Нардепи пропонують посилити контроль за використанням РРО "єдинниками"

27 вересня 2017 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №7142 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг". Його авторами є колектив нардепів М. Фролов, Г. Чекіта, Р. Демчак, В. Гуляєв та А. Шинькович. Текст проекту можна переглянути тут.

Як зазначено у пояснювальній записці, запропоновані законопроектом зміни покликані захистити інтереси реальних «малих» підприємців, які в непростих економічних умовах самостійно займаються підприємницькою діяльністю і сумлінно сплачують податки та відокремити їх від реальних власників великого бізнесу, що використовують спрощену систему лише задля оптимізації оподаткування.  

При цьому найбільш дієвим та цивілізованим способом фіксації реального обсягу торговельної виручки законовторці вважають обов’язкове  використання РРО та здійснення обліку придбаних товарів (послуг) на підставі належним чином оформлених первинних документів.  

Нардепи зауважують, що запропонованими змінами не здійснюється зміна умов перебування на спрощеній системі оподаткування, не посилюється податкове навантаження у вигляді підвищених ставок, а пропонується єдиний цивілізований спосіб контролю за реальним обігом як готівкової виручки, так і товарів (послуг) – забезпечення використання РРО при здійсненні розрахунків, документального підтвердження придбання товарів та запровадження спрощеного та зрозумілого  обліку витрат на придбання товарів (послуг) виключно тими платниками єдиного податку, які зобов’язані застосовувати РРО.  

З огляду на це, пропонується внести низку змін до Податкового кодексу та Закону про РРО, якими передбачається:

- в частині податкового контролю:

• запровадження вичерпних критеріїв податкового контролю  за витратами суб’єктів спрощеної системи оподаткування, які не звільнені від обов’язку застосування РРО та зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат тільки у вигляді обліку платників податків, зустрічних звірок, камеральних та фактичних перевірок, а також чітке визначення недопустимості застосування інших форм податкового контролю для таких платників податків

- в частині податкових накладних: 

• запровадження обов’язкової ідентифікації в податковій накладній суб’єкта господарювання – покупця (отримувача) товарів/послуг, який не є платником ПДВ, з метою надання можливості відстеження руху товарів до конкретного суб’єкта господарювання та повноти сплати податку постачальниками-платниками ПДВ. 

- в частині спрощеної системи оподаткування:

• введення спрощеного обліку витрат за уніфікованою формою тільки тими суб’єктами спрощеної системи оподаткування 2 та 3 групи, які не звільнені від обов’язку застосування РРО;
• запровадження положення про оприбуткування товарів платниками єдиного податку, які не звільнені від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій, на підставі документів, складених платниками податку на додану вартість (крім товарів ручної роботи несерійного виробництва та сільськогосподарської продукції, що підпадає під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД)

- в частині застосування РРО:

• однозначне врегулювання обов’язку застосування РРО при здійсненні торгівлі дистанційним способом;
• запровадження обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій, отримання документів на придбані товари (роботи, послуги) та здійснення спрощеного обліку в Книзі обліку доходів та витрат лише тими фізичними особами-підприємцями, які здебільшого використовуються з метою легалізації тіньового обігу технічно складних побутових товарів, ювелірних виробів високого цінового сегменту, лікарських засобів та підакцизних товарів незалежно від місця провадження діяльності;

• запровадження обов’язку застосування РРО, отримання документів на придбані товари (роботи, послуги) та здійснення спрощеного обліку в Книзі обліку доходів та витрат для тих фізичних осіб-підприємців, які провадять діяльність з продажу товарів та/або надання послуг торговельному об’єкті (крім ринку) площею понад 150 квадратних метрів чи в окремому приміщенні площею понад 100 квадратних метрів, що дозволить вивести з «тіні» діяльність великих торговельних мереж та підвищити рівень сплати податків ними. При цьому обов’язкове застосування РРО не запроваджується для ФОП, які здійснюють діяльність через пункти дрібнороздрібної торгівлі та тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності як в межах таких торговельних об’єктів, так і  поза їх межами, без змін залишається діяльність реальних невеликих підприємців, які здійснюють торгівлю на ринках, в кіосках, павільйонах, спорудах невеликої площі тощо, тобто не є ризиково групою, що використовується з метою мінімізації податкових зобов’язань;
• запровадження єдиного порядку оприбуткування отриманих товарів, встановлення єдиної форми обліку отриманих товарів (в Книзі обліку доходів та витрат) для суб’єктів спрощеної системи оподаткування, не звільнених від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій;
• запровадження можливості реєстрації РРО шляхом персоналізації на веб-сайті контролюючого органу;
• запровадження фіскальної печатки як обов’язкового реквізиту розрахункового документу, що друкується у вигляді двомірного штрихового коду (QR-код розміром не менш 20х20 мм) з метою  уникнення підроблень виданих розрахункових документів;
• запровадження обов’язку затвердження Кабінетом Міністрів України єдиного технічного регламенту на РРО та   встановлення вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій в такому Технічному регламенті;
• підвищення відповідальності за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій залежно від повторності вчиненого порушення та запровадження мінімального обсягу відповідальності без прив’язки до вартості товарів. 

***

Зазначимо, що нещодавно Робоча група при Мінфіні підготувала зміни до законодавства з питань РРО. Про це ми писали тут.