Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Законом України від 15 квітня 2014 року №1206-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» (далі – Закон №1206), який набрав чинності 30.10.2014, внесені зміни до низки кодексів та законів України, які спрямовані, зокрема на перехід до добровільності використання печаток суб’єктами господарювання приватного права.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п. 48.1. ст. 48 ПКУ).
Одним з обов’язкових реквізитів податкової декларації є, зокрема підписи посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п.48.3 ст. 48 ПКУ).
Враховуючи наведене, підписи посадових осіб юридичної особи у податковій звітності скріплюються печаткою за її наявності у такої юридичної особи.
