24 вересня про ситуацію із тінню у чотирьох економічних галузях торгівлі (електронікою, лікарськими засобами, автокомпонентами та харчовими продуктами й алкоголем) йшлося під час прес-конференції, на якій спільнота акцентувала на важливості недопущення скасування норм законів №128-IX та №129-IX про програмні РРО і прозорі правила підприємництва”. Адже вже зараз втрати бюджету від контрабанди ліків, автозапчастин, алкоголю та електроніки сягають 82 млрд грн щорічно. Зазначено на сайті Європейської бізнес асоціації.
Так, учасники заходу акцентували, що бізнес непокоїть висока ймовірність зриву реформ, заданих Законами України. Від часу прийняття цих законів було зареєстровано більше десятка різних законопроктів, направлених на їх скасування. Серед останніх – законопроєкти №3853-1 та №3853-2. «Популістичні законопроєкти знівелюють все те, що почало працювати в державі, і створять прецедент, коли частина ринку піде в тінь, – відзначив директор громадського об’єднання “Аптечна професійна асоціація України” Володимир Руденко. Наша асоціація не підтримує ці законопроєкти, і ми офіційно просимо депутатів не підтримувати їх».
На її думку, рішення цієї проблеми полягає в обов’язковій видачі фіскальних чеків при купівлі техніки та електроніки. Ця вимога була введена в законодавство в 2017 році. Але штраф за не видачу фіскального чеку складав 1 грн, і це призвело до того, що реформа не спрацювала і індустрія суттєва частина ринку залишилася в тіні. Ситуація змінилася наприкінці 2019 року, коли президент України ініціював законопроєкти направлені на детінізацію економіки та готівкових розрахунків (№128, 129), які були підтримані Верховною Радою.
«Норма щодо можливості використання програмних РРО (каса в смартфоні) почала діяти з 1 серпня ц.р. і за цей період почали діяти більше 34 тис. програмних РРО за допомогою яких було видано більше ніж 20 млн. електронних фіскальних чеків. «Це спрощення для бізнесу, і ми його дуже підтримуємо», – зауважила Вікторія Куликова. – "За підрахунками Мінфіну, вартість такого програмного РРО, включаючи сам пристрій складає 4 тис. грн на рік. Подальша підтримка роботу програмного РРО, його адміністрування складає приблизно 1200 грн на рік. Це втричі дешевше, ніж використання касових апаратів, які коштують десь 11 тис. гривень у середньому». На її думку треба розвивати новацію, а не припиняти її реалізацію сумнівними законотворчими ініціативами".
Крістіна Лініченко, керівник напрямку FMСG Європейської Бізнес Асоціації зауважила, що 40% алкогольного ринку знаходиться в тіні, що у грошовому еквіваленті становить 12 млрд. гривень недонадходжень до Державного бюджету. При цьому, найбільша прогалина – реалізація алкоголю через мережу Інтернет.
Програмні РРО для бізнесу – це нові можливості . Якщо Інтернет-магазин хоче легально працювати та доставляти вам продукцію, аби ви зробили розрахунок на території місця, куди її замовляли – це неможливо з використанням залізного РРО, яке прив’язане до місця торгівлі та ліцензії, в якій це місце зазначено. Якщо будуть зроблені деякі уточнення у законах «Про застосування розрахункових операцій та Про державне регулювання обігу алкогольних напоїв)», то можна буде робити розрахунок за алкоголь при доставці як абсолютно легальну операцію і кожен споживач зможе користуватися інтернет-магазинами в повній мірі, що дуже важливо для споживачів під час пандемії, оскільки з програмним РРО кур’єр може передати чек під час покупки. А підприємець зможе уникнути питань від податкової. Програмні РРО – це новий поштовх для подальших позитивних змін. Скасовувати його не можна, інакше ми просто застрягнемо у 19 сторіччі.
Колегу підтримав й Володимир Руденко директор громадського об’єднання “Аптечна професійна асоціація України”, наголосивши, що з реалізацією законів 128 та 129 стане легальною дистанційна торгівля лікарськими засобами. За його словами в Україні до 10% обороту лікувальних засобів – фальсифікат, 80% з них реалізуються через інтернет і через суб’єктів господарювання без касових апаратів.
"Введення повної фіскалізації для суб′єктів господарювання, які займаються реалізацією лікарських засобів посилить контроль за діяльністю інтернет-аптек. Це спростить роботу фіскальним органам, державній службі лікарських засобів за рахунок наявного обліку, але, найголовніше, кінцеві споживачі будуть впевнені в тому, що вони отримують якісні та безпечні ліки, які будуть обліковуватись у визначеному законодавством порядку", - зазначив Володимир Руденко.
Вікторія Черкач, генеральний директор Асоціації імпортерів та дистриб’юторів автокомпонентів, оцінила загальну долю тіні на ринку автокомпонентів щонайменше в 15-20%, а у найбільш масовій групі аавтозапчастин у 50%. "При загальному обсязі ринку незалежних автокомпонентів близько 115 млрд грн, виходить, що «в тіні» знаходиться орієнтовно 36-48 млрд грн. Втрати бюджету від недоотриманих платежів становить щонайменше 25% (що складає близько 9-12 млрд грн щорічно). Це викривляє умови конкуренції на ринку – як національні виробники, так і офіційні імпортери, які сплачують податки в повному обсязі – не спроможні конкурувати з підприємцями, які реалізовують товари без сплати або з мінімальною сплатою будь-яких податків", - зазначила вона.
На її думку скасування неоптимального штрафу в 1 гривню, можливість отримувати електронний чек при інтернет-торгівлі та інноваційний механізм кешбеку – це прогресивні норми, які стимулюють покупців отримувати чек та таким чином опосередковано здійснювати контроль за дотриманням законодавства з РРО.
Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», навела свіжі дані по галузі торгівлі електронікою: експертне опитування (компанія GfK) показало, що середні обсяги сірого імпорт тут складають 23% від загального обсягу продажів 2019 року по всіх категоріях. У грошах – це 20,5 млрд. грн, бюджет втратив тільки на несплаті імпортних податків і зборів більше 5 млрд грн. за 2019 рік. Узагальнюючи проблематику, Софія навела аналіз схем ухилення від сплат оподаткування, які були представлені на днях аналітиками Інституту соціально-економічної трансформації. На думку Софії Арасланової, з останніми даними обсяги сірого імпорту та контрабанди сягнули розміру до 320 млрд грн в рік і втрати бюджету до 96 млрд.грн в рік. Ці цифри можна порівняти зі звітом минулого року цього ж інституту, вони показують, що з року в рік в незаконних схемах контрабанда посідає позицію №1 й залишається актуальною.
Узагальнена цифра тіні від сірого імпорту, яку надали учасники прес-конференції по своїх галузях торгівлі (алкоголь, техніка і електроніка, автокомпоненти, ліки), склала більш ніж 82 млрд. грн. на рік. Обсяг тіні в 4-х галузях в середньому складає 30% від загального обсягу контрабанди та сірого імпорту за даними Інституту соціально-економічної трансформації.
Тож, сподіваємось, голос бізнесу таки буде почуто і якісні рішення будуть прийняті!
***
Читайте також: Окремих ФОП можуть звільнити від РРО: Гетманцев готує законопроєкт