Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України розповідає, що саме так країни Європейський Союзу виконують одну з вимог Директиви 2019/904 про зменшення впливу деякої пластикової продукції на довкілля.
Відповідно до статті 6 Директиви держави-члени ЄС мали вжити всіх заходів, щоб з 3 липня цього року відповідна пластикова продукція була представлена на європейських ринках виключно з прикріпленими кришками.
Таке рішення має гарантувати, що кришка потрапить на переробку разом з пляшкою, а не буде викинута окремо у смітник, або ще гірше – у грунти чи воду.
За експертними оцінками, лише 10 – 15% одноразового пластику щороку переробляється у всьому світі. При цьому у 2019 році у світі було викинуто 130 мільйонів тонн одноразового пластику. У Австралії на одну людину припало 59 кілограмів таких відходів, у США – 53 кг, у Японії – 37, в Канаді – 34, в Італії – 23 кг.
Отже, ще у 2019 році Європейський Союз почав системно вирішувати цю проблему та схвалив Директиву 2019/904 про зменшення впливу деякої пластикової продукції на довкілля.
Ідучи європейським шляхом, Україна також впроваджує кращі європейські практики у боротьбі за чисте довкілля. Наразі напрацьовується законопроєкт, який дозволить імплементувати Директиву 2019/904 та поступово обмежити обіг пластикової продукції одноразового використання на території України. Зокрема, планується заборонити виробництво, ввезення, введення в обіг та розповсюдження такої продукції, як:
- гігієнічні ватні палички з пластиковою основою;
- ємності з пінополістиролу та пластикові ємності у формі блістерного паковання або лотків – для готових харчових продуктів, які споживаються на місці або беруться навинос;
- мішалки та соломинки для напоїв;
- палички, що прикріплюються до повітряних куль;
- шпажки;
- одноразові виделки, ножі, ложки, тарілки тощо.
За останні роки Україна довела, що поділяє та відстоює європейські цінності і готова до реформ, щоб стати повноцінним членом Європейського Союзу. Отже, трансформація системи управління відходами в країні триває.
