Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДПС у Кіровоградській області нагадує, що строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску, строку служби апарата.
Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою КМУ від 12.05.2004 р. №601 із змінами і доповненнями, строк служби – строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.
А що буде, якщо цей строк порушити?
Як роз'яснюють податківці, після закінчення строку служби РРО виробник не гарантує подальшу працездатність такого РРО в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, а також не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону №265.
Отже, у разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону №265 і подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону №265 та тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265 у таких розмірах:
- вчинене вперше – 1 гривня;
- за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону №265, товарів (послуг).
Крім того, за порушення порядку проведення розрахунків, на осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб платника податків накладається штраф згідно з нормами ст. 155-1 КУпАП. Нагадаємо, що за перше виявлене порушення розмір такого штрафу становить: від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 34-85 грн.) і на посадових осіб – від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-170 грн.).