Коментар до ІПК від 26.04.2021 р. №1739/ІПК/99-00-07-05-01-06
Нагадаємо, що згідно з п. 1 ст. 9 Закону про РРО підприємства можуть не застосовувати РРО (ПРРО та розрахункові книжки) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва.
При цьому, такі розрахунки мають бути проведені у касах цих підприємств з оформленням ПКО і ВКО та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.
Зауважимо, що таке звільнення не поширюється на:
- фізичних осіб підприємців (про це ми писали тут);
- підприємства торгівлі та громадського харчування;
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Разом з цим, податківці у ІПК від 26.04.2021 р. №1739/ІПК/99-00-07-05-01-06 зазначають, що Закон про РРО не містить значення поняття «продукція власного виробництва». Відповідно податківці звернулись для тлумачення цього терміну до інших законодавчих актів.
Що таке «продукція власного виробництва»?
Як передбачено ст. 1 Закону №2736-VI продукцією визнається будь-яка речовина, препарат або інший товар, виготовлений у ході виробничого процесу.
Зважаючи на це, податківці в коментованій ІПК роблять висновок, що до продукції власного виробництва може бути віднесена продукція, яка виробляється та реалізується одним підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.
Тому на їх думку, наприклад, при реалізації підприємством цукру (із самостійно вирощеного цукрового буряку), але виробленого іншим переробним підприємством на умовах давальницької сировини, потрібно здійснювати із застосуванням РРО на загальних засадах, оскільки така продукція не вважатиметься власною для замовника такої переробки.
Позиція редакції – чи згодні ми з ДПС?
Такий підхід податківців хоча і є сталим (зокрема раніше податківці про це писали у ІПК від 22.08.2018 р. №3656/6/99-99-14-05-01-15/ІПК), але так і залишається доволі спірним, зважаючи на те, що Закон про РРО досі не має чіткого визначення, що вважати продукцією власного виробництва.
Зазначимо, що навіть Мін’юст у своєму листі від 15.05.2015 р. №490-0-2-15/8.1 прямої відповіді на це питання не дав, а послався на наступні тлумачення:
- виробництво (виготовлення) – це діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва (ст. 1 Закону №1775-III який наразі вже є не чинним, а новий Закон подібного визначення не містить).
- повний технологічний цикл виробництва – сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства (ст. 1 Закону №481/95-ВР).
- «повний» – у контексті запитуваного поняття це цілісний, спільний для всіх, весь, являє собою внутрішню єдність.
І от тут варто звернути увагу, що переробник, фактично, не здійснює придбання давальницької сировини та подальшу реалізацію замовнику продукції, а лише надає послуги з її переробки.
Якщо виходити з загального трактування терміну «технологічний процес», то зазвичай під цим мають на увазі логічно упорядкований набір операцій у ході кожної з яких із вихідних матеріалів одержують проміжну або кінцеву продукцію з певними властивостями.
Тобто, отримання послуг з переробки сировини цілком можна назвати однією з ланок такого упорядкованого набору операцій.
З іншої сторони, якщо звернутись до Постанови від 05.09.1996 р. №1061 (хоча вона і призначена лише для підприємств з іноземними інвестиціями), то продукцією власного виробництва визнається продукція, яка була повністю вироблена або піддана достатній переробці чи обробці підприємством з використанням власного або орендованого майна. Зокрема, до повністю виробленої підприємством належать:
- корисні та супутні копалини, видобуті підприємством, якщо воно має право на розробку надр;
- рослинна продукція, вирощена та зібрана на земельних ділянках, що належать підприємству або орендованих цим підприємством;
- живі тварини, вирощені на підприємстві, та продукція, одержана від тварин, які є власністю підприємства;
- продукція мисливського промислу;
- продукція рибальського та морського промислів, добута або вироблена суднами підприємства, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) ним;
- вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих операцій, здійснених підприємством;
- продукція, вироблена підприємством виключно з продукції, зазначеної в пунктах «а» – «е» цього пункту.
Тобто, тут вже йде прив’язка до того, що виробництво продукції має здійснюватись або на власному або на орендованому майні, а уразі залучення стороннього переробника цього не відбувається.
Висновок
Звісно ігнорувати позицію податківців викладену у ІПК не варто, оскільки штрафи за незастосування РРО чималі. В той же час ІПК від ДПСУ не мають сили нормативного акту та можуть бути оскаржені платниками податків.
Отже, платнику податків, який все ж таки планує не застосовувати РРО у такій ситуації варто або отримати власну ІПК з цього питання з подальшим її оскарженням у судовому порядку або ж пропустити цей крок і відразу бути готовим до судових суперечок з податківцями після перевірки, спираючись на невизначеність термінів і розмитість формулювань у наведених вище термінах.
***
Читайте також:
- Коли при продажу власної продукції РРО не потрібен?
- Продаж за готівку продукції, виготовленої з давальницької сировини: чи потрібен РРО?
- В яких випадках продавати власну продукцію можна без РРО?
- Чи потрібен РРО виробникові товару?
- Чи потрібен РРО при наданні власних послуг?
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!