схему, стан конструкцій, розташування вікон, дверей і вентиляції, очікувану кількість людей.
- Оцінити, чи потрібні фахівці, та залучити тих, чия кваліфікація відповідає характеру робіт.
- Перевірити два критерії: безпеку людей (захист від надлишкового тиску вибуху, 10 кПа) і навантаження на конструкції за Методикою Міноборони.
- Виконати розрахункову перевірку всіх елементів, що утворюють межі простору: стін, перекриттів, дверей, вузлів, анкерів. Якщо немає даних про конкретну конструкцію, рекомендовано здійснити динамічний розрахунок.
- Оформити рішення звітом довільної форми, який може містити: опис об'єкта, вихідні дані, розрахункові сценарії, метод розрахунку, рекомендовані заходи. Балансоутримувач забезпечує його збереження.
- Облаштувати простір і повісити інформаційні таблички за вимогами Постанови №1092.
Що робити в цій ситуації орендарю:
- Надіслати власнику письмовий запит на визначення простору та на копію звіту або підтвердження; зберігати відповідь.
- У наказах та правилах поведінки при червоному рівні вказувати саме укриття (захисну споруду, метро), а не «укриття/безпечний простір»: безпечний простір розрахований лише на жовтий рівень.
Як мають бути оформлені таблички про наявність безпечного простору?
Згідно Постанови №1092 балансоутримувач і суб'єкти господарювання інформують персонал та відвідувачів про наявність або відсутність безпечного простору шляхом розміщення:
- на входах до приміщень, будівель, споруд чи територій,
- на їх зовнішніх стінах (огорожах)
табличок з написом «Об'єкт забезпечений безпечним простором», або «Об'єкт не забезпечений укриттям» розміром 100 х 60 сантиметрів.
Ані макету таких табличок, ані вимог щодо їх кольору чи з якого матеріалу вони повинні бути зроблені, не встановлено.
Текст на табличці має відповідати фактичному статусу: «безпечний простір» варто вказувати лише про приміщення, яке балансоутримувач визначив як таке. Орендарю табличку про наявність безпечного простору слід вішати після того, як балансоутримувач повідомить про таку наявність – до цього повинна бути табличка про те, що безпечного простору немає.
Які параметри для безпечного простору рекомендує ДСНС?
Усі ці величини записані як рекомендації, а не як обов'язкові норми. Але вони дають уявлення щодо того, що ДСНС вважає безпечним простором.
Таблиця 1. Рекомендації щодо облаштування безпечного простору
| Параметри | Рекомендації ДСНС | Пункт Методрекомен-дацій |
| Розташування | Надається перевага підвальним і цокольним приміщенням; не рекомендується створювати простір вище першого поверху | 20 |
| Стіни | Бажано, щоб простір відокремлювали від зовнішнього середовища щонайменше дві стіни, а його огороджувальні конструкції не були зовнішніми | 20 |
| Матеріали і товщина | Залізобетон, цегла, камінь; зовнішні стіни цегляні від 56 см, залізобетонні від 30 см; монолітне перекриття від 300 мм; дерев'яні перекриття й стіни не рекомендовані | 21–22 |
| Площа і об’єм | Виходять з параметрів: 1,2 м² на особу; висота не менше 1,8 м; об’єм не менше 1,5 м³ на особу | 25–26 |
| Вентиляція | Природна або примусова; примусова – для просторів на понад 50 осіб | 26 |
| Виходи і двері | Два і більше розосереджених виходів; двері назовні, ширина не менше 0,9 м, нахлест полотна не менше 20 мм | 25, 27 |
| Обладнання | Місця для сидіння, автономне освітлення, зв'язок, вода й їжа, аптечка, вогнегасники; постійне перебування не менше 4 годин | 29 |
| Додатковий захист | Габіони, легоблоки, екрани, протиосколкова плівка; мобільне укриття за ДСТУ 9329:2025 допускається як безпечний простір | 23, 27 |
Чи суперечать Методрекомендації Постанові №1092?
Прямої суперечності ми не побачили: сам документ посилається на постанову й визнає її пріоритет. Але Методрекомендації пропонують звернути увагу на більше показників, ніж Постанова №1092.
Тому, хоч нових правил Методрекомендації і не встановлюють, читати їх слід уважно.
Таблиця 2. Що є в Методрекомендаціях і чого немає в Постанові №1092
| Критерій | Постанова №1092 | Що кажуть Методрекомендації | Наші поради |
| Вибір місця для безпечного простору | Найбільш захищені зони в межах вже реалізованих об’ємно-планувальних рішень | Не вище першого поверху, без зовнішніх конструкцій, виконання правил «двох стін» | Це лише рекомендація, а не умова. Власник (балансоутримувач) обмежений наявним плануванням будівлі. І тому обирає місце створення безпечного простору з того, що в нього є. |
| Обсяг роботи | Вимагає визначити найбільш захищені зони | Рекомендує здійснити розрахунки, а в разі відсутності кваліфікації для цього – залучити фахівців і користуватися їх звітом | Залучення сторонніх фахівців – це непогана ідея. А наявність їх звіту дозволяє довести, що облаштування було зроблено в найбезпечнішому місці |
| Метрики простору | Цільовий показник надлишкового тиску (в кілопаскалях) визначають МОУ і Генштаб | Наводять конкретні показники безпечності приміщення | Мати конкретні дані завжди корисно. Але лише показник надлишкового тиску в цьому випадку має конкретне відкрите джерело. Решта показників ДСНС наводить з власних закритих джерел |
| Товщина стін | Вимог до товщини стін не містить | Рекомендовані мінімуми: цегла – від 56 см, залізобетон – від 30 см (п. 21). Водночас сама товщина не підтверджує стійкості стіни (п. 19) | Це не розбіжність із постановою, а уточнення всередині рекомендацій: мінімальна товщина – орієнтир, а висновок про придатність стіни дає розрахунок |
Хто і як перевірятиме організацію безпечних просторів?
Цього в Постанові №1092 немає, не встановлюють цього і Методрекомендації.
Єдине, що ми знаємо станом на зараз це те, що для роботи без укриття під час «жовтого» рівня тривоги безпечного простору досить до 4 грудня 2026 року. І поки що змін до Постанови №1092 про продовження цього строку внесено не було!
Так, ми вже чули, що такі плани є, називалися і різні дати: 4 березня, а може навіть і 4 квітня 2027 року, але поки що це лише слова. До їх офіційного затвердження розраховувати варто на старий строк.
Повноважень ДСНС щодо контролю за облаштуванням безпечного простору наразі немає. Що буде в грудні, якщо строк можливості працювати під час дронових атак без укриття не продовжать – побачимо. Держпраці може оцінювати лише аспект охорони праці, і тільки на підставі скарги чи нещасного випадку.
На думку автора, найбільш реальний механізм перевірки обставин роботи із захистом чи без – це розслідування після обстрілу, де акти ДСМС покажуть, які дії роботодавець здійснив для організації безпеки для працівників та відвідувачів, і чи було цього достатньо.
Де почитати більше про жовтий та червоний рівень тривоги?
- Обовʼязкове облаштування укриттів бізнесом у 2026 році: КМУ переносить граничні строки
- Робота під час повітряної тривоги з 4 вересня 2026 р. за Постановою №1092: які документи слід оновити
- Червоний та жовтий рівень загрози за Постановою КМУ №1092: як із ними працювати бізнесу з 4 вересня 2026 р.
- Робота бізнесу при жовтому рівні тривоги та нові правила для транспорту: Постанова КМУ №1092 діє з 4 вересня
- Єдиний сервіс щодо повітряних загроз в Дії з 1 грудня 2026 р.: доручення КМУ
- Зміни у страхуванні воєнних ризиків та включення Києва до територій підвищеного ризику: рішення КМУ
- ЦНАПи Києва з укриттями працюватимуть під час жовтого рівня тривоги: деталі від КМДА
- Компенсація збитків від війни тепер за оновленими правилами: зміни до Постанови КМУ №1541 діють з 22 вересня
- З 18 вересня діють оновлені правила роботи бізнесу та бюджетних установ під час тривог: Постанова КМУ №1128
- Жовтий і червоний рівні повітряної загрози з 4 вересня 2026 року: обов'язки бізнесу та внутрішні документи
- Майно знищене внаслідок обстрілу: перелік документів від ДСНС, Нацполіції, ТПП та покрокова інструкція
- Робота під час жовтого рівня загрози та використання укриттів у радіусі 300–500 м: роз'яснення від МВС
- Укриття на об’єктах із масовим перебуванням людей з 4 вересня 2026 р.: МВС навів 2 критерії розрахунку місць
- Укриття по-новому з 21 жовтня 2026 р.: контроль права доступу, облік та щорічні обстеження ДСНС
- Оренда офісів у будівлях без власного укриття після 4 грудня 2026 р.: поради для бізнесу
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
