Правовідносини у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються ПКУ, Законом про РРО.
Зокрема, Законом про РРО визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО та/або програмних РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону про РРО, місце проведення розрахунків – це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) зі застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Оскільки в розумінні Закону про РРО та ст. 664 ЦКУ момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар у разі укладання електронного договору з умовами доставки товару покупцеві через перевізника або організацію зв’язку співпадає з моментом здачі товару такому перевізникові чи організації зв’язку, то у такому випадку місцем проведення розрахунків є або місце отримання продавцем коштів за товар чи послугу (опрацювання виписок про рух коштів на рахунок), або місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв’язку.
Чому виникло таке роз’яснення від ДПСУ?
Тому що п. 1 ст. 3 Закону про РРО вимагає від продавців проводити за допомогою РРО/ПРРО розрахункові операцій. Своєю чергою, за ст. 2 цього Закону розрахункова операція передбачає приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).
А що таке «місце реалізації»? Як не дивно, в цьому Законі визначення немає. Натомість є визначення місця проведення розрахунків – це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Чи одне це й те саме? На нашу думку, ні. Зазвичай під реалізацією розуміють передачу покупцю усіх вигід та ризиків, пов’язаних із товаром. Як правило, це відбувається під час відвантаження товарів, хоча в договорі може бути передбачена й інша дата переходу права власності. Проведення ж розрахунків (оплати) за такий товар далеко не завжди співпадає з датою реалізації, хоча в магазинах роздрібної торгівлі саме так і буває (через те, що дати відвантаження товарів та їх оплати співпадають).
До того ж не треба забувати і про норму п. 12 ст. 9 Закону про РРО: якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо), РРО/ПРРО або розрахункові книжки не застосовуються.
Якщо читати цю норму буквально, то якщо місце передачі (реалізації) товарів не співпадає з місцем розрахунків, РРО застосовувати немає потреби!
Але на практиці, незважаючи на існування такої пільги, податківці не поспішають радити нею користуватися. І поточне роз’яснення – один з таких фіскальних прикладів.
Податківці роз’яснили, що вважати місцем проведення розрахунків для цілей реєстрації розрахункових операцій через РРО. Це:
- місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти;
- місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) зі застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Тобто вони не тільки вимагають проводити через РРО операції не з реалізації, а саме з розрахунків. Вони ще й прирівнюють до проведення розрахунків передачу покупцю попередньо оплачених товарів. Ось така ось мішанина.
Тому не дивно, що коли податківці роз’яснюють, де треба застосовувати РРО, якщо товар надсилається поштою на умовах попередньої або подальшої оплати, вони говорять, що таких місць може бути два!
На їхню думку, вибір місця проведення розрахунків залежить від того, яка подія відбувається останньою і завершує розрахункову операцію, що є розірваною у часі: передання товару та оплата відбуваються у різний час.
Якщо товар продається на умовах післяплати, то місцем проведення розрахунків буде завершення операції – отримання оплати. У разі дистанційної оплати за допомогою платіжних сервісів, на думку податківців, таким місцем буде «опрацювання виписок про рух коштів на рахунок». На практиці таким місцем може вважатися місце реєстрації ФОП або місцезнаходження відповідного підрозділу юридичної особи.
Якщо товар передається перевізникові чи організації зв’язку після отримання оплати за нього, то місцем проведення розрахунків слід вважати місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв’язку.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!