ДПС у Хмельницькій області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено в Законі України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) та інших нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.
Пунктом 1 ст. 3 Закону №265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Процедура реєстрації РРО/ПРРО в контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – Порядок РРО) / Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Мінфіну від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок ПРРО).
Відповідно до п. 4 глави 2 розд. ІІ Порядку РРО реєстрація РРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-РРО (далі – заява №1-РРО) / п. 3 розд. ІІ Порядку ПРРО реєстрація ПРРО – на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (далі – заява №1-ПРРО).
РРО/ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні (п. 3 розд. ІІІ Порядку РРО) / дані про господарську одиницю внесені до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій щодо такого ПРРО (п. 2 розд. IV Порядку ПРРО).
Форму та зміст розрахункових документів визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Положення №13).
Відповідно до визначення, наведеного у п. 2 розд. I Положення №13, найменування господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею.
Пунктом 2 розд. ІІ Положення №13 передбачено, що обов’язковими реквізитами фіскального чека є, зокрема, назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС у заяві про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (далі – Заява за ф. №20-ОПП) (рядок 2 фіскального чека).
Першоджерелом даних для Заяви №20-ОПП є правовстановлювальні документи, на підставі яких у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування та які є актуальними на дату його подання.
Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» Заяви №20-ОПП заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування (далі – довідник), що оприлюднений на вебпорталі ДПС.
Обрання із довідника відповідного типу об’єкта оподаткування здійснюється з урахуванням принципу укрупнення інформації (у разі його застосування), виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та належності об’єкта за своїм функціональним призначенням до наявного типу об’єкта оподаткування у довіднику.
Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» заповнюється у разі наявності назви об’єкта оподаткування та з метою додаткового уточнення інформації про такий об’єкт.
Отже, якщо суб’єкт господарювання здійснює продаж товарів через мережу Інтернет, то у реєстраційних заявах №1-РРО/№1-ПРРО слід зазначати назву господарської одиниці, яка відповідає найменуванню об’єкта оподаткування, що, зокрема, може містити ознаку дистанційної торгівлі та/або будь-яку іншу додаткову інформацію (комерційне найменування, власну назву тощо).