Відсутність затвердженої типової форми договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства часто перешкоджає державній реєстрації сімейного ФГ без статусу юрособи.
Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств" набрав чинності ще 15 серпня 2018 року, однак механізми його реалізації і на сьогодні не запроваджені в повній мірі. У цій статті розглянемо проблеми, з якими доводиться мати справу при державній реєстрації сімейних фермерських господарств без статусу юридичної особи.
Особливості створення сімейних фермерських господарств без статусу юридичної особи встановлені ст. 8-1 Закону "Про фермерське господарство". Якщо сімейне фермерське господарство створюється однією особою, його установчим документом є декларація про створення сімейного фермерського господарства, що складається у простій письмовій формі, тобто без нотаріального посвідчення. У випадку створення сімейного фермерського господарства двома і більше членами сім'ї, установчим документом буде договір про створення сімейного фермерського господарства, який має бути посвідчений нотаріально (ч. 2 ст. 8-1 Закону "Про фермерське господарство").
Відповідно до ч. 6 ст. 8-1 Закону "Про фермерське господарство", типова форма договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Станом на сьогодні типова форма Міністерством аграрної політики та продовольства України не затверджена. На веб-сайті Мінагрополітики розміщений лише проект наказу "Про затвердження типової форми договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства", в обґрунтуванні необхідності прийняття котрого зазначено, серед іншого, що затвердження типової форми буде сприяти державній реєстрації сімейних фермерських господарств та отриманню додаткової фінансової підтримки сімейними фермерськими господарствами. Варто також зазначити, що проекти типових форм вказаних документів не в повній мірі відповідають вимогам Закону "Про фермерське господарство". Наприклад, типова декларація не містить положень про порядок вступу до господарства та виходу з нього, які є обов'язковими відповідно до п. "ґ" ч. 5 ст. 8-1 Закону "Про фермерське господарство". Тому можна зробити припущення, що типові форми у такому вигляді затверджені не будуть.
Між тим, відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 179 ГКУ, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, хоча і мають право конкретизувати його умови. У сукупності з ч. 6 ст. 8-1 Закону "Про фермерське господарство" це положення дає державним реєстраторам привід усно відмовляти у державній реєстрації сімейних фермерських господарств без статусу юрособи, посилаючись на відсутність затвердженої типової форми. Як діяти у випадку?
Дотримання типової форми є обов'язковим, однак для цього вона має бути. До моменту затвердження типової форми договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства необхідно керуватися існуючими приписами - а саме ст. 8-1 Закону "Про фермерське господарство" щодо змісту документа та ч. 1 ст. 18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо переліку документів, необхідних для подання державному реєстратору.
Декларація про створення сімейного фермерського господарства укладається в простій письмовій формі. Інша справа - договір про створення сімейного фермерського господарства, що повинен бути посвідчений нотаріально. При зверненні до нотаріуса за посвідченням договору можна також зустрітися з небажанням нотаріуса посвідчувати такий договір за відсутності затвердженої типової форми.
Однак відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону "Про нотаріат", нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії,
забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. У зв'язки з цим у випадку відмови варто вимагати у нотаріуса викласти причини відмви в письмовій формі, про що протягом трьох робочих днів нотаріус зобов'язаний винести постанову. У подальшому цю постанову можна оскаржити до суду.
При поданні документів державному реєстратору варто наполягати на прийнятті їх за описом, примірник якого в той самий день має бути наданий заявнику з відміткою про дату отримання документів та кодом доступу, так як це передбачено ч. 4 ст. 14 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". У такому випадку державний реєстратор буде зобов'язаний прийняти і розглянути документи, зареєструвати фізичну особу підприємцем. Необхідно визнати, що Форма 10 (заява про державну реєстрацію фізособи підприємцем) та сам ЄДР досі не містять відповідних розділів для зазначення інформації про те, що фізична особа-підприємець буде провадити свою діяльність як сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи.
З огляду на це спротив державних реєстраторів можна зрозуміти. Водночас, відсутність підзаконних нормативно-правових актів та технічних засобів у веденні ЄДР не можуть бути підставою для обмеженння прав громадян, що виникають з закону. Тому у випадку подання документів для державної реєсрації сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи державний реєстратор повинен буде провести реєстрацію його як фізичної особи-підприємця. Важливо при цьому зберегти примірник опису як доказ того, що було зареєстровано саме сімейне фермерське господарство.
Якщо ж бажання долати бюрократичні перепони немає, можна зареєструвати сімейне фермерське господарство зі статусом юридичної особи на підставі статуту, у такому випадку жодних проблем з державною реєстрацією не виникне.
Олександра Шрамова, юрист UkrLegist