У попередній аналітиці ми писали про реєстрацію КОРО у ДПС. Тепер розповімо про порядок її використання.
Термін використання КОРО у разі виходу з ладу РРО
Відповідно до ст. 5 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Пунктом 2 ст. 14 Закону № 265 передбачено, що у разі виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.
Якщо ж цього не відбувається, то ЦСО мають ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО (п. 4 ст. 14 Закону № 265).
Загальні правила ведення КОРО
Правила ведення КОРО затверджені розд. ІІ Порядку №547.
Зокрема, суб'єкт господарювання повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці, що зазначена на титульній сторінці книги ОРО при її реєстрації/перереєстрації, або з тим РРО, до якого така книга зареєстрована.
До того ж потрібно забезпечити зберігання в господарській одиниці останньої належним чином закінченої книги ОРО. Але це не поширюється на транспортні засоби, об'єкти виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі, а також об’єкти, де за бажанням суб’єкта господарювання не зареєстровано книгу ОРО.
Декілька місць торгівлі. Якщо суб'єктом господарювання в окремій господарській одиниці організовано декілька місць проведення розрахунків, де відповідно до законодавства дозволяється проводити розрахунки без застосування РРО, за бажанням суб'єкта господарювання на всіх місцях проведення розрахунків у такій господарській одиниці може використовуватися одна книга ОРО.
У разі використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, на декількох місцях проведення розрахунків щоденні записи про реквізити розрахункових квитанцій та про рух готівки здійснюються окремо щодо кожного місця проведення розрахунків. Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувались декілька розрахункових книжок, записи за обліком розрахункових квитанцій та рухом готівки виконуються щодо кожної розрахункової книжки окремо.
Початок застосування. Перед початком використання книги ОРО на її титульній сторінці слід зазначити дату початку використання. Записи в книзі ОРО мають виконуватися кульковою ручкою з пастою темного кольору.
КОРО на господиницю. Використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:
- наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;
- здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;
- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
КОРО на РРО. Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:
- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;
- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.
Суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних Z-звітів у паперовій та/або електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 ПКУ. Наразі це – 1825 днів (для юросіб). Про це ми писали тут.
За бажанням суб’єкта господарювання у графах 5 – 10 розділу 1 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, можна створювати додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість, суми акцизного податку або іншого податку (збору) та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги ОРО на РРО або в книзі ОРО на господарську одиницю можна виконувати додаткові записи, що підсумовують дані за розрахунками за день чи за місяць.
У графі 10 зазначається сума коштів, виданих держателям електронних платіжних засобів за рахунок готівкової виручки або готівки, отриманої з банку (у разі якщо таку послугу передбачено правилами відповідної платіжної системи).
Порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО та ведення КОРО
Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку реєстрації КОРО (п. 3 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
Відповідно до п. 9 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування КОРО, у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО.
Графи 1 – 5 заповнюються до початку використання РК, графи 6 – 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.
Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 – 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії.
У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати були підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
При цьому згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування РРО, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт.
За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Яким чином здійснюються виправлення в КОРО?
Виправлення записів у КОРО може бути зроблено тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їхні обов’язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або суб’єкта господарювання – фізичної особи – підприємця. Зіпсовані аркуші КОРО та такі, на яких зроблено більше 5 виправлень, слід перекреслити по діагоналі з обох боків, зробити на них напис «Анульовано», проставити дату анулювання, засвідчити підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або суб’єкта господарювання – фізичної особи – підприємця. Усі дані з анульованого аркуша переносяться на новий аркуш КОРО, номер якого проставляється на анульованому аркуші.