• Посилання скопійовано
Вилучено з «Моїх новин»

Бізнес і влада визначили економічні та податкові пріоритети на 2027 рік

Вилучено з «Моїх новин»

На форумі в Києві обговорили наповнення бюджету, податкові реформи, боротьбу з тіньовою економікою, страхування воєнних ризиків і підтримку підприємців. Серед ключових ініціатив – створення фонду підтримки бізнесу та скасування обтяжливих вимог до укриттів

Бізнес і влада визначили економічні та податкові пріоритети на 2027 рік

У Києві відбувся масштабний форум «Діалог влади, громадянського суспільства та бізнесу – економічна стійкість та конкурентоспроможність», організований Українською Радою Бізнесу (УРБ) за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) та аналітичного партнера – Економічної експертної платформи.

Подія зібрала близько 150 учасників: урядовців, голів та заступників профільних парламентських комітетів, очільників провідних бізнес-асоціацій, аналітиків та журналістів. Модерував роботу форуму журналіст Дмитро Тузов. Фокус уваги учасники спрямували на наповнення бюджету-2027, податкові реформи, євроінтеграційні вимоги, боротьбу зі схемами в тіньовому секторі, страхування воєнних ризиків та підтримку малого й середнього бізнесу в умовах війни.

Наталія Жугай, керівниця програм Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ), у вітальному слові наголосила на важливості інклюзивного діалогу між представниками влади, громадянського суспільства та бізнесу. CIPE сприяв створенню широкої коаліції бізнес-асоціацій з 2017 року, підтримує такий діалог з того часу і бачить значні позитивні наслідки такої співпраці.

Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, на початку першої секції відзначив суттєву активізацію Парламенту восени, подякувавши народним депутатам за ухвалення низки важливих для економіки законів – зокрема, щодо оподаткування цифрових платформ, міжнародних посилок та спрощення адміністрування ПДВ. 

Сергій Марченко, міністр фінансів України, поінформував бізнес-спільноту, що попри тимчасові труднощі з проведенням платежів у жовтні, ситуація на єдиному казначейському рахунку наразі повністю контрольована, а відшкодування ПДВ відбувається в повному обсязі. За його словами, стійкість українців та бізнесу, який продовжує сплачувати податки під обстрілами, у поєднанні з міжнародним фінансуванням дає державі впевненість у проходженні 2026–2027 років.

Також міністр підкреслив необхідність швидкого руху за євроінтеграційними реформами – зокрема, щодо приєднання до зони платежів у євро (SEPA).

«Для України важливо не зупинятися на досягнутому і послідовно продовжувати реформи. Одним із наступних кроків є приєднання до SEPA. Це відкриє нові можливості для громадян і бізнесу: спростить та здешевить перекази в євро, полегшить розрахунки з європейськими партнерами та сприятиме глибшій інтеграції України до європейського фінансового простору. Тому необхідно забезпечити своєчасне виконання всіх умов для інтеграції, зокрема якісно доопрацювати та прийняти відповідні законопроєкти до другого читання з усіма необхідними нормами для можливості приєднання України до європлатежів», – зазначив Міністр. 

Григол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, зазначив, що бізнес-спільнота підтримує ініціативу швидкого приєднання України до єдиної зони платежів у євро (SEPA), адже, за розрахунками Мінфіну, це дозволить вітчизняному бізнесу заощаджувати 70–100 мільйонів євро щороку. Водночас застеріг законодавців від руйнування інституту банківської таємниці під час підготовки законопроєкту до другого читання. Президент АППУ позитивно оцінив підтримку Міністерством фінансів фінансування перезавантаженого Бюро економічної безпеки (БЕБ) у бюджеті на 2027 рік, зазначив що згідно з результатами опитування бізнесу, Бюро після перезавантаження демонструє якісну роботу із сумлінним бізнесом. Григол Катамадзе закликав провести окрему зустріч провідних бізнес-асоціацій із керівництвом Бюро.

Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, звернув увагу на колосальні втрати підприємств від ворожих атак: лише за вересень і жовтень до національної палати надійшло 300 звернень щодо засвідчення форс-мажорних обставин. Він наголосив, що перш ніж створювати фонд відновлення активів, уряд має визначити реальні джерела його наповнення обсягом 65–85 мільярдів гривень. Такі пропозиції для наповнення фонду є у бізнес-асоціацій, вони полягають у перерозподіленні частини коштів з Резервного фонду, Дорожнього фонду, а також у індексації податку на розкіш.

Оцінюючи роботу оновленого БЕБ, спікер зауважив, що головним позитивним індикатором для підприємців стало те, що силовики «перестали ходити і вимагати гроші». Проте застеріг від перетворення країни на «поліцейсько-економічну державу» через існування тіньових кураторів у різних галузях та закликав посилити персональну відповідальність чиновників за незаконні рішення, які державні органи масово програють у судах.

Єфрем Лащук, керівник Українського інституту правової політики, розповів про попередні результати незалежного моніторингу діяльності БЕБ за 2024–2026 роки. Дослідження охоплює понад 20 індикаторів, зведених у чотири блоки: аналітична ефективність, фінансові показники, інституційна та правоохоронна спроможність, а також взаємодія з бізнесом. Експерт зафіксував зростання сум відшкодованих державі збитків та кількості аналітичних продуктів Бюро, проте вказав на критичну закритість відомчої статистики – зокрема щодо кількості обшуків без ухвали слідчого судді та відсутність дисциплінарних проваджень проти детективів. Експерти запропонували закріпити ці KPI на рівні закону для обов’язкового щорічного звітування за цими показниками.

Мирослав Лаба, фахівець з податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, проаналізував затверджені показники ефективності (KPI) для Державної податкової служби. Він зазначив, що факт прийняття наказу Мінфіну про ключові показники ефективності роботи податкової служби є позитивним сигналом для бізнесу. Є сподівання, що податкова відійде від фіскального принципу «виконання планів з надходжень податків» за будь-яку ціну і зважатиме на якість своєї роботи, задоволеність бізнесу та розвиток електронних сервісів. Разом із тим, звернув увагу на відсутність переліку індикаторів реальної боротьби з тіньовою економікою та оцінки податкових розривів (tax gap).

Пан Лаба закликав Мінфін прийняти відповідні публічні KPI і для митної служби та Бюро економічної безпеки, а також синхронізувати профілі ризиків цих трьох фіскальних органів, щоб легальний бізнес не почував себе, як «на мінному полi», міг спокійно працювати і розвиватись. Натомість Бюро економічної безпеки стало реальним помічником податкової та митної служби, де потрібні більш широкі повноваження протидії тим субʼєктам господарювання, які порушують закон і не сплачують податки до бюджету. 

Сергій Бадрітдінов, CEO Intertop, голова комітету ЄБА, подякував уряду та парламенту за ухвалення закону про скасування пільги на ПДВ для міжнародних посилок, що дозволить зберегти легальний ритейл та робочі місця всередині країни замість стимулювання китайського імпорту та логістичних складів у Польщі. Також поцікавився технічною готовністю митної та податкової служб до запуску автоматичної сплати ПДВ на цифрових платформах із 1 липня. Міністр фінансів підтвердив, що імплементація закону йде за графіком, можемо очікувати запуск системи 1 липня 2027 року.

Відкриваючи другу панель, Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, розповіла про можливості для бізнесу в межах ухваленого закону «Про основні засади житлової політики», який закладає основу для залучення приватного капіталу в будівництво соціального та доступного житла. Водночас вона наголосила на тому, що уряд затримує ухвалення багатьох підзаконних актів, а також звернула увагу на розпорошеність житлової політики між різними міністерствами та брак фінансування програми житлових ваучерів для ВПО й учасників бойових дій. 

Парламентарка також повідомила про запуск пілотного проєкту соціального житла спільно з Європейським інвестиційним банком на 100 мільйонів євро (50 млн – грант, 50 млн – пільговий кредит) для п’яти громад-фіналістів та підтримала ініціативу скасування обтяжливої постанови Кабміну щодо облаштування укриттів для бізнесу.

Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, під час виступу наголосила на необхідності системного діалогу між державою та бізнесом, зокрема, щодо реформування трудового законодавства, залучення роботодавців до обговорення проєкту нового Трудового кодексу України, зменшення адміністративного навантаження та формування збалансованої податкової політики. Окремо акцентувала на важливості збереження можливостей для розвитку мікро- та малого бізнесу відповідно до європейського принципу Think Small First («Спочатку думай про малих»), а також на законодавчих пропозиціях щодо добровільного режиму пільгового оподаткування доходів домогосподарств (реєстр. №15449).

Також Галина Третьякова порушила питання страхування воєнних ризиків і забезпечення належного захисту людей, залучених до гуманітарних місій підвищеного ризику, з урахуванням європейського принципу duty of care – обов’язку піклування про їхню безпеку. Звернула увагу на необхідність пошуку механізмів страхового захисту, зокрема можливості створення спеціального фонду для покриття ризиків, які не можуть бути застраховані приватними компаніями. Серед інших важливих питань визначила забезпечення доступу українських виробників до каналів збуту та зовнішніх ринків, подолання монетарної бідності домогосподарств і врахування соціально-економічних наслідків під час формування податкової та соціальної політики.

Окремий акцент зробила на необхідності підтримки законодавчих ініціатив у сфері трудових відносин, зокрема законопроєкту за реєстр. №14141 щодо запровадження електронного документообігу при працевлаштуванні, який передбачає можливість укладення трудових договорів в електронній формі та підготовлений до розгляду у другому читанні. За словами голови Комітету, активна участь бізнес-спільноти у формуванні законодавчого порядку денного та напрацюванні рішень є важливою передумовою ефективного реформування трудового законодавства. Підсумовуючи, Галина Третьякова наголосила, що постійна та предметна взаємодія парламенту, уряду, бізнесу й громадянського суспільства дає змогу враховувати потреби економіки, інтереси роботодавців і працівників та формувати рішення, спрямовані на зміцнення економічної стійкості України.

Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, закликав Кабмін припинити постійні хаотичні зміни регуляторних правил, які позбавляють бізнес можливості планувати роботу. Він розкритикував нову урядову постанову щодо укриттів, яка змушує бізнес будувати сховища або зачинятися під час тривог. При чому підкреслив, що це створює проблеми як для кав’ярень чи магазинчиків в багатоповерхівках Києва чи Львова так і для підприємств, які продовжують працювати у прифронтових містах та забезпечують потреби військових. Одним з можливих рішень Железняк назвав голосування постанови про скасування цієї регуляції, яку підписали 63 народні депутати, і розгляд якої був запланований на засіданні Економічного комітету ВРУ 18 листопада.

Народний депутат також звернув увагу на непрацюючий механізм оновленого бронювання працівників, затримки з відшкодуванням ПДВ та відсутність підтримки підприємств, чиї склади знищено обстрілами, закликавши бізнес долучитися до обговорення законопроєкту №16213 про мораторій на перевірки, повернення ПДВ та акцизів за знищений товар та скасування штрафів за знищені внаслідок російських атак документи. Крім того, представник Комітету оголосив про створення при парламентській ТСК з економічної безпеки спеціального комітету, який буде орієнтований на два напрямки: вирішення законодавчих проблем для бізнесу і також боротьба із тінню і тиском на бізнес.

Єгор Григоренко, заступник міністра економіки та довкілля України, презентував модель нового Фонду підтримки бізнесу, що складатиметься зі страхування воєнних ризиків (насамперед основних засобів, де ринкові страхові премії зросли до 8–15%, а на прифронтових територіях покриття взагалі відсутнє) та розширеного інвестиційного кредитування для середнього й великого бізнесу. Уряд розраховує мобілізувати до фонду близько 1 мільярда доларів внутрішніх ресурсів без підвищення ставки ПДВ та залучити ще 2–3 мільярди доларів від міжнародних партнерів і глобального перестрахового ринку. Заступник міністра підкреслив, що 90% чинних програм підтримки Мінекономіки спрямовані саме на МСБ, і наголосив на важливості ширшого залучення жінок до підприємництва та ринку праці для подолання структурного дефіциту кадрів. 

Олександр Юрчак, керівник Українського кластерного альянсу, акцентував на ролі кластерів як дієвого інструменту промислової політики та посилення стійкості критичної інфраструктури на прикладі меблевої, ІТ, енергетичної та оборонної галузей. Він зазначив, що попри досвід реалізації регіональних кластерних програм у шести областях за підтримки проєкту UCORD, Україна досі не ухвалила національну рамку кластерної політики, яка подана на Мінекономіки півтора року тому. Водночас процес формування та впровадження кластерної політики в Україні перебуває у полі уваги Європейської Комісії. Спікер закликав активніше використовувати кластерні інструменти, інновації та цифровізацію в межах реалізації державної політики «Зроблено в Україні» для сприяння інтеграції українських МСП до європейських ланцюгів доданої вартості. 

Володимир Ланда, керівник напряму скринінгу інвестицій Ради економічної безпеки України, зауважив, що країна фактично перебуває в умовах рецесії, тому пріоритетом держави має бути підтримка бізнесу, а не посилення фіскального тиску. Водночас наголосив на необхідності ухвалення закону про скринінг іноземних інвестицій відповідно до нової регуляції ЄС, яка набуде чинності у січні 2028 року. 

За словами представника Ради економічної безпеки України, оскільки критичні технології та підприємства (зокрема виробники дронів) нині перебувають у приватній власності, держава повинна мати запобіжник від проникнення «корозійного» російського чи китайського капіталу. Утім цей інструмент має бути збалансованим і не перетворитися на корупційний «шлагбаум» для доброчесних інвесторів.

Ліна Кущ, експертка зі стратегічного планування і питань гендерної рівності, презентувала результати опитування понад 400 підприємиць, проведеного фахівцями УРБ та Економічною експертною платформою за підтримки CIPE. Головними перешкодами для відкриття власної справи опитані жінки назвали брак фінансових ресурсів, невизначеність та високий поріг входу, тоді як ключовими бажаними стимулами – спрощення податкового адміністрування (50% опитаних), пільгове оподаткування на старті, страхування воєнних ризиків та допомогу з пошуком каналів збуту. Пані Кущ закликала міжнародних донорів та владу залучати бізнес-асоціації до галузевого менторства і забезпечити реальну присутність жінок-підприємиць за столом ухвалення економічних рішень. 

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, запропонував замінити ідею зниження порогу ПДВ для ФОПів ухваленням законодавчих критеріїв дроблення бізнесу, що дозволить точково зупинити схеми великих торговельних мереж без шкоди для реального мікробізнесу. Також він порушив проблему дискримінації ФОПів, які досі не мають права бронювати своїх найманих працівників, та закликав відновити діалог щодо чітких критеріїв трудових відносин.

Під час відкритої дискусії представники регіонального бізнесу озвучили низку гострих практичних проблем. Олександра Горбаченко (NicomUkraine LLC) вказала на відсутність зрозумілого регламенту доведення критичності підприємств після урядових змін у правилах бронювання. Олег Сампір (Кривий Ріг) звернув увагу на зупинку містоутворюючих гірничо-збагачувальних комбінатів, викривлення конкуренції через надання грантів лише новоствореним ФОПам без підтримки бізнесу, що працює понад 10 років, а також ризики вимушеного повернення грантів ветеранами через багатомісячні затримки з оформленням МАФів на місцях. Своєю чергою, Богдан Мосунов (очільник бізнес-асоціації «4Бізнес», Сумщина) закликав парламент ухвалити законопроєкт №16169 щодо звільнення міжнародних грантів для мікробізнесу від оподаткування за ставкою 23%. 

Спеціальна сесія форуму відбулася за участі Данила Гетманцева, голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, який окреслив складну макроекономічну картину. За його словами, за рахунок власних податків держава фінансує лише 30% бюджетних видатків (проти понад 60% на початку повномасштабної війни), а обсяг тіньового сектору оцінюється в 1,3 трильйона гривень, чого все одно недостатньо для заміщення 54 мільярдів доларів щорічної зовнішньої допомоги.

Через руйнування металургії, енергетики та логістики Україна втратила мільярди доларів експортної виручки, а дефіцит непокритих джерел бюджету на наступний рік сягає 32 мільярдів доларів. Серед ключових законодавчих пріоритетів комітету голова Комітету назвав підготовку до другого читання законопроєкту про віртуальні активи (криптовалюти), імплементацію європейських антиофшорних директив ATAD, оновлення Митного кодексу та створення законодавчої бази для реєстру дропів. 

«Якщо ми говоримо про стратегічний пріоритет на 2027 рік, то цей пріоритет – вистояти. Вижити. На жаль, на сьогодні у нас це програма і мінімум, і максимум, бо стан публічних фінансів сьогодні є критичним», – наголосив Данило Гетманцев.

Тарас Шевченко, керівник Асоціації українських операторів грального бізнесу, навів свіжі дані дослідження Kantar, за якими обсяг грального ринку в депозитах становить 135 мільярдів гривень, але 55% індустрії перебуває в тіні, причому 67% нелегального сектору функціонує через мережі дропів. Внаслідок зростання тіньового сегменту податкові надходження легальних операторів впали з 17 мільярдів гривень торік до прогнозованих 13 мільярдів цьогоріч. Він закликав дозволити BankID для верифікації гравців та запровадити механізм динамічного блокування «дзеркал» нелегальних сайтів. 

У відповідь Данило Гетманцев зазначив, що єдиною умовою будь-яких податкових змін для індустрії є повноцінний запуск Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) з персоніфікованим обліком гравців і ставок, а також перезавантаження регулятора PlayCity, який має блокувати нелегальні ресурси протягом двох годин, а не двох місяців. Реєстр «дропів» також має бути підтриманий Парламентом, «дропи» є проблемою багатьох галузей.

Георгій Тупчій, засновник охоронної компанії «Венбест», повідомив, що скасування спрощеної системи оподаткування в охоронній галузі наприкінці минулого року збільшило надходження з ПДВ та податку на прибуток на 30%. Проте відрахування на фонд оплати праці зросли лише на 6%, а загальний обсяг втрат бюджету через неоформлених працівників в секторі сягає щонайменше 25 мільярдів гривень на рік. 

Аналіз даних податкової по топ-50 компаніях виявив значні диспропорції: фірми з оборотами у 700–800 мільйонів гривень (зокрема на тендерах з охорони оборонних споруд та укриттів) офіційно тримають у штаті по 3–6 працівників із зарплатами 3–5 тисяч гривень/місяць при мінімальній зарплаті 9 тисяч гривень. Данило Гетманцев назвав цю ситуацію прикладом показової бездіяльності податкової та БЕБ. 

Олександр Прохорович, співголова Комітету з питань митної політики та сприяння торгівлі Американської торговельної палати в Україні та представник компанії «Філіп Морріс Україна», порушив проблему повторної сплати акцизного податку (який становить майже 60% у ціні пачки сигарет) за тютюнову продукцію, знищену внаслідок російських обстрілів складів, коли її виробники або імпортери намагаються відновити свої втрачені товарні запаси. На додаток він поцікавився перспективою прийняття законопроєкту №16213, який, серед іншого, пропонує врегулювати це питання. Данило Гетманцев зазначив, що повністю розуміє цю проблематику, але без узгодження моделі та надійних запобіжників проти зловживань разом із Мінфіном та ДПС ця ініціатива не має перспектив на ухвалення.

Олег Гетман, координатор Економічної експертної платформи, наголосив на необхідності ухвалити законопроєкти про критерії трудових відносин (№13507) для мінімізації схем «ФОП замість найму» та протидію дробленню бізнесу на ФОП, які дозволять перекваліфіковувати «кущі ФОПів» великих торговельних мереж за один день замість років судових розглядів.

Тетяна Кощук, експертка з питань оподаткування Growford Institute, повідомила, що частка тіні на ринку електронних сигарет сягнула 96%, що може призвести до втрат бюджету на рівні 18,3 мільярда гривень у 2026 році. Вона подякувала комітету за законодавчу ініціативу збільшити штрафи в 10 разів (із нинішніх 26 тисяч гривень) за нелегальний покомпонентний продаж рідин («самозамісів»), але вказала на слабкий контроль – лише 300 штрафів на 4 тисячі точок продажу. 

Андрій Соломін, керівник Всеукраїнської асоціації ринку електронних сигарет, заперечив реалістичність збору 18 мільярдів гривень із вейп-ринку, оцінивши максимальний резерв від повної детінізації у 4–5 мільярдів гривень на рік. За його даними, 85,3% ринку займає повністю нелегальна готова рідина без акцизних марок, а високі акцизи й заборона смаків лише стимулюють чорний ринок, тому держава має насамперед встановити жорсткий контроль за обігом нікотину.

Пан Данило Гетманцев закликав асоціацію надіслати пропозиції по врегулюванню проблем у галузі, зазначив що ситуація у галузі є складною.

Форум підтвердив готовність бізнесу та законодавців до предметного пошуку компромісів задля збереження економічної стійкості країни. Учасники домовилися продовжити роботу над ключовими ініціативами на рівні парламентських комітетів та робочих груп – зокрема щодо скасування обтяжливої постанови про укриття, врегулювання критеріїв дроблення бізнесу, запуску фонду страхування воєнних ризиків та посилення контролю за найбільш тінізованими секторами економіки.

Довідково:

Українська Рада Бізнесу – найбільше в Україні об’єднання 132 провідних бізнес-асоціацій, створене для консолідації бізнесу та реалізації суспільно важливих реформ. Ми пропонуємо реальні рішення для створення рівних умов ведення бізнесу в Україні без корупції та для сталого розвитку економіки. Ми прагнемо економічного зростання країни та побудови сучасної, стійкої, відкритої й конкурентоздатної у світовому масштабі економіки.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Джерело: Українська Рада Бізнесу

Рубрика: Суспільство і життя/Економіка

Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.

Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Економіка»