Чи має право підприємство не використовувати касові книги і КОРО та РК?
Пункт 2 розділу ІІІ Порядку №547 дає право суб'єктам господарювання відмовитися від застосування КОРО. У разі відмови від КОРО суб'єкт господарювання у ситуації виходу з ладу РРО або відімкнення електроенергії не зможе проводити розрахункові операції аж до моменту належного підключення резервного РРО або увімкнення електроенергії.
Аби відмовитися від КОРО, суб'єкт господарювання приймає рішення про невикористання/відмову від КОРО, яке оформляє у вигляді розпорядчого документа (наказу або розпорядження).
Після оформлення відповідного документа складає одну із заяв:
- про нереєстрування КОРО на новий РРО, про що зазначає у заяві за ф. №1-РРО (додаток 1 до Порядку реєстрації РРО);
- про скасування реєстрації КОРО на вже зареєстрований РРО, подавши заяву за ф. №2-КОРО (додаток 4 до Порядку реєстрації КОРО). Заява про скасування КОРО подається до ДФС за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування (п. 3 глави 3 розділу ІІ Порядку №547).
Заяву на скасування суб'єкт господарювання може подати як у паперовій, так і в електронній формі. ДФС уже розробила та впровадила формат для подання цієї заяви в електронній формі: F/J 1314802 — Заява про скасування КОРО та/або розрахункової книжки за ф. №2-КОРО.
Податківці, після розгляду заяви, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування КОРО скасовують реєстрацію КОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС.
Також ця інформація вноситься до реєстраційного посвідчення. Зокрема, для РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «КОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється».
Отже, у разі прийняття розпорядчого документа про те, що у разі виходу з ладу РРО або відімкнення електроенергії розрахункові операції не здійснюватимуться, суб'єкт господарювання має право скасувати реєстрацію КОРО до такого РРО та не вести її з дати скасування. Якщо ж з електроенергією все гаразд, то суб'єкт господарювання працює вже без КОРО, а от порядок приймання готівки від покупців та видачі їм розрахункових документів (чеків) залишається без змін.
Тоді готівка оприбутковується без застосування КОРО (п. 11 Положення №148):
- оприбуткуванням готівки в касах підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів;
- оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі (у будь-якому форматі, що не суперечить чинному законодавству) протягом строку, визначеного пп. 44.3 ПКУ, тобто протягом 1095 днів;
- оприбуткування та облік фізособами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ.
Тобто відсутність КОРО не заважає суб'єкту господарювання оприбуткувати готівку і не призведе до штрафів. Головне — правильно оформити відмову від її застосування.
У разі відімкнення електроенергії більш ніж на 24 години яким документом оформлюється оприбуткування готівки за цей день (у разі відсутності/невикористання касової книги або КОРО) та як оприбуткувати готівку в день поломки РРО?
У разі відімкнення електроенергії більш ніж на 24 години оприбуткування готівки за цей день (у разі відсутності/невикористання касової книги або КОРО) провадиться суб'єктом господарювання згідно з розробленим та затвердженим внутрішнім документом порядком оприбуткування готівки в касі підприємства, в якому максимально враховано особливості роботи як підприємства, так і його відокремлених підрозділів [внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку]. Для відокремлених підрозділів підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється з дотриманням вимог Положення №148 та доводиться внутрішніми документами підприємства (п. 12 Положення №148).
То все-таки що робити у зазначеній ситуації? Податківці відмовчуються. Тож розгляньмо декілька варіантів. У разі якщо підприємство відмовилося від КОРО, але веде касову книгу, то на час відключення електроенергії надходження готівки реєструють у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Якщо підприємство має КОРО, але не використовує касову книгу, то записи про продаж здійснюються в КОРО протягом 7 робочих днів (ст. 5 Закону про РРО). При цьому достатньо внести дані розрахункових квитанцій до КОРО — і вся готівка (у тому числі й та, що залишалася у скриньці РРО) буде оприбуткованою.
Пояснимо: після виходу з ладу РРО / відключення електроенергії підраховують суму виручки, що знаходиться у скриньці РРО, і записують її в корінець першої розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення». Потім під час продажу товару (послуг) заповнюють розрахункові квитанції (корінець і відривну частину) на кожну розрахункову операцію. При цьому до розділу 1 КОРО вносять дані за кожен день розрахунків з використанням РК. А в записах за перший день враховують інформацію про суми розрахунків, які були проведені з початку робочого дня до виходу з ладу РРО / відключення електроенергії (на підставі контрольної стрічки РРО).
І вже після того, як електропостачання відновиться, проводять через РРО суму розрахункових операцій, які були оформлені розрахунковими квитанціями, і виконують Z-звіт. У разі якщо суб'єкт господарювання прийняв рішення про незастосування КОРО та касової книги, то в періоди відімкнення електроенергії провадити розрахунки з покупцями та замовниками в готівковій формі або із застосуванням платіжних карток не можна. Проте можна виписувати рахунки, за якими клієнти зможуть зробити оплату в найближчому банку.
Щодо складання акта про відімкнення електроенергії на торговому об'єкті.
Отримання довідки від постачальника електроенергії про відімкнення енергопостачання або складання довідки (акта) про відсутність електроенергії, якщо відімкнення було внутрішнє, аби розпочати роботу на резервному РРО, законодавством не передбачено.
Які дії має вчинити суб'єкт господарювання у разі поломки РРО більше ніж на 24 години та використання резервного РРО?
На період виходу з ладу РРО або в разі відімкнення електроенергії розрахункові операції провадяться з використанням КОРО та РК, а вже після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки. А також відповідно до контрольної стрічки (у разі обнулення оперативної пам'яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відімкненню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків (п. 10 розділу ІІІ Порядку №547).
Тобто у разі якщо на місці проведення розрахунків РРО вийшов з ладу, то при відімкненні та використанні резервного РРО перед початком роботи необхідно виконати операцію «службове внесення» до резервного РРО на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Чи необхідно реєструвати КОРО на резервний РРО, якщо підприємство відмовилося від використання КОРО?
Податківці кажуть: якщо підприємство прийняло рішення, що у разі виходу з ладу РРО або відімкнення електроенергії розрахункових операцій не здійснюватиме до моменту належного підімкнення резервного РРО або увімкнення електроенергії, то й до резервного РРО можна не реєструвати КОРО. Тобто натякають, що суб'єкт господарювання має вибір: реєструвати чи не реєструвати КОРО на резервний РРО, хоча законодавством така реєстрація взагалі не передбачена.
Якщо РРО вийшов з ладу більш ніж на 72 години і не підлягає ремонту, як оформити оприбуткування готівки на господарському об'єкті (у разі відсутності/невикористання касової книги або КОРО)?
У разі якщо РРО вийшов з ладу більш ніж на 72 години і не підлягає ремонту, оприбуткування готівки за цей день (у разі відсутності/невикористання касової книги або КОРО) провадиться суб'єктом господарювання згідно з розробленим порядком оприбуткування готівки в касі підприємства, затвердженим внутрішнім документом.
Для відокремлених підрозділів підприємство самостійно розробляє порядок оприбуткування готівки в касі, який повинен відповідати вимогам Положення №148, та доводить до відома своїми внутрішніми документам.
І знову жодної конкретики від податківців.
Тож у разі якщо РРО вийшов з ладу більш ніж на 72 години і не підлягає ремонту, суб'єкту господарювання доцільно скористатися резервним РРО до придбання та реєстрації нового РРО. А готівку після поломки РРО до початку розрахункових операцій, що міститься в скриньці РРО (суму виручки, отриману за день до поломки РРО і відображену в контрольній стрічці, і суму розмінної монети), потрібно перелічити, а після підімкнення резервного РРО провести операцію «службове внесення». І якщо діяльність здійснюється без ведення касової книги, слід зберігати щоденні Z-звіти в електронній формі.
У разі відсутності резервного РРО, а також КОРО і касової книги яким чином оформлюється оприбуткування готівки на господарському об'єкті?
Якщо на господарському об'єкті вийшов з ладу РРО, а також немає резервного РРО, КОРО і касової книги, то суб'єкт господарювання оприбутковує готівку відповідно до розробленого порядку оприбуткування готівки, доведеного внутрішнім документом такого підприємства (п. 12 Положення №148).
І знову нічого від податківців.
Отже, якщо немає резервного РРО, КОРО і касової книги, а також якщо відімкнули електроенергію на тривалий строк, необхідно припинити продаж товарів (робіт, послуг) за готівку до встановлення нового РРО або відновлення електропостачання. Тому до відновлення роботи з РРО реалізовувати товари можна тільки за безготівковим розрахунком без використання платіжних карток.
А яким чином оприбуткувати готівку, що залишилася у скриньці РРО під час виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії? Податківці в іншій ІПК (від 31.03.2020 р. №1319/6/99-00-05-06-01-06/ІПК, див. «ДК» №18-19/2020) надають відповідь на це запитання та зазначають, що у разі відновлення електроенергії в інший робочий день, коли була відкрита зміна, Z-звіт буде знятий наступного робочого дня, коли суб'єкт господарювання розпочне роботу. Також у цій ІПК ДПС вважає за доцільне у такому випадку скласти акт або будь який інший розпорядчий документ, у якому зазначити час відключення електроенергії та час відновлення її постачання. Хоча, як відомо, така вимога законодавством не передбачена. Також зазначимо, що чинним законодавством не передбачені штрафні (фінансові) санкції за нероздрукування Z-звіту протягом зміни у разі відключення електроенергії.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!