Він відзначає, що проблема від’ємного торгового балансу - це давня структурна проблема української економіки, і її вирішення потребує модернізації виробництв, активізації інвестицій і капіталовкладень, глибоких структурних реформ, перш за все, регуляторних, а не девальваційного стимулювання.
"Якщо якісь експерти вважають доцільною умисну девальвацію національної валюти, то давайте задамося питанням: яка мета подібної пропозиції, і які її причини? Якщо ж ми щоразу будемо "регулювати" торговий баланс за рахунок зниження курсу гривні - ми ніколи не створимо дієвих стимулів для активізації внутрішнього ринку, переорієнтації експортерів з сировини і напівфабрикатів на продукцію з більш високою часткою переробки, більш високою технологічною складовою та доданою вартістю", - заявив Арбузов.
Голова НБУ впевнений, що за девальваційне допінгове підживлення щоразу будуть платити внутрішні споживачі - за рахунок імпортованої інфляції, подорожчання критичного імпорту. Зокрема, збільшаться витрати на придбання імпортних енергоносіїв, тобто після зростання курсу долара Україні доведеться більше платити за російський газ, який становить мінімум третину всього імпорту та оплата якого відбувається в доларах; крім того, збільшиться вартість обслуговування держборгу, вартість закупівель інвестиційного обладнання. Значних втрат також зазнають позичальники, які взяли кредити у валюті.
"Переконаний, що цілеспрямоване знецінення національної валюти - далеко не найкраща стратегія. Головне наше завдання - зростання конкурентоспроможності національного виробництва, підвищення попиту на його продукцію, розширення географії збуту і т. д., і т. п. Саме над цим треба працювати, і стійка національна валюта - найкраща в цьому підмога", - резюмував Арбузов.