Позиція податківців
Раніше податківці говорили, що РРО/ПРРО не застосовується при розрахунках за IBAN-реквізитами, тому що такі розрахунки не є розрахунковою операцією для цілей Закону про РРО.
Тепер вони почали говорити, що РРО/ПРРО не застосовуються при здійсненні банківських операцій згідно з п. 2 ст. 9 Закону про РРО. З цього вони роблять висновок, що не застосовувати РРО/ПРРО можливо лише тоді, коли розрахунок за IBAN-реквізитами є різновидом банківської операції.
Таким чином, для того щоб продавець не застосовував РРО/ПРРО, покупець, отримавши від продавця IBAN-реквізити, повинен здійснити розрахунок будь-яким із таких способів:
- шляхом переказу коштів зі свого поточного рахунку на поточний рахунок продавця через установу банку;
- шляхом внесення коштів на рахунок продавця через касу банку;
- через інтернет-банкінг;
- через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку.
А що якщо розрахунки за реквізитами IBAN проведені з використанням послуг небанківських надавачів платіжних послуг?
На думку податківців, такі розрахунки продавець має реєструвати через РРО/ПРРО.
Зокрема, це випадки, коли покупець здійснює оплату зі свого ІВАN-рахунку, відкритого у небанківського надавача платіжних послуг (наприклад, НоваПей), на ІВАN-рахунок продавця, відкритий у банку, а також коли сам продавець приймає оплату на свій ІВАN-рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг, з будь-якого рахунку покупця.
Позиція редакції
На нашу думку, податківці зробили неправильний висновок.
Пільга для банківських операцій з п. 2 ст. 9 Закону про РРО застосовується лише до тих суб’єктів, які виконують ці операції.
Пільгу щодо ІВАN окремо не зазначено, але поділ безготівкових розрахунків на банківські і небанківські операції не має підстав: всі розрахунки за ІВАN-реквізитами не є розрахунковими операціями. І РРО/ПРРО призначені для реєстрації лише тих розрахункових операцій, визначення яких міститься у ст. 2 Закону про РРО.
Відповідно до ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Операції з приймання від покупця платіжних карток забезпечує окремий учасник розрахунків – банк-еквайр. В Україні поширений еквайринг двох видів – з використанням POS-терміналів та інтернет-еквайринг.
Приймання оплати платіжними картками офлайн за допомогою POS-термінала здійснюється безпосередньо у точці продажу товарів/послуг. POS-термінал зчитує дані пластикової платіжної картки покупця або «електронної картки» – мобільного платіжного інструмента, який реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефона або іншого бездротового пристрою користувача, та ініціює платіж з рахунку покупця на рахунок банка-еквайра. Потім банк-еквайр перераховує всі прийняті платежі за день на рахунок продавця. Щоб використовувати POS-термінал, продавцю потрібно укласти договір еквайрингу з банком.
Приймання оплати платіжними картками онлайн здійснюється за допомогою спеціальної програми, яка є програмним аналогом POS-термінала, так само, як програмний РРО виконує функції «фізичного» РРО.
Будь-які інші безготівкові операції, які відбуваються в господарському обороті між продавцями та покупцями з метою оплати за товари, послуги і роботи, є переказом коштів з рахунку покупця на рахунок продавця без приймання продавцем платіжних карток, а отже, не є розрахунковими операціями для цілей застосування РРО/ПРРО. Якщо продавець не укладав договору еквайрингу з банком-еквайром, всі надходження на його рахунок не є розрахунковими операціями.
Продавець може впливати лише на свої способи отримання оплати від покупців – чи прийматиме він в оплату платіжні картки, чи ні. Якщо так, то тоді продавець укладає з банком договір еквайрингу і починає приймати в оплату платіжні картки. Для таких оплат потрібно застосовувати РРО/ПРРО.
Важливо! Продавець не може впливати на те, яким чином покупець здійснить оплату на його реквізити рахунку у форматі IBAN. Зокрема, покупець може оплатити рахунок продавця зі свого поточного банківського рахунку шляхом унесення коштів через касу банку, через інтернет-банкінг, через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку, або за допомогою небанківського надавача платіжних послуг – наприклад, з платіжного рахунку НоваПей, через небанківський ПТКС.
На думку податківців, продавець повинен застосувати РРО/ПРРО в останніх двох випадках. Але як продавцю дізнатися про те, що покупець сплатив з платіжного рахунку НоваПей чи через небанківський ПТКС? Податківці на це запитання не відповідають.
Але через появу таких розяснень суб’єкти господарювання, які не бажають спорити із податківцями, намагаються дістати цю інформацію зі своєї банківської виписки.
Як із банківської виписки дізнатися, через кого (банк чи небанківську фінустанову) платив покупець?
Чи є затверджений перелік всіх кодів платежів? Такий, щоб ми могли подивитись виписку по рахунку і по кодах надходжень зрозуміли, який платіж реєструвати через РРО, а який – ні.
Податківці кажуть, що слід спиратися на нумерацію за Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, і начебто свідченням того, що оплату було здійснено із залученням небанківського надавача платіжних послуг, є зарахування коштів на рахунок продавця з рахунку «2654».
Водночас наявність такого рахунку у виписці може означати також і те, що товар / послуги були сплачені через небанківський ПТКС. Але це теж платежі, які податківці вимагають проводити через РРО/ПРРО.