• Посилання скопійовано

Строк служби РРО: як визначити і що буде за його порушення?

Податківці нагадують, як визначається строк служби РРО. Як правило, це роблять виробники такого РРО і зазначають в технічній документації до нього. А що як виробник цього не зробив? І що буде, якщо суб'єкт господарювання використовуватиме РРО після закінчення строку його служби?

Строк служби РРО: як визначити і що буде за його порушення?

ДПС у Кіровоградській області нагадує, що строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.

У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску, строку служби апарата.

Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою КМУ від 12.05.2004 р. №601 із змінами і доповненнями, строк служби – строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

 

А що буде, якщо цей строк порушити?

Як роз'яснюють податківці,  після закінчення строку служби РРО виробник не гарантує подальшу працездатність такого РРО в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, а також не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону №265

Отже, у разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону №265 і подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону №265 та тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265 у таких розмірах:

  • вчинене вперше – 1 гривня;
  • за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону №265, товарів (послуг).

Крім того, за порушення порядку проведення розрахунків, на осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб платника податків накладається штраф згідно з нормами ст. 155-1 КУпАП. Нагадаємо, що за перше виявлене порушення розмір такого штрафу становить: від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 34-85 грн.) і на посадових осіб – від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-170 грн.).

Джерело: ДПС у Кіровоградській області

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Готівковий обіг та каса»