«Тринадцята зарплата»-2025 : як виплатити винагороду (річну премію) за підсумками 2025 року

«Тринадцятою зарплатою» часто називають річну винагороду або винагороду за підсумками року. Для декого колись її розмір сягав цілого окладу, їй дуже раділи, адже отримували перед Новим роком або одразу після та розглядали як ще одну місячну зарплату, якою роботодавці нагороджували найкращих працівників.

Зараз для бізнесу така виплата не є обов’язковою, вона не передбачена державними нормативними актами. Тому вона застосовується роботодавцями добровільно та є справжнім інструментом заохочення і стимулювання працівників. Водночас важливо знати чинне законодавство з оплати праці, щоб правильно організувати її нарахування і виплату.

Нормативна база

Питання оплати праці регулюються КЗпП, Законом про оплату праці та іншими нормативно-правовими документами.

Форми і системи оплати праці, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм та гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП та ст. 15 Закону про оплату працю).

Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник повинен погодити питання щодо оплати праці з виборним органом первинної профспілкової організації (її представником), а в разі відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективним договором.

У Методрекомендаціях №23 міститься визначення терміна «премія» – це основний вид додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їхньої трудової діяльності та виробництва загалом за показниками й умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством.

Дещо ширше визначення терміна знаходимо в Методрекомендаціях №186: премія – основний, найбільш ефективний стимулюючий виробничу, підприємницьку, торговельну або комерційну діяльність вид додаткової, понад основну, заробітної плати, яка виплачується за поліпшення основних показників колективної та індивідуальної праці працівників, а також кінцевих загальних результатів виробничої, підприємницької, торговельної або комерційної діяльності. 

Премія чи винагорода?

Як цю виплату назвати, вирішує роботодавець. Але при цьому треба розуміти, що окремі види премій належать до додаткової заробітної плати, а винагороди – до заохочувальних і компенсаційних виплат.

Так, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій, належать до додаткової заробітної плати.

Важливо! Виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми, належать до інших заохочувальних і компенсаційних виплат (ст. 2 Закону про оплату праці).

Перелік винагород, що надаються раз на рік чи мають разовий характер, які належать до заохочувальних та компенсаційних виплат, зазначений в пп. 2.3.2 Інструкції №5.

Отже:

• як її не назви – винагорода або премія за підсумками роботи за рік – вона залежить від того, наскільки сумлінно працівник виконував професійні обов'язки протягом певного року;
• звісно, самої сумлінної праці недостатньо для виплати такої премії – мають значення і фінансові показники діяльності підприємства за попередній рік;
• тому, виходячи з фінансового становища підприємства та виконання виробничих (збутових) показників і бюджету на фонд оплати праці, і визначається розмір премії (винагороди) за підсумками роботи за рік;
• озмір такої премії (винагороди) може бути більшим або меншим від заробітку працівника за місяць.

Документальне оформлення

Як уже згадувалося вище, законодавством України підприємствам надано право самостійно визначати умови та розміри преміювання.

Якщо на підприємстві є колективний договір, усі питання, пов'язані з преміюванням працівників, можуть бути передбачені прямо в ньому або регулюватися окремим положенням про преміювання, яке є складовою частиною чинної на підприємстві системи оплати праці. Як правило, положення про преміювання є додатком до колективного договору.

Якщо на підприємстві немає колективного договору, питання преміювання працівників можна обумовити:

• в окремому положенні про преміювання, затвердженому наказом керівника підприємства, погодженому з первинною профспілковою організацією (її представником), а в разі відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективним договором;
• в одному з розділів чинного на підприємстві положення про оплату праці;
• у контракті чи трудовому договорі.

Зразки положень про преміювання ми наводили тут і тут. 

5 запитань, на які слід відповісти щодо «тринадцятої зарплати» в положенні про оплату праці (преміювання)

Запитання №1: Кому будемо виплачувати винагороду (премію) за підсумками року?

Підприємство повинно чітко визначити категорії працівників, які мають право на цю виплату. Зазвичай вона надається всім працівникам, але можна встановити винятки:

• чи нараховується винагорода (премія) тим, хто прийнятий протягом року;
• чи мають на неї право звільнені працівники або ті, хто перебував у відпустці без збереження зарплати;
• у яких випадках винагорода не виплачується.

Запитання №2: За який період нараховується винагорода?

Доцільно прописати, чи включаються до розрахунку дні відпусток, лікарняних, простоїв, періодів мобілізації, а також чи здійснюється виплата пропорційно до відпрацьованого часу.

Запитання №3: Який розмір винагороди (премії) і як визначається її сума?

Розмір річної винагороди встановлюється роботодавцем за погодженням із трудовим колективом. Це може бути:

• фіксована сума;
• відсоток від окладу або середньої зарплати;
• сума, що залежить від стажу роботи (наприклад, 100% середньої зарплати за стаж до 5 років, 150% – до 10 років, 200% – понад 10 років).

Якщо винагорода виплачується в розмірі середньої зарплати (або її частини), також варто прописати, як розраховується така середня зарплата: виходячи із виплат за останні 12 місяців або інший період, виходячи з календарних чи робочих (відпрацьованих) днів, які нараховані працівнику доходи беруться в розрахунок цієї виплати (зокрема, чи враховуються лікарняні або відпусткові).

Запитання №4: Коли і з яких коштів виплачується «тринадцята зарплата»?

У колдоговорі або положенні про оплату праці (преміювання) потрібно встановити строки виплати: у грудні поточного року, на початку наступного (січень – лютий) тощо.

Окремо зазначається джерело виплати – наприклад, якщо за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, то доцільно визначити її відсоток, який може бути використаний таким чином. Звісно, що в будь-якому випадку в бухобліку така виплата буде списана на витрати підприємства (таким чином і відбудеться зменшення прибутку за звітний період). Однак обмеження загальної суми, яка може бути витрачена на цю виплату, варто встановити одразу. Якщо цю виплату прив’язати до факту отримання прибутку, то в разі якщо у підприємства не буде у звітному році чистого прибутку, то і «тринадцятої зарплати» працівникам не буде.

Запитання №5: Як оформити виплату документально?

Рішення про виплату оформлюється наказом керівника за підсумками року. У наказі зазначаються:

• підстава для виплати (колективний договір, положення);
• перелік працівників;
• суми до виплати.

Бухгалтер має забезпечити належне оформлення первинних документів про нарахування винагороди (розрахункова відомість) та її виплату (видатковий касовий ордер, видаткова відомість або платіжні інструкції), зберігання цих документів для підтвердження витрат.

Оподаткування «тринадцятої зарплати»

Вище зазначали, що і річна премія, і винагорода за підсумками роботи за рік входить до фонду оплати праці місяця її нарахування. Від цього і відштовхуємося під час визначення, як сама оподатковувати та нараховувати ЄСВ.

Нарахування ЄСВ

На 13-ту зарплату нараховується ЄСВ за ставкою 22% для звичайних працівників або 8,41% для працівників з інвалідністю. Нараховується ЄСВ у місяці, в якому вона була нарахована згідно з розрахунковою відомістю, з урахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ – 20 МЗП (ч. 3 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Якщо така винагорода (премія) буде нарахована в грудні 2025 року, то максимальна величина бази нарахування ЄСВ становитиме 160 000 грн. Якщо ж у січні 2026 року – то 172 940 грн.

Саме такий розмір максимальної бази нарахування ЄСВ (20 мінімальних зарплат) застосовується завдяки Держбюджету на 2025 та 2026 рік.

ПДФО та ВЗ

«Тринадцята зарплата» підлягає оподаткування у тому місяці, в якому здійснено її нарахування, і оподатковується вона як звичайна зарплата. Тобто утримуємо з нарахованої премії (винагороди) ПДФО в розмірі 18% та військовий збір в розмірі 5%.

Приклад 1. Працівниці (основне місце роботи, ставка ЄСВ 22%) в грудні 2025 року нараховано зарплату в розмірі 80 000 грн, а також річну винагороду за підсумками роботи в 2025 році в сумі 100 000 грн.

Загальний нарахований дохід становив 180 000,00 грн (100 000 грн зарплата + 80 000 грн винагорода).

З усієї суми утримуємо ПДФО та ВЗ. А ЄСВ нараховуємо тільки в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ 160 000 грн, на суму перевищення (180 000 - 160 000 = 20 000 грн) ЄСВ не буде нарахований.

Обрахуємо податки та внески з такої суми:

1. ПДФО: 180 000 х 18% = 32 400,00 грн.

2. ВЗ: 180 000 х 5% = 9 000,00 грн.

3. ЄСВ: 160 000 х 22% = 35 200,00 грн.

Приклад 2. Працівнику Петренку П.П. нарахували зарплату за січень 2026 року – 15 000 грн і винагороду за підсумками 2025 року – 10 000 грн. Ставка ЄСВ 22%. Виплата буде здійснена 02.02.2026. Визначимо податки та внески з такої суми:

1. Сума зарплати та винагороди становить 25 000,00 грн

2. ПДФО: 25 000,00 х 18% = 4 500,00 грн.

3. ВЗ: 25 000,00 х 5% = 1 250,00 грн.

4. ЄСВ: 25 000,00 х 22% = 5 500,00 грн.

Наведемо бухгалтерські записи з нарахування винагороди у таблиці 1.

Таблиця 1

Облік річної премії (винагороди) за прикладом 2

Врахування «тринадцятої зарплати» у розрахунку лікарняних

Відповідно до п. 3 Порядку №1266 середня зарплата для лікарняних / декретних визначається діленням нарахованої зарплати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів розрахункового періоду.

Позаяк на річну винагороду (премію) нараховуємо ЄСВ, то вона буде включатись до розрахунку середньої зарплати (але до розрахунку середньої зарплати беремо тільки ту частину доходу місяця, на яку було нараховано ЄСВ, тобто в межах максимальної бази нарахування ЄСВ).

Розподіл за місяцями, за які вона нарахована, не здійснюємо, оскільки в Порядку №1266 такої вимоги не встановлено.

Приклад 3. Працівник захворів у листопаді 2025 року. У працівника загальний страховий стаж – понад 10 років. Це основне місце роботи працівника. Нарахований заробіток в періоді листопад 2024 – жовтень 2025 становив 580 000,00 грн. В тому числі в січні 2025 року працівнику нарахована річна винагорода за підсумками роботи в 2024 році в сумі 100 000 грн, також нарахована зарплата за такий місяць становила 50 000 грн.

В січні 2025 року максимальна база нарахування ЄСВ становила 160 000 грн. Оскільки вся зарплата за січень оподатковувалась ЄСВ, то всю суму нарахованої річної винагороди враховуємо до розрахунку середньої зарплати.

Отже, середньоденна зарплата становить: 580 000 : 365 = 1 589,04 грн.

При розрахунку середньої зарплати для лікарняних річна премія, місяць нарахування якої потрапив до розрахункового періоду, включається повністю, оскільки абз. 1 п. 3 Порядку №1266 не містить жодних винятків (на відміну від нарахування відпусткових) щодо премій. На частини цю премію не ділимо, навіть якщо місяць, за який нараховано премію, відрізняється від місяця, в якому її нарахували. 

Врахування «тринадцятої зарплати» у розрахунку відпусткових

Середню зарплату для оплати відпусток ми рахуємо згідно з Порядком №100. І ось тут є певні особливості щодо правил включення премій (винагород) за період більше місяця до розрахунку середньої зарплати.

Увага! Пункт третій Порядку 100 зазначає, що премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані.

Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати (п. 3 Порядку №100).

Тобто річна премія (винагорода) буде включатись до розрахунку середньої зарплати за такими правилами (лист Мінекономіки від 10.09.2021 №4711-06/45145-07):

1. Річну премію (винагороду) включають до розрахунку середньої зарплати частками. Ці частки відносять до заробітку місяців, кількість яких відповідає кількості місяців, за які така премія (винагорода) нарахована. А додавання часток починається з того місяця, в якому її нарахували, і в напрямку майбутнього (в жодному разі не у зворотному напрямку).
2. Під час визначення часток премій, які враховують до розрахункового періоду, слід рахувати виходячи з того, скільки днів працівник відпрацював у періоді, за який премію нараховано, і множити на відпрацьовані дні у розрахунковому періоді.

Тобто щоб розподілити загальну суму річної винагороди, необхідно визначити її частку за кожен місяць.

Для цього загальну суму винагороди ділять на кількість фактично відпрацьованих робочих днів за період, за який вона нарахована, а потім отриманий результат множать на кількість відпрацьованих робочих днів у тому місяці, до якого ця винагорода відноситься і який входить до розрахункового періоду.

Приклад 4. Працівнику надається оплачувана відпустка в січні 2026 року. В розрахунковому періоді січень 2025 – грудень 2025 року нарахована зарплата становила 500 000 грн. Крім того, у лютому 2025 року працівнику була нарахована річна винагорода за 2024 рік в сумі 140 000 грн. У 2024 році працівник відпрацював 262 роб. дні. За період з лютого 2025 по грудень 2025 відпрацьовано 238 днів.

Річна винагорода нарахована у лютому 2025 року. Відповідно вона буде відноситись до 12 місяців наперед починаючи з лютого 2025 р.

Оскільки розрахунковий період для обрахунку середньої зарплати – це січень – грудень 2025, то до розрахунку буде включатись винагорода, яка віднесена до місяців з лютого по грудень (включно) 2025 року.

Тобто до розрахунку відпусткових потрапить не вся річна премія (винагорода), а лише її частина за 11 місяців. І цю частину ще треба порахувати пропорційно до відпрацьованих днів:

середньоденна премія =140 000 грн / 262 р.дн.= 534,35 грн;

результати подальшого перерахунку річної премії унаочнили у таблиці 2 нижче.

Таблиця 2

Розподіл «тринадцятої зарплати» для розрахунку відпусткових у прикладі 4

Бухоблік річної премії, яка нарахована та виплачена звільненому працівнику

Буває і так, що рішення про виплату премії (винагороди) за наслідками року прийняте щодо вже звільненого працівника. Хоча щоб уникнути спорів, чи повністю розрахувалися з працівником при звільненні, на практиці краще уникати такої ситуації, якщо це можливо. Для цього колективним договором (положенням про оплату праці/преміювання) можна передбачити, що звільненим працівникам така премія (винагорода) не виплачується.

У бухгалтерському обліку нарахування премії звільненому працівнику відображається записом: Д-т 23, 92, 93, 94 К-т 661 (так само, як і його зарплата) незалежно від того, звільнений працівник чи ні.

Така винагорода (премія) належить до виплат за відпрацьований час, тому незалежно від того, що вона нараховується вже звільненому працівнику, на неї потрібно нарахувати ЄСВ та утримати ПДФО та ВЗ.

Але щодо ЄСВ у такому випадку буде нюанс:

Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул.

Ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ.

Додаток 1 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ

У додатку 1 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ нарахована річна премія (винагорода) звільненому працівнику займе стільки рядків, за скільки місяців її нараховано, і до кожної частинки премії (як до бази) проводиться нарахування ЄСВ.

Звертаємо увагу, якщо в раніше поданих звітах роботодавець проводив нарахування ЄСВ до мінімального розміру, то після розподілу річної премії за місяцями може виникнути переплата з ЄСВ, яку доведеться зняти з додаткової бази нарахування.

Відображається такий розрахунок в додатку 1 того місяця, в якому проведено нарахування премії. У графі 9 вказуємо КТН «1», у графі 10 – місяць нарахування, графа 14 не заповнюється, щоб не задвоїти кількість днів перебування у трудових відносинах, бо вони вже відображені в попередній поданій звітності. Інші графи заповнюються у звичайному порядку.

Додаток 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ

Удодатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ річна премія (винагорода), нарахована звільненому працівнику, буде відображена в місяці фактичного її нарахування за ознакою доходу «127». Ми про це писали тут.