Ігор Дядюра, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, розповів НВ Бізнес: що показали перші два місяці роботи нововведень щодо РРО.
Наскільки успішне нововведення та чи сприяє детінізації бізнесу?
Суботній ранок почався з повідомлення від мого шановного друга: «Доброе утро. Фэйсбук взломали или действительно выступаешь за отмену фискализации и кешбека?».
Далі була дискусія, обмін позиціями, і я зрозумів, що прийшов час написати наступну колонку про поточний стан, про перспективу, про подальші кроки в касовій тематиці. Бо тема касової революції — вона не бінарна. Тут немає «ти за червоних чи за білих» для фахівця, який хоч орієнтовно знається на тематиці касових апаратів, а не тільки слухає полум’яні виступи про «потоки контрабанди і негативні явища на ФОПах» або «знищення малого бізнесу, а ФОПи годують країну».
Тож, давайте уважно розберемося
З поточним станом програмних РРО все виглядає пристойно. Програмні РРО працюють, радикальне спрощення відбулося, статистика серпня і вересня демонструє неухильний ріст і кількості зареєстрованих РРО (вже більш як 32 тисячі), і щоденної кількості зареєстрованих чеків (досягає вже 800 тисяч на добу і продовжує збільшуватись). На ринку з’явились програмні РРО від незалежних розробників, застосування розширюється, не тільки малий бізнес, а й великі мережі та потужні магазини або переходять на програмні РРО, або починають їх застосовувати («детінізуються»).
Звичайно, що проблеми ще є. Найбільшими з них є, на мій погляд, такі.
- Технічні проблеми «ядра», фіскального сервера органу контролю. Збої, простої, які останнім часом значно почастішали. Один майданчик, один провайдер — так не працює вже навіть середній бізнес, не кажучи вже про критичну інфраструктуру. Не можу зрозуміти, чому для інфраструктури банків у нас є вимоги, а до надкритичної системи фіскалізації чеків, яка має працювати цілодобово, безперервно і продуктивно — немає.
- Нереалізованість обіцяного сервісу з фіскального сервера. Немає не тільки якихось консолідованих звітів, навіть звичайний денний Х-звіт — досі не реалізований.
- Відсутність роз’яснень щодо інтернет-торгівлі, жодних. Тож, поточний стан — такий як є. Сподіваюсь, всі ці проблеми будуть вирішені.
Стосовно перспектив і традиційних питань «Що робити» та «З чого почати»
Почати треба з приборкання своїх амбіцій і намагання за будь-яку ціну «залишитися правим» і «перемогти». Ніякої перемоги немає ані в тому, аби «все відмінити і забути назавжди», ані в тому, щоб «впровадити навіть таке непрацююче». Будь-який з цих варіантів є повною поразкою. І для держави, і для бізнесу, і для суспільства в цілому.
Приборкавши амбіції і заспокоївшись, треба ще раз переформулювати мету і уважно перевірити — чи працюють запропоновані механізми для досягнення цієї мети і наскільки ці механізми ефективні.
Річ у тім, що теперішня форма чеку не дозволяє отримати про проданий товар ніякої конкретної інформації. Як можна побороти контрабанду чеками, якщо в чеку буде зазначено «гарненька пральна машинка», «класний смартфон» чи «пахучі цигарки» — не може пояснити ніхто з авторів законодавчих змін. Всі ці чеки ніяк не збираються і не піддаються аналізу, хіба лише якимось узагальненим глибоким машинним навчанням, з фантастичними нікому не потрібними результатами, замість точкового виявлення «лівого товару» і його продавця.
Якщо ми маємо в країні проблему з контрабандою, якщо ми погоджуємося з тим, що зусиллями однієї митниці ми цю проблему не подолаємо і нам потрібен контроль за продажами імпорту в середині країни — ОК, але почати треба не з того, що всі видають якісь чеки з пустою формою, а з приведення форми чеку до такої, яка дозволяє контролювати — що саме було продано (і, звичайно ж, побудови аналітичної системи, яка дозволить всю цю інформацію обробляти і формувати вузькі конкретні вектори в напрямках виявленого ризику).
Світова практика і вже наявні у нас в країні умови підказують, що найшвидшим та найдієвішим шляхом для взяття під контроль обігу товарів через чек — є додавання до чека унікального коду товару, того, який кожен може знайти на упаковці або на бирці, у штрих-коді.
Штрих-код (популярніший формат — EAN13) містить в собі все: країну походження, конкретного виробника і унікальний код товару. На касі майже ніколи не вводять назву чи код товару вручну (хіба для булок з власної пекарні) — в абсолютно переважній кількості випадків касир сканує штрих-код. Чому цей код роками не додається законодавцем до форми чека, хоча технічно це зробити елементарно, якщо є таке велике бажання поборотись з тінню — неможливо пояснити. Можливо, тут ті самі причини, через які роками все ніяк не запуститься нормальна система з обліком обігу алкоголю через електронні акцизні марки.
Додавши коди, збираючи й аналізуючи їх, порівнюючи з даними з митниці, можна буде, як мінімум, зрозуміти розмір біди, а у більшості випадків — зрозуміти, що продається контрабанда. Якщо величезний мережевий магазин сьогодні продає тисячі, десятки тисяч смартфонів, при цьому завозячи «по-білому» десяток — то в разі наявності кодів товарів у чеку ця схема миттєво розвалиться.
Теперішня форма чека не дозволяє отримати про проданий товар ніякої конкретної інформації
Друга важлива тема — це невиконання обіцянок реалізувати стик між платіжними системами і податковою, скоригувати за потреби формати, налагодити обмін інформацією про продажі з оплатою картками, і звільнити від встановлення касового апарату ті точки продажу, де немає руху готівки. Тут треба підкреслити, що під готівкою мається на увазі паперові гроші та монети, а не те визначення готівки, яке придумав законодавець, який вважає «готівкою» і банківську картку. Так само, як і з впровадженням електронної акцизної марки, маємо повну асиметрію: «складнощі», «не на часі», «ми не можемо» на боці державних органів, з перекладанням всіх проблем на бізнес. «Ми не можемо налагодити обмін з платіжними системами, тому встановлюйте РРО» — один з яскравих прикладів.
Третя надважлива і дуже чутлива тема — це невиконання обіцянок щодо реформи органу контролю, в частині методики і організації перевірок. Всі касовики — на своїх місцях, на низькому старті. Податкова не збирається нічого дивитись у себе на серверах, створювати по чеках ризик-орієнтовані моделі і займатись своєю справою — сплатою податків. Ні, задача абсолютно інша: перевіряти як зберігаються електронні копії чеків (і штрафувати), перевіряти звітність (і штрафувати), перевіряти готівку в касі (і штрафувати). Останні законодавчі новели демонструють радикальний регрес і щодо програмних РРО.
Концептуально задачею програмного РРО завжди було відправляти чеки, забезпечувати їх фіскалізацію на серверах податкової. Все. Що зараз? Програмні РРО мають відправляти звітну та іншу інформацію, мають зберігати копії чеків, мають друкувати чеки за довільний період на вимогу перевіряючого, і величезні купи інших жахливих новацій.
Четверта важлива тема — суперечки навколо кешбеку. Автори цих законодавчих новацій самі, після прийняття нових норм, публічно заспокоювали суспільство: «Не хвилюйтесь, це ж непрацюючі норми: поки оформиться скарга, поки пройде перевірка, поки відбудуться суди. Ніхто нічого від того кешбеку не отримає». Відверта, чесна позиція. Законодавець розуміє, що від цього кешбеку не буде нічого ані бюджету, ані споживачу. Але, головне, буде процес, в якому податківець буде «перевіряти», «виписувати штрафи», «домовлятись». Власне, як і у всіх питаннях з РРО — нічого ані бюджету, ані споживачу. Все — касовику з податкової.
І ще. Навіть сама форма запровадження кешбеку дивна. Замість впровадити його на підакцизі — впровадили для всіх товарів, з обмеженням «сума має бути понад 800 гривень», дбайливо виводячи з під дії цього кешбеку продавців лівого алкоголю і тютюнові кіоски.
На завершення, п’ята тема. Законодавець, отримуючи негативну реакцію на тотальну фіскалізацію, намагається реагувати. Це викликає повагу. Разом з тим законодавець долучає до розробки змін «експертів», які проштовхують ідеї, які не тільки не сприймаються бізнесом, але знищують саму ідею детінізації. Програміст, консультант, бухгалтер на третій групі, навіть отримуючи оплату виключно картковими платежами — повинен буде видавати фіскальні чеки. Магазин, набитий контрабандою, але площею 59 кв. м — ні, не повинен. Будуй десяток таких магазинів, наймай десяток ФОПів, і радій життю. Детінізація, боротьба з контрабандою і протидія подрібненню — все в комплекті.
Тож, з чого почати?
Я не є прихильником якихось опозиційних політичних сил, чи протестних рухів. Але найкращим варіантом сьогодні було б ухвалення законопроєкту 3853−1, можливо з додаванням туди вимог щодо внесення в чеки кодів товарів і номерів акцизних марок (для підакцизу), з подальшим наведенням ладу по всьому спектру ризикових товарів, які вже є в законі (можливо, слід додати імпортний одяг і взуття). Надати нарешті узагальнену зрозумілу і прийнятну консультацію — як має працювати інтернет-торгівля, коли і які чеки повинні бути, як має працювати електронний чек. Припинити «творчість» обласних податкових, яким надавання роз’яснень має бути суворо заборонено. За умови спільної роботи — ефект буде значно більший, ніж від фіскалізації програмістів і кав’ярень.
А далі, коли буде реформована податкова, касовиків, які доять бізнес, — не буде, запрацює аналітика, буде впроваджений ризик-орієнтований підхід (а не робота «на замовлення» чи «прочісування місцевості»), коли буде виконане все обіцяне — можна буде планувати наступні кроки. Якщо буде потреба.