Незважаючи на останні зміни, які стосуються процедури державної реєстрації підприємств та фізосіб-підприємців, питання здійснення окремих реєстраційних дій залишається неврегульованим.
Наприклад, стаття 41 Закону України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб ― підприємців» (далі — Закон №755) визначає, що у разі скасування державної реєстрації припинення юрособи постановляється судове рішення щодо такого скасування. Аналогічно й щодо фізособи-підприємця (ст. 52 Закону №755).
Проте це стосується ситуації, коли до ЄДР вже внесено запис про припинення держреєстрації госпсуб'єкта.
А якщо справа до цього ще не дійшла, і підприємець чи засновники юрособи через кілька днів схаменулися та вирішили забрати заяву про припинення (процедура ліквідації ще не розпочата)? Чи можна забрати заяву або подати іншу про скасування власного рішення про припинення?
Це питання вже порушувалося у запитах до Держкомпідприємництва щодо юросіб. Тоді, ще у 2005 році, Комітет зазначив: «...Стосовно порядку вирішення питання щодо вилучення з державного реєстру записів про рішення засновника щодо припинення діяльності юросіб повідомляємо, що технічними засобами Єдиного державного реєстру передбачено можливість внесення запису про прийняте засновниками рішення про відміну попереднього рішення про припинення юрособи. Такий запис вноситься державним реєстратором на підставі нотаріально посвідченого рішення засновників про відміну попереднього рішення цих засновників про припинення юридичної особи» (лист від 29.04.2005 р. №3326).
Зазначимо, що відповідно до ч. 1 ст. 35 держреєстратор у день надходження документів повинен внести до ЄДР запис про рішення засновників (учасників) юрособи щодо її припинення. Аналогічно й тоді, коли підприємець подає заяву про прийняте ним рішення припинити діяльність (ч. 1 ст. 47 Закону №755).
Тому якщо скасування запису в ЄДР про рішення засновників припинити діяльність передбачено для юрособи, така технічна можливість має бути й для підприємців.
Водночас виникає запитання щодо документа, який має подати підприємець, що передумав припиняти діяльність. Адже, як сказано ДРСУ у коментованому листі, особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом. Відмова від правочину вчиняється в тій самій формі, в якій було вчинено правочин (ст. 214 ЦКУ).
Ні юрособі, ні підприємцеві не потрібно оформляти рішення про припинення діяльності у нотаріальній формі. Тож за таких умов відмова також не повинна нотаріально посвідчуватись. Втім, питання, які чітко не врегульовані Законом, вимагають дещо іншого погляду на практиці під час застосування його положень державними реєстраторами (Лист Укрдержреєстру від 09.09.2013 р. №458/21-13-4.2).