Структура харчування, як ніщо інше дуже добре показує, зростає чи падає рівень життя населення. Це багаторазово було перевірено на практиці та описано в дуже розумних книгах з економічної теорії.
Люди завжди схильні змінювати свої звички в харчуванні у міру зміни своїх доходів. Якщо доходи падають, то, в будь-якому разі, населення починає економити, і вже не до делікатесів. І навпаки, якщо доходи зростають, але населення продовжує скаржитися, що жити стає все важче і важче, проте при цьому купує дорогі продукти харчування і відмовляється від старої звички економити на їжі. Тому порівнюючи, як змінюється або не змінюється структура харчування, можна відповісти на запитання, зростає чи падає рівень життя населення.
Один з найбільш чутливих показників бідності в Україні - це показник споживання хліба на душу населення. Завжди коли рівень життя падає, населення більше споживає хліба, при цьому менше купують і споживають м'яса та риби, як більш дорогих продуктів харчування. Крім хліба таким же продуктом бідних є і картопля. Дуже часто, коли ситуація в економіці погіршується і люди змушені заощаджувати на їжі, саме споживання картоплі виручає багатьох людей. Може з точки зору дієтологів харчування пересічної людини здебільшого хлібом та картоплею і вважається нераціональним, але з точки зору реальних доходів фізичних осіб, найреальнішим варіантом виходу з важкої матеріальної ситуації.
Відповідно, як тільки доходи населення зростають не на словах, а реально, то населення починає зменшувати купівлю і споживання картоплі та хліба, а більше купує м'яса і риби. Ось саме це і спостерігається в Україні за останні десять років. У 2011 році середнє споживання хліба і хлібобулочних виробів було 9,2 кг, що на 14% менше, ніж у 2001 році. Аналогічна картина спостерігається і зі споживанням картоплі. У 2011 році середньодушове споживання картоплі було на 31% меншим, ніж у 2001 році. У той же момент, в 2011 року один українець у середньому за місяць з'їдав 5,1 кг м'яса і різних м'ясопродуктів, що на 82% більше, ніж у 2001 році. Споживання риби за останні десять років зросло на 21%. Цифри показують чітко, що структура споживання продуктів харчування українців за останні десять років суттєво змінилася в бік покращення.
Незважаючи на всі песимістичні розмови і прогнози, доходи населення істотно виросли. Воно більше і більше стало купувати дорогого м'яса і риби і це при тому, що ціни на ці товари за останні роки зросли в кілька разів. Хоча, досягнувши цього рівня в споживанні, запити населення зростають і далі. Якщо раніше вони були задоволені тільки можливістю придбання м'яса і риби в будь-якій потрібній їм кількості, то тепер вони все більше і більше хочуть вже різноманітності цих продуктів. І в результаті, вже не ведуться дискусії про доступність м'яса і риби для населення, але дуже активно обговорюють тему ГМО та біопродуктів, багато в чому не розуміючи навіть, що це таке. Зате вже забувають проблему, що колись вважалася не вирішуваною, доступності м'яса і риби для населення.
Ще один фактор, який показує зростання добробуту населення - споживання фруктів. Точніше різниця у динаміці споживання фруктів і овочів. Це вже помітили європейські економісти, що зростання споживання фруктів істотно залежить від зростання доходів населення. Споживання овочів теж може зростати, але тут головне співвідношення динаміки. Так як фрукти мають характер заміщення. Якщо людина економить на харчуванні, вона утримається від купівлі фруктів і віддасть перевагу овочам, як більш дешевому товару. За останні десять років українці стали на 12% більше споживати овочів і на 68% фруктів. Купівля фруктів вже не стала розглядатися, як марнування грошей. Вже немає потреби економити гроші і відмовляти собі в задоволенні споживання фруктів.
Є ще низка показників структури споживання продуктів харчування населення, але вони мають вже більше допоміжний характер. За останні десять років середньодушове споживання цукру зменшилося на 6%. У даній ситуації позначається зменшення використання цукру для власної консервації. Можливо, зменшення споживання цукру пов'язане і зі збільшенням споживання кондитерських виробів. Зменшилося споживання соняшникової олії на 10% за період з 2001 по 2011 рік. Тут можуть бути багато факторів, від збільшення споживання вершкового масла, до дійсно зменшення споживання жирів населенням України.
Дієтологи напевно повинні бути задоволені. На 9% збільшилося середньодушове споживання молока та молокопродуктів українцями. Явно невелике зростання, але в даній ситуації для оцінки рівня життя населення не істотне. При аналізі рівня життя населення в європейських країнах, як правило, споживання молока та молокопродуктів або виключають, або вважають, що воно мало що говорить про зміну доходів населення. Специфіка цього продукту показує, що навіть при дуже великому зростанні доходів населення в окремих країнах, частка його споживання істотно не змінюється, так само не змінюється і частка його споживання при падінні доходів населення.
Ніщо не стоїть на місці. Змінюються доходи українців, вони починають більш вишукано підходити до свого харчування. Змінюються і вподобання, особливо коли є фінансові можливості. Але при цьому і зростають запити. Завжди варто пам'ятати, що згідно з глобальним економічним законом, який діє у всіх країнах світу, запити населення завжди зростають швидше від його можливостей, і, досягнувши певного рівня в своїх доходах, населення хоче все більше і більше мати в майбутньому. Така сутність людини. Ми не помічаємо, що відбувається в реальному житті, і хочемо завжди більше.
