Коли під час продажу товарів на ярмарках не потрібен РРО?
При реалізації продукції на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їхній території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) дозволено проводити розрахункові операції без РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, за умови, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів становить менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності.
Це передбачено п. 2 Постанови №1336, яка була затверджена на підставі ст. 10 Закону про РРО.
У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та проводити розрахунки зі застосовуванням РРО.
Зверніть увагу: окреме правило діє для фізосіб-«єдинників» і воно передбачено п. 6 ст. 9 Закону про РРО. Адже І група позбавлена обов’язку застосовувати РРО. А ІІ та ІІІ групи можуть не застосовувати РРО лише до отримання доходу за рік у розмірі 1 млн грн (РРО слід буде застосувати вже з наступного кварталу після перевищення). Проте з цього правила є виняток. За п. 296.10 ПКУ «єдинники», які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, мають застосовувати РРО, незалежно від розміру отриманого доходу.
Як зареєструвати РРО?
Про це розповіли податківці у ІПК від 25.10.2019 р. №1016/10/26-15-02-03-17-ІПК.
Зазвичай, РРО реєструють за місцем торгівлі. Але це правило працює, якщо торгівля здійснюється у певній господарській одиниці.
Господарська одиниця – це стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції. Адреса господарської одиниці – це адреса, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди.
Але якщо суб'єкт господарювання здійснює реалізацію товарів на виставках, ярмарках або інших видах господарських нестаціонарних об'єктах, він здійснює так звану виїзну торгівлю. В такій ситуації РРО можливо реєструвати на юридичну адресу самого суб’єкта господарювання. При реєстрації РРО у пункті 3 заяви про реєстрацію РРО в такому випадку треба вказати «Виїзна торгівля».
У результаті у касовому чеку РРО зазначатиметься юридична адреса суб'єкта господарювання та найменування господарської одиниці «Виїзна торгівля».
Якщо РРО було зареєстровано виключно для ярмарку?
У коментованій ІПК податківці наголосили, що на підставі п. 9 ст. 3 Закону про РРО у разі не здійснення розрахункових операцій суб’єкти господарювання не повинні друкувати денні фіскальні звіти і чеки.
Тобто, якщо РРО було придбано лише для використання на ярмарках, а інших готівкових розрахунків у СГ не проводиться, то поза ярмарками РРО застосовувати не потрібно. В ті дні, коли РРО не використовується, денний фіскальний звіт (Z-звіт) друкувати не потрібно.
Чи зміниться наведене з 19 квітня 2020 року?
Нагадаємо, що з 19 квітня 2020 року зміниться Закон про РРО. В нього внесуть зміни Законом №128. Про це ми писали тут.
При цьому:
- ст. 9 Закону про РРО змінювати не планують. Чи це означає, що для ФОП-«єдинників» правила застосування РРО не зміняться? Аж ніяк. Адже зміни вносяться до п. 296.10 ПКУ. Про них ми докладно писали тут.
- ст. 10 Закону про РРО теж змінювати не планують. Тобто для решти СГ, на перший погляд, правила незастосування РРО на ярмарках до обсягу 500 тис. грн залишаться без змін. Проте за цією нормою перелік окремих форм та умов проведення діяльності встановлюється КМУ. Відповідно ця стаття може втратити свою практичну дію у разі прийняття Урядом рішення щодо змін або скасування постанови №1336.
***
Читайте також: